2.Характеристика властивостей кофеїну, теоброміну, теофіліну

Кофеїн, теобромін і теофілін є дуже слабкі основи. Основні властивості їх обумовлені азотом в положенні 9 імідазолового циклу. Солі їх з мінеральними кислотами майже не існують, так як легко гідролізуються.

Теобромін і теофілін - амфотерні речовини: основні властивості їх обумовлені присутністю азоту в положенні 9, кислі властивості теофіліну обумовлені воднем в імідній групи в положенні 7, а теоброміну - воднем імідної групи в положенні 1. У кофеїну водень імідних груп заміщені на метальні радикали, тому у нього відсутні кислі властивості, а основні настільки слабкі, що його можна вважати практично нейтральною речовиною.

Всі алкалоїди пуринового ряду погано розчиняються у воді. Кофеїн і теофілін легко розчиняються лише в гарячій воді.

Розчинність кофеїну значно збільшується в присутності органічних кислот (бензойної, саліцилової) і їх солей, при цьому встановлено, що склад комплексів, що утворюються 1: 1.

3. Кофеїн: загально-групові та специфічні реакції, кількісне визначення,умови зберігання та застосування

Загально-групова реакція: Групова фармакопейна реакція - реакція на ксантини (мурексидна проба або реакція на алкалоїди пуринового ряду).

Субстанцію у фарфоровій чашці обробляють окисником (Н2О2,Вг2, HNO3) і випарюють на водяному нагрівнику досуха. При змочуванні задишка 1-2 краплями розчину аміаку з'являється пурпурово-червоне забарвлення:

Специфічні реакції на кофеїн:

1. За фізико-хімічними константами: температура плавлення,

ІЧ- спектроскоскопія.

2. Реакція з розчином калію йодиду йодованим у присутності кислоти хлористоводневої розведеної - утворюється коричневий осад, який розчиняється при нейтралізації розчином натрію гідроксиду розведеним.

3. Реакція з ацетилацетоном і диметиламінобензальдегідом. Розчин субстанції у суміші ацетилацетону і розчину натрію гідроксиду розведеного нагрівають на водяній бані, охолоджують, додають розчин диметиламінобензальдегіду і ще раз нагрівають. Охолоджують і додають воду - з’являється інтенсивне синє забарвлення:

4. Нефармакопейна реакція – розчином таніну утворюється білий осад, розчинний в надлишку реактиву

5.реакция кофеїну с хлоридом окисної ртуті(довгі шовковисті ,безбарвні голчасті кристали

6.реакція кофеїну з розчином золотобромістоводородної кислоти(оранжево-червоний осад)

Кількісне визначення кофеїну

1. Ацидиметрія в неводному середовищі. Точку эквивалентности визначають потенціометрично:

Застосування:

Кофеїн застосовують як стимулятор ЦНС, кардіотонічний препарат, при спазмах судин

Хранение.В хорошо укупоренной таре.

4.Теобромін: загально-групові та специфічні реакції, кількісне визначення. Умови зберігання та застосування. Специфічні реакції:

1.Реакція його натрієвої солі, отримують при взаємодії основи надлишком теоброміну (використовується фільтрат) з розчином CоCl2 – з`являється швидко зникаюче інтенсивне фіолетове забарвлення і виникає осад сірувато – блакитного кольору:

2. Реакція натрієвої солі теоброміну з розчином AgNО3 – з`являється густа желатиноподібна маса (срібляста сіль), яка розжижається при нагріванні до 80° С і знову застигає при охолодженні.

3.Реакція теоброміну з розчином йодвісмутата калія (голчасті кристали темно-червоного кольору,зібрані в пучки)

4.з лужним розчином натрію нітропрусиду утворюється зелене забарвлення ,яке зникає при додаванні надлишку кислоти

Загально-групова реакція:

1.мурексидна проба

Кількісне визначення

1.методом алкаліметрії за замісником (непряма алкаліметрія), який ґрунтується на утворенні срібних солей із виділенням еквівалентних кількостей кислоти нітратної, котру відтитровують розчином натрію гідроксиду,індикатор феноловий червоний Зберігання. Лікарські засоби пуринових алкалоїдів зберігають у добре закупореній тарі.

Застосування. теобромін – спазмолітині (судино -, бронхорозширюючі ) і діуретичні засоби.