2.2 Аналіз втрат електроенергії

Величина втрат електроенергії є основним показником енергетичної ефективності систем електропостачання. Порядок аналізу втрат електроенергії повинен відповідати загальній послідовності аналізу даних при проведенні енергетичного аудиту [1]. Аналіз втрат електроенергії проводиться для вирішення таких завдань:

• виявлення та оцінювання резервів зі зниження втрат;

• виявлення та ранжування основних факторів, що впливають на величину втрат електроенергії;

• визначення місць з підвищеним рівнем втрат;

• розроблення заходів щодо зниження втрат, визначення їх ефективності і черговості впровадження;

• оцінювання результатів впровадження заходів зі зниження втрат електроенергії.

Основними формами аналізу втрат електроенергії є:

• складання балансів електроенергії (по кожній підстанції та системі електропостачання в цілому);

• аналіз зміни окремих складових втрат електроенергії з урахуванням зміни схем, режимів електричних мереж;

• оцінювання фактичної ефективності окремих заходів щодо зниження втрат електроенергії, а також плану заходів в цілому;

• виявлення залежностей втрат електроенергії від основних факторів, що характеризують схему мережі та режими її роботи.

Для аналізу втрат електричної енергії мають використовуватись:

• результати розрахунку режимів електричної мережі;

• результати розрахунку втрат електроенергії та їх структури;

• дані щодо втрат електроенергії за ряд років;

• підсумки виконання планів заходів щодо зниження втрат електроенергії;

• проектні рішення щодо розвитку електричних мереж;

• дані про стан розрахункового і технічного обліку електроенергії;

• дані щодо матеріального стимулювання персоналу за зниження втрат електроенергії.

Інформацію доцільно подавати у вигляді таблиць, діаграм, графіків тощо.

Під час проведення аналізу втрат електроенергії необхідно провести їх порівняння:

- ­ фактичних показників з очікуваними;

- фактичних показників з показниками минулих років;

- фактичних показників з показниками аналогічних провідних підприємств;

- фактичних показників з середніми в галузі.

Під час аналізу необхідно дотримуватися однаковості періодів часу, за які проводяться порівняння, відповідності кількісних та якісних показників порівнюваних підприємств, методик розрахунку втрат.

Під час аналізу втрат енергії у лініях електропередавання, потрібно звернути увагу на відповідність проводів ПЛ або жил кабелів технічним обмеженням, до яких відносяться [8]:

- обмеження за умовою допустимого нагрівання;

- обмеження за допустимим відхиленням напруги на затискачах електроприймачів, приєднаних до лінії;

- обмеження за умовою необхідної чутливості релейного захисту;

- обмеження за умовою пуску асинхронних двигунів;

- обмеження за механічною міцністю.

Необхідно звернути увагу на рівень фізичного зношення проводів або кабелів.

Аналіз втрат енергії у лініях електропередавання повинен проводитись також з урахуванням критеріїв економічності. Для проводів ПЛ таким критерієм слугують інтервали економічних навантажень. У табл. 5 наведено інтервали економічних навантажень для ПЛ 0,38 кВ [7].

У якості критерію економічності кабельних ліній електропередавання може використовуватись величина економічної густини струму у жилах кабелю. Для кабелів з алюмінієвими та мідними жилами економічна густина струму складає відповідно 1,2 – 1,9 та 2 – 3,5 мм² [11].

Таблиця 5 - Інтервали економічних навантажень для сільських ПЛ 0,38 кВ

Марка та переріз проводу ПЛ, мм2	А-16	А-25	А-35	А-50
Економічний інтервал навантаження, А	5,6 - 15,2	15,2 - 22,8	22,8 - 31,9	31,9 – 45,6

Якщо переріз проводів або жил кабелів не відповідає критерію економічності або технічним обмеженням, може розглядатись проект реконструкції лінії. У такому випадку, у разі збільшення перерізу проводів ПЛ або жил кабелів, супутнім ефектом від реконструкції лінії є зменшення величини втрат енергії у ній.

