Висновки

1. Аналіз літературних джерел і узагальнення практичного досвіду технічної підготовленості баскетболістів 15-16 років свідчать про недостатню кількість наукових розробок, які стосуються удосконалення технічної підготовленості баскетболістів.

2. Розроблена нами методика удосконалювання технічної підготовленості баскетболістів 15-16 років з урахуванням психомоторних якостей та ігрового амплуа включала в себе вправи спрямовані на удосконалення технічної підготовленості в умовах наближених до змагальних, з урахуванням психомоторних якостей баскетболістів та ігрового амплуа. Методика включала в себе три комплекси вправ для спортсменів з різними типами реакції (збудження, гальмування, зрівноважений).

3. Аналізуючи результати кидків м’яча на ближній,середній та дальній відстані з опором в змагальній діяльності гравців,ми отримали такі результати: при виконанні ближніх кидків гравці показали такий відсоток влучень:після ведення - 67±2,68 %, після передачі - 65±5,71 %,після підбору - 65±10,66 %; при виконанні кидків на середні дистанції гравці показали гірший результат влучень: після ведення - 55±8,97 %,після передачі - 33±11,9 %, після підбору відсоток влучень взагалі показав нуль тому,що з 7 кидків гравці жодного разу не влучили; при виконанні кидків на дальні дистанції гравці показали також поганий результат влучень: після ведення - 54±10,87 %, після передачі - 50±8,3 %, після підбору - 50±15,2 %.

4. Аналізуючи результати кидків м’яча на ближній,середній та дальній відстані без опору в змагальній діяльності гравців,ми отримали інші результати: при виконанні ближніх кидків гравці показали такий відсоток влучень:після ведення - 75±13,15 %,після передачі - 90±10,79 %, після підбору - 44±19,07 %; показники кидків на середні дистанції гірші чим кидки на дальні дистанції та гравці показали такі результати: після ведення - 31±11,79 %, після передачі - 48±10,63 %, після підбору - 33±13,55 %; результати кидків м’яча на дальні дистанції без опору схожі з результатами кидків м’яча на дальні дистанції з опором відрізняються тільки показниками кидків м’яча після підбору,що показав 19±6,21 %,після ведення - 52±13,58 %, після передачі - 53±9,45 %.

Не можемо обійти увагою виконання штрафних кидків. За 10 змагальних ігор гравці виконали 207 кидків, та на жаль влучили тільки 147. Відсоток влучень - 71±3,05 % - цього не достатньо для команд такого рівню.

Також ми вирішили розглянути технічні показники гравців БК «Дніпро-дубль» по четвертям, для цього ми підвели підсумки 5 змагальних ігор. Розглядаючи статистичні звіти зіграних матчів в кінці кожної гри, рахунок окремо за кожну чверть, ми звернули увагу на те що команда незважаючи на загальний рахунок в кожній грі програвала 3 чверть. Але розглядаючи загальну таблицю підрахунків, не бачимо різниці, і відсоткові показники навпаки кращі, чим в інших трьох чвертях. І тому зробили висновки, що ефективність виконання кидків гравців в 3 чверті ми мусимо розглядати не по статистичним розрахункам, а за діями гравців в період гри. І виходить що після перерви гравці напевно не встигли відновити сили та налаштуватись на гру, чи недостатня в них психологічна підготовка.

Психологічна напруженість являється фактором гальмування в процесі змагань і приводить до зниження ефективності ігрових дій. Якщо врахувати, що дії в умовах баскетболу проходять в умовах постійного контакту і протидії захисту, і більшістю прийомів гри потребують високої чіткості в управлінні рухами, і становиться зрозуміло, що додаткова психологічна напруженість знижує концентрацію уваги у гравців, негативно впливає на точність їх ігрових дій.

5. В результаті педагогічного експерименту було отримано вірогідний приріст показників баскетболістів експериментальної групи у порівнянні з показниками контрольної за всіма тестами:

• в рівні виконання тесту «човниковий біг з веденням м'яча» – 0,3 с. в експериментальній групі, в контрольній групі – 0,2 с.;

• комплексна вправа – 1,4 с. в експериментальній групі, в контрольній групі – 1,8 с.;

• штрафні кидки – 2,3 % в експериментальній групі, в контрольній групі – 1,2 %;

• кидки з точок – 1,1 % в експериментальній групі, в контрольній групі – 1,6 % .

6. Дослідження латентного періоду психомоторних якостей дозволили нам виявити рівня латентних періодів (ЛП, мс) сенсомоторних реакцій різної складності.

