Виділення тріщинних та тріщинно-кавернозних колекторів
Геологічні карбонатні розрізи, які виповнені тріщинними та тріщинно-кавернозними колекторами, на кривих електричних методів ГДС мають однотипний вигляд. Пояснюється це тим, що зміна питомого електричного опору у тріщинуватому карбонатному колекторі не залежить від розміщення та напрямку в ньому тріщин. Незначну зміну питомого електричного опору може викликати тільки насичення тріщин.
У той час на кривих акустичного каротажу, ядерно-магнітного та кавернометрії є достатньо ознак, по яких можна виділити та оцінити кількість тріщин.
На кривій інтервального часу напроти тріщинного пласта спостерігається збільшення коефіцієнта затухання ультразвукових коливань та зменшення їх амплітуд (Рис. 2.2).
Криві кавернометрії та мікрокаротажу напроти тріщинуватих порід диференційовані по відношенню до кривих інших методів.
Рис. 2.2 Приклад виділення тріщиноватого колектора в карбонатному розрізі
t – інтервальний час; А1/А2 – відношення амплітуди коливань, яка регіструється при акустичному каротажі відповідно на першому і другому приймачах; КС – крива знята зондом N7.5MO0.75F; МБК – крива отримана боковим мікрозондом; 1 – вапняк; 2 – глинистий вапняк; 3 – доломіт; 4 – тріщиновата порода.
Виділення порових колекторів за якісними ознаками отриманих при гдс за спеціальними методами
Відсутність прямих ознак колектора за результатами ГДС не завжди є остаточним критерієм ідентифікації порід у складнопобудованих геологічних розрізах. Для прийняття остаточного рішення по деталізації розрізу проводять спеціальні геолого-геофізичні дослідження. До таких досліджень відносять:
повторні вимірювання електричних та нейтронних параметрів;
методика “каротаж-дія-каротаж”;
методика двох рідин;
методика “каротаж-випробування-каротаж”.
При повторних вимірюваннях відслідковується динаміка зміни електричного опору та інших фізичних параметрів у часі. В цьому випадку зберігається фізична властивість промивної рідини (ПР).
У випадку методика “каротаж-дія-каротаж” проводяться дослідження при зміні мінералізації ПР, або при її продавлюванні у проникні пласти.
Методика двох рідин передбачає суттєву зміну в двох різних почасових дослідженнях питомого електричного опору.
У випадку “каротаж-випробування-каротаж” геофізичні дослідження проводять до і після випробування. Результат отримують в процесі дослідження геологічних розрізів за рахунок проникнення в пласт фільтрату ПР з різними включеннями, які в різній мірі впливають на покази геофізичних методів.
Запитання до лекції
Назвіть основні якісні ознаки пласта-колектора?
Що є основним критерієм пласта-колектора?
Типи порід-колекторів.
Способи виділення карбонатних порід-колекторів.
Способи виділення теригенних порід-колекторів.
Спеціальні методи визначення проникних порід-колекторів.
Методика визначення границь колекторів за даними методу ПС.
Способи визначення ефективної товщини порід-колекторів за даними комплексних досліджень тонкошаруватих геологічних розрізів.
Що відноситься до кількісних ознак пластів-колекторів?
ЛЕКЦІЯ № 3
ПОРИСТІСТЬ, ЯК ОСНОВНИЙ ПІДРАХУНКОВИЙ ПАРАМЕТР. ВИЗНАЧЕННЯ ПОРИСТОСТІ І ЛІТОЛОГІЧНОГО СКЛАДУ
ПОРІД, ГЕОЛОГІЧНОГО РОЗРІЗУ ЗА ДАНИМИ
ГЕОФІЗИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СВЕРДЛОВИН
Інформація про пористість є базовою при визначенні підрахункових параметрів нафтогазових покладів, розрахунках впливу середовища на інформативність геофізичних методів.
Ряд геофізичних методів з різним степенем достовірності дозволяють визначати та оцінювати пористість порід-колекторів. Найбільш точний та достовірний спосіб визначення коефіцієнта відкритої пористості є метод акустичного каротажу. Менш точні, але якісно інформативні, є методи електрометрії, радіоактивного розсіювання випромінювання, нейтронного каротажу.
Тріщинну пористість (вторинну пористість) можна визначати за результатами комплексних досліджень геологічних розрізів ядерно-фізичними та іншими геофізичними методами. Загальну пористість складних карбонатних колекторів можна оцінити, в основному, за результатами нейтронних методів (НМ), гама-гама методів і акустичних методів.
Визначення тріщинної пористості здійснюється за результатами методу опору у варіанті способу двох розчинів, або за результатами методів опору і одного із методів визначення пористості (радіоактивного, ядерно-фізичного).