Аналіз втрат енергії у трансформаторах потрібно також починати з встановлення їх відповідності економічним та технічним критеріям. Критерієм економічності трансформатора є інтервал економічного навантаження. Величини цих інтервалів для трансформаторів ТП 10/0,4 кВ наведені у табл. 6 [12]. До технічних критеріїв, що застосовуються під час вибору кількості та потужності силових трансформаторів, відносяться умови необхідної надійності електропостачання, допустимого перевантаження у нормальному та післяаварійному режимах, аварійної термічної стійкості [12, 13].

У випадку невідповідності трансформатора одному з критеріїв, може розглядатись проект реконструкції підстанції із заміною трансформатора (трансформаторів). Часто одним з результатів такої реконструкції є зменшення втрат енергії.

Під час аналізу втрат енергії у лініях та трансформаторах необхідно також провести дослідження таких факторів як симетричність навантажень за фазами, рівномірність графіків навантажень, величина коефіцієнта потужності cos φ, параметри якості електричної енергії.

Таблиця 6 – Інтервали економічних навантажень для трансформаторів ТП 10/0,4 кВ

Вид навантаження	Інтервал економічного навантаження (кВА) для трансформатора з номінальною потужністю, кВА
	63	100	160	250	400	630
Ферми з виробництва молока, свинини, телятини або птахоферми	86-125	126-160	161-320	321-355	356-620	621-830
Тваринницькі комплекси з виробництва молока	86-115	116-145	146-300	301-330	331-570	571-755
Тваринницькі комплекси з виробництва свинини	91-125	126-150	151-295	296-330	331-560	561-740
Тваринницькі комплекси з виробництва телятини	91-125	126-150	151-285	286-315	316-545	546-725
Птахофабрики	86-115	116-150	151-295	296-330	331-550	551-735

Оптимальним рівнем сумарних технічних втрат електричної енергії можна вважати величину 4 – 6 % від обсягу її надходження в мережу [5].

Кінцевим етапом аналізу є оцінювання потенціалу енергоощадності окремих заходів зі зменшення втрат електроенергії, яке проводять в натуральному, відносному і вартісному виразі. Після цього проводиться техніко-економічне обґрунтування заходів та вибирається їх пріоритетний перелік для впровадження на підприємстві.  

Приклад 3. Провести попередній аналіз втрат електричної енергії в мережі сільськогосподарського підприємства з прикладу 1.

Для проведення аналізу, результати розрахунку втрат електричної енергії (див. приклади 1 та 2) заносимо до таблиці, табл. 7. Показники наводимо у натуральному та відносному виразі. Для наочності, складові втрат електричної енергії зобразимо у вигляді кругової діаграми, рис. 2.

Порівнюючи величину сумарних втрат електричної енергії в мережі підприємства 8,92 % з їх оптимальним рівнем 4 – 6 %, можемо зробити висновок про наявність суттєвого потенціалу енергоощадності заходів зі зменшення втрат. Орієнтовне зменшення відносних втрат електричної енергії за рахунок впровадження таких заходів може складати

що відповідає річній економії електроенергії 60,2 тис. кВт·год. У вартісному виразі щорічна економія складе близько 61 тис. грн (тут і далі вартість електроенергії для сільськогосподарських підприємств прийнята рівною 1,0122 грн/кВт∙год за цінами 2013 р.).

Таблиця 7 – Структура річного балансу електричної енергії підприємства (до прикладу 3)

Показник	Величина показника
	тис. кВт∙год	%
Річне надходження електричної енергії у мережу підприємства	1533,3	100
Річні втрати енергії у трансформаторах, всього у тому числі: - трансформатор Т1 - трансформатор Т2	33,30 16,65 16,65	2,17 1,09 1,09
Річні втрати енергії у ПЛ 0,38 кВ, всього у тому числі: - лінія Л1 - лінія Л2 - лінія Л3 - лінія Л4	103,49 39,10 21,03 17,45 25,91	6,75 2,55 1,37 1,14 1,69
Сумарні річні втрати електричної енергії в мережі	136,79	8,92
Річне надходження електричної енергії до електроприймачів	1396,51	91,08

Рисунок 2 – Структура втрат енергії в електричній мережі підприємства

(до прикладу 3)