7. Дослідження показали, що необхідне продовження пошуку нових підходів до питання удосконалення технічної підготовленості баскетболістів 15-16 років і перш за все, з використанням засобів та методів в тренувальних умовах максимально приближених до змагальних, що дозволить підвищити ефективність змагальної діяльності та рівень функціональної підготовленості спортсменів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Робота над удосконаленням техніки повинна здійснюватися безупинно протягом усього періоду занять. На різних етапах підготовки баскетболістів застосування пропонованих засобів має свої особливості. Матеріал даної дипломної роботи призначений для багаторічної роботи з баскетболістами і може бути виконаний із групами різної підготовленості за винятком початківців.

Першими з засобів, що рекомендуються, використовуються вправи для розвитку швидкості і точності влучень м’яча в кошик. Потім застосовують вправи з впливом на розвиток точності і швидкості пересувань гравця, техніки ведення, влучності кидків м’яча у кошик. Однак зазначену послідовність не можна розуміти в тім змісті, що спочатку виконують тільки одну групу вправ, та потім іншу. Мова йде лише про переважне застосування вправ тієї чи іншої групи на різних етапах підготовки спортсменів.

Вправи усередині груп обираються відповідно ступеню фізичної і технічної підготовленості що займаються, рівню розвитку в них швидкості й оволодінню тактичними уміннями. Крім цього, у залежності від кваліфікації спортсменів дії в обраних вправах сполучаються з більш простими чи більш складними технічними і тактичними прийомами. Встановлюються і різні тимчасові рамки для виконання вправи і кількість повторень.

При вдосконалюванні техніки кидків тренер повинен планувати збільшення обсягу й інтенсивності роботи з використанням різноманітних педагогічних засобів тренування. У першому мікроциклі другого етапу, при обсязі кидків 250-300 влучень зберігається принцип виконання кидків окремими серіями зі збільшенням кількості кидків у серії до 50 із середніх і далеких дистанцій у рівному співвідношенні. На першої, утрень тренуванню ЧСС при виконанні кидків повинна бути не вище 110-130 уд/хв; на другий, увечері, кидки виконуються, в основному, при ЧСС 140-150 уд/хв після динамічних вправ, що вирішують інші завдання тренувального процесу.

Таким чином, при плануванні учбово-тренувальної роботи з удосконалювання техніки кидка м'яча в кошик при підготовці до змагань, необхідно дотримувати основних принципів педагогіки й спортивного тренування - поступового ускладнення виконання прийомів. Які, у цьому випадку, полягає в східчастому зростанні інтенсивності рухової діяльності спортсменів при виконанні кидків м'яча в кошик з метою адаптації нервово-м'язової системи до зростаючих навантажень і налагодження координаційних зв'язків між системами, що управляють рухами в умовах зниженого енергозабезпечення. При цьому, незважаючи на високий рівень автоматизації навички з боку спортсмена, при виконанні кидків м'яча в кошик необхідна постійна зібраність і аналіз із метою проведення необхідних корекцій ( за принципом зворотного зв'язка ) після неточних кидків і закріплення точних рухів у руховій пам'яті.

Установлено, що досягнута стійкість рухової навички при виконанні кидка, у результаті цілеспрямованого впливу, без підкріплення спеціальними засобами, починає знижуватися через 7-10 днів і через 3-4 тижні може повернутися до вихідного рівня.

Засоби й методи виховання швидкісної витривалості самі по собі не роблять скільки-небудь істотного впливу на підтримку досягнутого рівня стійкості рухової навички.

У процесі проведення учбово-тренувальної роботи з удосконалювання техніки дистанційних кидків, доцільно вести щодня поточний контроль за обсягом і ефективністю виконаної роботи з дистанцій кожним гравцем в індивідуальних протоколах - графіках.

Чим краще техніка виконання кидка в стрибку, тим менше часу буде потрібно гравцеві для досягнення високого результату.

Удосконалювати техніку кидків м'яча в кошик необхідно з різних дистанцій, тому що тимчасові й просторові параметри техніки кидка мають істотні розходження.

Удосконалювати техніку кидків в умовах, по інтенсивності, максимально наближеним до ігрового або вести гру в тім режимі, у якому виконуються кидки на тренуваннях.

Мінімальний обсяг кидків повинен становити 350-400 влучень у день.

Кидки м'яча в кошик - найважливіша й самому трудомістка в рішенні проблема сучасного баскетболу.

Розминка повинна відповідати інтенсивності рухових дій гравців у грі й проводитися раціонально.