4,Принципи міжнародного права

Основні принципи міжнародного права мають низку ознак. Зокрема, вони:

1. Є найбільш загальними та основоположними його нормами. Це означає, що вони регулюють найбільш важливі, ключові питання сучасних міжнародних відносин; вказані принципи є ядром сучасного міжнародного права, навколо якого будується вся система міжнародного права.

2. Є імперативними нормами jus cogens, які володіють вищою юридичною силою та відхилення від яких недопустиме. Всі інші норми міжнародного права повинні їм відповідати.

3. Містять зобов'язання erga omnes, а отже, вказані принципи стосуються всіх членів міжнародної спільноти та є для них обов'язковими.

4. Мають універсальну сферу дії, тобто поширюються на всі міжнародні відносини, які виникають між суб'єктами міжнародного права.

5. При тлумаченні та застосуванні є комплексними і взаємопов'язаними й кожен із них повинен розглядатися з урахуванням інших основних принципів.

Отже, основні принципи міжнародного права - це найбільш загальні, основоположні та імперативні його норми, котрі містять зобов'язання erga omnes, мають універсальну сферу дії і комплексний характер.

Вони закріплені Статутом ООН. Їх зміст розкривається в Декларації про принципи міжнародного права, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН у 1970 р.

1.  &nbsp Принципи суверенної рівності: держави зобовязані поважати суверенну рівність і своєрідність одна одної, а також всі права, властиві суверенітету; всі держави мають рівні основними правами та обовязками.

2. Принцип невтручання. Базовим поняттям даного принципу є область внутрішньої компетенції: це та сфера діяльності держав, яка закрита для інших субєктів. У цій області держава не має зобовязань перед своїми партнерами.

3. Принцип незастосування сили і погрози, силою. Статут ООН передбачає можливість застосування сили або загрози силою лише в двох випадках:

• за рішенням Ради Безпеки у випадку загрози миру або акту агресії;

• в порядку здійснення права на самооборону у випадку збройного нападу.

4. Принцип мирного вирішення спорів. Принцип закріплений у Статуті ООН і в усіх міжнародних актах. Він означає, що сторони в суперечці не має права відмовлятися від мирного врегулювання.

5. Принцип сумлінного виконання зобовязань з міжнародного права. Без цього принципу міжнародне право не було б правом, саме в ньому укладений джерело юридичної сили міжнародного права.

6. Принцип територіальної цілісності. Територія не повинна бути обєктом придбання іншою державою в результаті погрози силою або її застосування.

7. Принцип рівноправності і самовизначення народів. Мова йде про міжнародні відносини, тому що в Статуті ООН термін "нація" використано в значенні "держава". Цей принцип спрямований насамперед проти колоніалізму.

8. Принцип співробітництва. Цей принцип зобовязує держави співробітничати один з одним, незалежно від відмінностей їхніх політичних, економічних і соціальних систем.

. Принцип поваги прав людини. У сучасному меж дународном право змінюється сама концепція принципу. У минулому він не мав відносин до того, що відбувається всередині держав. Нинішнє зміст принципу передбачає відповідальність кожної держави за його втілення у внутрішньому праві.

10. Принцип непорушності меж. Це принцип був сформульований у якості самостійного принципу Заключним актом НБСЄ 1975 Цей принцип містить зобовязання визнання непорушності всіх державних кордонів у Європі. До принципів податкового законодавства належать:

- принцип поєднання інтересів держави" органів місцевого самоврядування та платників податків;

- принцип встановлення податків виключно законами;

- пріоритет податкового закону над неподатковим;

- захист від незаконного оподаткування платників податків;

- наявність усіх елементів податкового механізму в податковому законі.

Податкові закони-це нормативно-правові акти законодавчого органу влади, в яких закріплені норми податкового права, що регулюють особливу сферу суспільних відносин - сферу оподаткування, І які мають вишу юридичну силу щодо Інших нормативно-правових актів.

Вони складають певну систему:

1) загальні не фінансові закони — конституційні закони або закони, що належать до інших галузей права, які містять податкові норми;

2) загальні фінансові закони— це в основному бюджетні закони;

3) загальні податкові закони— закони, що містять положення, які регулюють податкову систему в цілому. її основи, головні характеристики податкових важелів;

4) спеціальні податкові закони—закони, що регулюють окремі групи або види податків.

При встановленні податків (інших обов'язкових платежів податкового характеру) шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів вирішується низка питань, пов'язаних зі справлянням податків:

- механізм справляння податків (інших обов'язкових платежів податкового характеру) не повинен встановлюватися нічим іншим, окрім законів про оподаткування;

- зміни щодо механізму справляння податків (інших обов'язкових платежів податкового характеру) повинні вноситися не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року;

- будь-який закон про оподаткування має відповідати принципам, закріпленими у Законі України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року;

- будь-який податок (інший обов'язковий платежів податкового характеру) повинен справлятися в порядку, визначеному законом;

- механізм справляння податків (Інших обов'язкових платежів податкового характеру) не повинен встановлюватися законом про Державний бюдже