3.7. Розрахунок потреби в основному технологічному та транспортному устаткуванні.

3.7.1. Потреба в устаткуванні формувального цеху.

Визначають залежно від способу організації виробництва.

Агрегатний спосіб.

Потрібну кількість бетоноукладачів, віброплощадок та іншого технологічного устаткування приймають відповідно до визначеної в пункті 3.2.1. кількості формуючих агрегатів (технологічних ліній).

Після цього визначають розміри та кількість ямних пропарювальних камер з наведеної схеми.

L_к = l_B*Z^д_в+ l₁*( Z^д_в+1) =5,98*1+0,35*(1+1) =6.68 (м), l_к ≤7 –13 м (55)

B_к= b_в*Z^ш_в+b₁*(Z^ш_в+1) = 2,98*1+0,35*(1+1) = 3,68 (м), b_к ≤4 м (56)

H_к=Z^в_в(h_в+h₁)+h₂+h₃ = 5*(0,305+0,3)+0,05+0,15 = 3,3 (м), h_к ≤3 м (57)

де l_в, b_в, h_в – відповідна довжина, ширина та товщина виробу, м;

Z^д_в,Z^ш_в,Z^в_в – кількість виробів, що вмішуються в камеру по довжині, ширині та висоті відповідно; приймають конструктивно з розрахунку, щоб l_k, b_k, h_k не перевищували меж, вказаних в формулах 55, 56, 57;

l₁, b₁ – відстань між виробами, а також між виробом та стінкою камери з урахуванням ширини бортів форми по довжині та ширині камери (0,35 – 0,4 м);

h₁ – відстань між виробами по висоті камери з урахуванням висоти піддону (0,3 м);

h₂ – відстань від верхнього виробу до кришки камери (0,05 м);

h₃ - відстань від нижньої форми до дна камери (0,15 м).

Кількість пропарювальних камер визначають за формулою

Z_нк =(П ^ф.шт _д*n_nк )/ Z^nк_в = (42*0,78)/5 = 7 (58)

де Z^nк_в – кількість виробів в одній камері, штук;

n_nк – оборот камери, діб;

n_nк = ((Т_з+ Т_в/16)+(Т_т.о/24))*1.15 = ((1,9+1,9)/16)+(10,5/24))*1,15 = 0,78 (діб) (59)

де Т_з = Т_в = (Т_цф* Z^nк _ф)/ Z^ф_фа = (0.38*5)/1 = 1.9 (60) – тривалість завантаження та вивантаження пропарювальної камери, годин;

Т_т.о – тривалість теплової обробки, годин [3], стор. 172-174;

1,15 – коефіцієнт, що враховує 15% втрат часу.

Потрібну кількість форм визначають за формулою

Z_ф=[Z_n +(Z_nк – 1)*Z^nк _ф) ]*1.05 = (5+(10 -1)*10)*1,15= (форм) (61)

де Z_n – кількість постів на технологічній лінії,

Z^ф_фа - кількість формувальних агрегатів (технологічних ліній)

Z_nк – кількість пропарювальних камер,

Z^nк _ф – кількість форм в одній пропарювальній камері,

1,05 – коефіцієнт, який враховує 5% форм, що знаходяться в ремонті.

3.7.3.Визначення потрібної кількості мостових кранів.

Здійснюють в табличній формі. Підсумувавши тривалість кранових операцій за добу по графі 17 таблиці 14 визначають коефіцієнт використання мостових кранів з формули

k_в=(1.1*Т^кр_д)/960 (76)

Згідно [5], стор. 352 коефіцієнт використання крана в часі при одному крані в прогоні – не більше 0,8, а при двох та більше кранів – не більше 0,7. При обґрунтуванні роботи мостового крана циклограмою роботи кранів – коефіцієнт може бути вищим. Дані для таблиці можна використовувати з додатку 12.

Виходячи з цього та з розрахованого коефіцієнта з формули 76, роблять висновок про кількість кранів в прогоні цеху.

Таблиця 14

	1		№ операцій крана
Згідно п. 2.4 опису технології та організації процесу	2		Найменування операцій крана
З розташування устаткування на плані цеху	3	М	Шлях руху моста крана вздовж цеху
З технічної характеристики крана	4	М/хв	Швидкість руху моста крана
[8], стор 351	5		Коефіцієнт використання швидкості моста крана
гр. 3/ гр.4 *гр.5	6	Хв	Тривалість руху моста крана вздовж цеху
З розташування устаткування на плані цеху	7	М	Шлях переміщення візка крана впоперек цеху
З технічної характеристики крана	8	М/хв	Швидкість руху візка крана
[8], стор 352	9		Коефіцієнт використання швидкості візка крана
гр. 7/ гр.8 гр.9	10	Хв	Тривалість руху візка крана впоперек цеху
[8], стор 352	11	М	Шлях руху гака крана
З технічної характеристики крана	12	М/хв	Швидкість руху гака крана
гр. 11/гр.12	13	Хв	Тривалість піднімання та опускання гака крана
[8], стор 352	14	Хв	Тривалість ручних операцій
гр.6 +гр.10 +гр.13 +гр.14	15	Хв	Тривалість операції під час якої зайнятий кран
З технологічних розрахунків п.3.2.2	16	Шт.	Кількість виробів, які виготовляють за добу
гр.15*гр.16	17	хв	Тривалість операцій крана за добу