Запитання до лекції

1. Яка роль Вітчизняних вчених у розвитку промислової геофізики?

2. Які геофізичні методи застосовують при геологічних пошуках нафти і газу?

3. Роль радіоактивних методів при дослідженні складнопобудованих розрізів.

4. Роль електричних методів при дослідженні геологічних розрізів. Фізична суть електричних методів.

5. Роль акустичних методів при дослідженні геологічних розрізів. Фізична суть акустичних методів.

ЛЕКЦІЯ № 2

ВИДІЛЕННЯ КОЛЕКТОРІВ, ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНИХ

НАФТО-ГАЗОНАСИЧЕНИХ ТОВЩИН, ВИДІЛЕННЯ

ПОРІД-КОЛЕКТОРІВ З СКЛАДНОЮ СТРУКТУРОЮ

ПОРОВОГО ПРОСТОРУ

2.1 Загальні положення

Виявлення додаткових нафтогазоносних об’єктів раніше розвіданих площ, в більшості випадків ускладнюється в силу недостатньої інформативності результатів комплексу геолого-геофізичних методів, які при цьому застосовуються. Особливо проблема виділення порід колекторів ускладнюється в умовах тонкошаруватої геологічної будови. Втрата ефективності геофізичних методів при дослідженні такого типу розрізів обумовлена відсутністю достатньо тісних зв’язків між структурою порового простору, мінеральним складом порід та їх фізичними параметрами, а саме:

• інтегральною радіоактивністю гірських порід;

• питомим електричним опором;

• коефіцієнтом поглинання ультразвукових коливань;

• теплопровідністю та тепловим опором;

• напруженістю магнітного поля та магнітною сприйнятливістю.

Окрім цих причин, які затрудняють виділення порід-колекторів в геологічних розрізах із складною будовою, є ще ряд методологічних та технологічних факторів, знижуючих інформативність геофізичних досліджень. До таких факторів належать недосконалість методик інтерпретації результатів геофізичних досліджень свердловин (ГДС), мала чутливість геофізичних датчиків, співвідношення розмірів зондів та товщин прошарків, технологія проведення досліджень у свердловинах. Затрудняється виділення порід-колекторів в геологічних розрізах ще тим, що основний інформаційний об’єкт – керн не завжди виноситься і в більшості випадків виніс керну становить 40-45% від загального об’єму відбору керну. Пояснюється це, як недосконалістю способів відбору керну, так і складністю будови порід-колекторів (структура порового простору, мінералогічний склад). В більшості випадків на поверхню виносяться щільні породи, колекторські властивості, яких погіршені, не забезпечують достатнього вивчення геологічних розрізів. Такий керн в окремих випадках уже свідчить про відсутність порід-колекторів із хорошими колекторськими властивостями.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного видно, що для виділення порід-колекторів у складно-побудованих геологічних розрізах необхідно формувати комплексний геолого-геофізичний підхід, який включав би і лабораторні петрофізичні дослідження кернового матеріалу. Породи-колектори можуть бути виділені, виходячи із наступних факторів та ознак, зареєстрованих в результаті геофізичних досліджень свердловин. До таких ознак можна віднести наступне:

• проникнення розчину у пласт;

• зміна граничних значень колекторських та фізичних властивостей;

• звуження діаметру свердловини;

• збільшення інтервального часу пробігу поздовжньої ультразвукової хвилі;

• зменшення показів нейтронного гама каротажу.

Другий фактор, що лежить в основі виділення порід-колекторів, включає комплекс техніко-економічних підходів і дозволяє зараховувати до колекторів тільки ті породи, у яких знаходиться нафта, конденсат і газ у промислових об’ємах, а притоки їх перевищують мінімальні рентабельні дебіти. Найбільш доцільно відносити до колекторів породи, які здатні вміщати конденсат, нафту і газ і можуть віддавати їх при розробці покладу. Породи-колектори бувають: піщано-глинисті, глинисті, карбонатні та вулканогенні. За структурою порового простору:

• порові (міжзернові, гранулярні);

• тріщинні;

• кавернозно-порові;

• змішані (тріщино-кавернозні).

У більшості випадків поклади нафтогазових родовищ приурочені до теригенних і карбонатних колекторів, в окремих випадках концентруються вуглеводні у тріщиноватих колекторах. В основному такий тип колектора характерний для щільних метаморфізованих порід. У карбонатних породах переважає тріщинно-кавернозний і змішаний тип колектора. Порові колектори діляться на прості та складні.

Прості – до простих колекторів відносять породи, які складені одним мінералом і вміщають один тип рухливого флюїду (нафта, газ, конденсат, вода).

Складні – до складних колекторів відносять пористі породи виповнені двома і більше мінералами, включаючи і глинисті мінерали. Для таких порід-колекторів характерна складна структура порового простору, багатофазова насиченість.

За характером змочуваності скелета породи, розрізняють колектори гідрофільні і гідрофобні, частково гідрофобні.