31Грудня 2015 р. Чиста вартість реалізації піднялась до суми

2. 200 грн. (1 000 шт. за ціною 2,20 грн./шт.). 2 000 грн.< 2 200 грн. У зв’язку з тим, що запаси оцінюються за меншою з двох вартостей: собівартістю придбання або чистою вартістю реалізації, для даного випадку дооцінка запасів проводиться до рівня собівартості, тобто

2. 000 грн. Таким чином, дооцінка запасів дорівнює сумі 300 грн. Балансова вартість дискет — 2 000 грн.

Покажемо бухгалтерські проводки на дату складання балансу

30. грудня 2014 р., 30 червня 2015 р., 31 грудня 2015 р.

1.31.12.2014 р. відображено уцінку дискет до вартості 1 500 грн.

Дт 946 “Втрати від знецінення запасів” — 500 Кт 201 “Сировина та матеріали” — 500

2. 30.06.2015 р. відображено дооцінку дискет до вартості 1 700 грн.

Дт 201 “Сировина та матеріали” — 200

Кт 719 “Інші доходи від операційної діяльності” — 200

2. 31.12. 2015 р. відображено дооцінку дискет до вартості 2 000 грн. Дт 201 “Сировина та матеріали” — 300

Кт 719 “Інші доходи від операційної діяльності” — 300 Ці операції на рах. 201 “Сировина та матеріали” відобразяться:

Дт 201“Сировина і матеріали” Кт
Сп=0
1)2000	2) 500
3) 200
4) 300
Обд=2500	Обк=500
Ск=2000

4 Облік вибуття запасів

Списання запасів відбувається із наступних причин:

• використання для власних потреб;

• у зв’язку із невідповідністю критеріям визнання активом;

• у зв’язку із нестачами, псуванням тощо;

• безоплатна передача;

• реалізації покупцям та ін.

Відпуск запасів у виробництво здійснюється за лімітно-забірною карткою (форми № М-8, М-9, М-28, М-28а), актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів (форма № М-10); переміщення у межах підприємства - за накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма № М-11); відпуск стороннім організаціям - за товарно-транспортною накладною (форма № 1-ТН), рахунком-фактурою, накладною вимогою (форма № М-11) та іншими документами.

Оцінка запасів при вибутті може здійснюватись за методами:

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

• середньозваженої собівартості;

• ФІФО (ті, що першими надійшли, - першими вибувають);

• нормативних затрат;

• ціни продажу.

Для всіх одиниць запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Запаси, які відпускаються у виробництво для виконання спеціальних замовлень, а також запаси, які не замінюють одне одного, оцінюються за ідентифікованою собівартістю.

Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці (або на дату операції) запасів на їх сумарну кількість:

де С — розрахована середня ціна запасів;

Сі — ціна і-тої групи запасів; ді — кількість і-тої групи запасів;

і — група запасів, що характеризується відмінністю ціни; п — кількість груп певного виду запасів.

Оцінка запасів за методом ФІФО ґрунтується на припущенні, що вони використовуються у послідовності їх надходження на підприємство. Тобто запаси, які першими вибувають оцінюються за собівартістю перших за часом надходження.

Оцінка запасів за нормативними затратами полягає у застосуванні їх норм на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і діючих цін. Для забезпечення максимального наближення нормативних затрат до фактичних, норми повинні регулярно перевірятись і переглядатись.

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної націнки товарів. Цей метод можуть використовувати підприємства, що мають значну і змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між їх продажною (роздрібною) вартістю та сумою торговельної націнки, яка визначається за формулою:

ВхСВтн

ТН =

100%

де В - продажна вартість товарів;

СВтн - середній відсоток торговельної націнки.

СВтн = ТНп + ТНз х 100%

ПВп + ПВз

де ТНп, ТНз - торговельна націнка у продажній вартості товарів, що залишились на початок звітного періоду та тих, що надійшли за звітний період відповідно;

ПВп, ПВз - продажна вартість товарів, що залишились на початок звітного періоду та тих, що надійшли за звітний період відповідно.

Метод оцінки вибуття запасів впливає на величину прибутку, отриманого підприємством за звітний період. Зокрема, при зростанні цін на сировину, використання методу ФІФО порівняно із методом середньозваженої собівартості забезпечить більший розмір прибутку при однаковій кількості використаних у виробництві запасах.

Приклад 8.12. Розглянемо, як змінюватиметься прибуток у ТзОВ “Надія” при застосуванні методів ФІФО та середньозваженої собівартості. Відомі наступні дані про рух запасів (табл.8.1).

Таблиця 8.1

Інформація про рух запасів ^ ТзОВ “Надія”

Дата	Кількість одиниць, шт.	Облікова вартість одиниці, грн.
Залишок на 01.01	100	10
Придбано:
05.01	150	12
10.01	200	14
20.01	150	16
Реалізовано:
07.01	140
15.01	220
25.01	40
Залишок на 31.01	200

Таблиця 8.2