Попередня обробка кривих бкз

1) Криві БКЗ будуються в залежності від відношень між розмірами зондів і потужністю пластів та їх опору і однорідності. Значення показів зондів бувають:

а) екстремальні;

б) оптимальні;

в) середні;

г) середні на ділянках оптимальних опорів;

д) максимальні з введенням поправки за екранування струму.

Криві першого типу в пластах з високим опором — пряма лінія, нахилена під кутом близьким до 60⁰. Питомий опір визначається приблизно.

Рисунок 8.6 – Типи кривих бокового електричного зондування

1-5 криві відповідно першого-п’ятого типів

Криві другого типу — спостерігаються в пластах великого опору значної потужності при відсутності, або незначному проникненні бурового розчину в пласт. Визначають значення _п, яке чисельно рівне _у в місці перетину осі ординати кривою з асімптотою _у/_р=_п/_р до правої частини теоретичної кривої, з якою сумістилась фактична крива.

Криві третього типу — характерні для випадку глибокого проникнення фільтрату глинистого розчину значної провідності, порівняно із провідністю середовища, яке заповнює пори породи у пласт. На кривій в цьому випадку спостерігається ділянка [аб] (Рис. 8.6) в межах, якої крива прагне відхилитися до асімптоти, що відповідає опору зони проникнення фільтрату глинистого розчину. Однак ця ділянка проявляється слабо, так як навіть глибоке проникнення фільтрату глинистого розчину в пласт, як правило, призводить до незначного вирівнювання середньої частини кривої. При наявності ділянки [аб] можна визначити:

а) середнє значення _зп — (приблизно _зп=0.7_аб, _аб — середнє значення _у на ділянці [аб]);

б) питомий опір _п породи — способами вищеприведеними;

г) еквівалент діаметру D зони проникнення фільтрату — за модулем D/d_c теоретичної кривої, з якою співпала фактична крива.

Еквівалентний діаметр D зони проникнення фільтрата глинистого розчину не рівний істинному діаметру D_зп. Фільтрат глинистого розчину витісняє рідину, що насичує поровий простір змішується з нею і трансформує її питомий опір. Тому _п в радіальному напрямку змінюється не так, як показано на рис. 8.7.

Рисунок 8.7 – Зміна питомого електричного опору порід в радиальному напрямку

при проникненні фільтрату глинистого розчину в породи

Діаметр зони проникнення фільтрату глинистого розчину більший діаметра циліндричного однорідного середовища, яке створює однакову зміну уявного опору.

Криві четвертого типу — зустрічаються:

а) у проникних породах великої потужності при _зп_п;

б) при високому коефіцієнті анізотропії порід великої потужності;

в) у пластах високого опору обмеженої потужності h, коли максимальний розмір зондаL не перевищує (1.5-2)h.

Такі криві виділяються за такими ознаками:

1) Максимальний уявний опір на кривих БКЗ (градієнт-зонди) при L_г2/3h і кривих потенціал-зонда при L_п=1/3h.

2) Більш висока зона max на кривій градієнт зондування в порівнянні з тією ж зоною при проникненні фільтрату бурового розчину в пласт (_зп_п).

3) При L_г2h на кривих _у градієнт-зонда, характеризуються максимуми і мінімуми на кривих біля границь пластів.

Інтерпретація кривих (тришарових) затрудняється тим, що при невеликій глибині приникнення бурового розчину, конфігурація кривої визначається U-еквівалентам і положенням відносно осі свердловини центру тяжіння фігури _r-_п=f(r) де _r — питомий опір породи на відстані r від осі свердловини. У зв’язку з цим, задачу визначення _зп і D_зп вирішити однозначно неможливо. Тому одну із величин _зп або D_зп необхідно знайти іншим способом (за допомогою палетки (Рис. 8.8).

Рисунок 8.8 – Залежність параметру U від D/d_c

Криві п’ятого типу характерні для випадків, коли максимальний розмір градієнт-зондів більше ніж в 2 рази перевищує потужність досліджуваного пласта високого опору.

Викривлення кривих БКЗ

До викривлення форми кривих БКЗ причетні:

— неідеальність зондів;

— нецентровка зондів;

— неточність визначення коефіцієнтів зондів малого розміру;

• втрата струму, неточність реєстрації;

• Літологічні особливості будови колектора змішаними типами.

Для порід-колекторів із змішаним типом глинистості коефіцієнт водонасиченості визначається наступним чином:

, (8.2)

де m i n – показники в залежності Р_п=f(К_г) і Р_н=f(К_в), які характеризують літологічні та мінералогічні особливості гірських порід.