3. Ринкова інфраструктура: сутність, функції, основні елементи і види. Особливості формування ринкової інфраструктури в Україні

Ринкова інфраструктура – це сукупність галузей, підгалузей, видів економічної діяльності, які забезпечують нормальне функціонування національного господарства. В національній економіці виокремлюють такі основні види інфраструктури:

виробнича – частина національної економіки, метою якої є забезпечення нормального функціонування виробничого процесу (вантажоперевезення, складування, зв'язок, енергопостачання, санітарно-технічне обслуговування та ін.);

соціальна – сукупність одиниць національної економіки, функціонування яких забезпечує нормальну життєдіяльність людей, гарантує необхідний рівень та якість життя, відтворення здібностей та професійну підготовку. Соціальна інфраструктура спрямована на створення необхідних житлово-побутових (житлово-комунальні устави), соціально-культурних умов для життя та праці (охорона здоров’я, освіта);

ринкова – це  система інституційних одиниць (підприємств, установ та організацій), що прискорюють, поліпшують та здешевлюють  рух товарів та грошей.

Чим краще розвинута інфраструктура, тим  більш упорядковано та стабільно функціонує національний ринок. Кожна частина ринку облаштовується своєю власною інфраструктурою. В Україні здійснюється процес формування основних елементів ринкової інфраструктури, до яких   належать:  

1) торгівельна інфраструктура, що забезпечує, з одного боку, виробникам  можливість реалізовувати свою продукцію, а з іншого – споживачам отримати необхідні товари. Торгівельна інфраструктура складається з сукупності різноманітних торгівельних організацій (стаціонарних та нестаціонарних, оптових та роздрібних, спеціалізованих та універсальних магазинів, ярмарок, аукціонів, виставок, торгівельних бірж та ін.) Торгівельні установи не тільки доводять продукти до споживачів, але і активно впливають на діяльність виробників – визначають обсяги їх виробництва, асортимент товарів;

2) фінансова інфраструктура – це різноманітні установи, органи, та інституції, що спеціалізуються на окремих видах фінансових операцій та послуг. Фінансова інфраструктура забезпечує рух фінансових (грошових, інвестиційних) ресурсів як в окремих сегментах фінансової системи, та і поза неї.

Управлінська складова фінансової інфраструктури представлена сукупністю фінансових органів, на які покладені функції по управлінню в державними фінансами (державний бюджет, скарбниця. міністерства та відомства), а також фінансами підприємств, організації та установ. Обслуговуюча складова фінансової інфраструктури включає тих суб’єктів, які виконують функції по організації фінансових посередників (біржі, брокерські та дилерські контори) та допоміжні функції на ринку цінних паперів (реєстратори, депозитарії, клірингові центри клірингові центри и др.), а також тих, хто не являючись фінансовими посередниками надають послуги суб’єктам фінансової діяльності (аудиторські, консалтингові фірми, інформаційні та рейтингові агенції, фінансові аналітики, бюро кредитних історій).

Фінансова інфраструктура включає інфраструктуру фондового ринку, що обслуговує операції з цінними паперами. Біржова торгівля, як складова фінансовою інфраструктурою здійснює торгівлю цінними паперами та валютою. Фінансова інфраструктура обслуговує грошово-кредитні відносини, що потрапляють в банківську систему, що  забезпечує  грошовий оборот між всіма суб’єктами національної економіки. Окрему складову фінансової інфраструктури складають небанківські установи, що працюють з грошовими коштами поза банківської системи (страхові компанії,   пенсійні фонди, кредитні союзи, інститути спільного інвестування та таке ін.);

3) організаційно-правова інфраструктура, за допомогою якої оформлюється та регулюється всі ринкові відносини.  До неї належать сукупність нормативно-правових актів (цивільний, господарчий, трудовий податковий кодекси, всі інші законодавчі акти, що стосуються функціонування економіки), установи, що приймають, виконують, регулюють економічні рішення  та захищають від неналежного їх виконання (міністерства, місцеві органи влади, правоохоронні органи).

Сучасна інфраструктура ринкової економіки України характеризується недостатнім та нестійким рівнем розвитку необхідних елементів (приміром, страхових, інвестиційних компаній), відсутністю певних ланок (скажімо, інфраструктури земельного ринку), протиріччями та неузгодженістю нормативно-правової бази. Все це знижує інвестиційну привабливість та надійність   функціонування всіх ланок національного господарства.