Спостерігається при:

• початковій стадії пневмонії,

• гострому поліартриті,

• плевриті,

• гострих інфекційних хворобах,

• обширному інфаркті міокарда.

2. Протеїнограма підгострого хронічного запального процесу:

• помірне зниження кількості альбуміну,

• виражене збільшення α (α₂)-

• незначне збільшення β-фракції або збереження нормальних значень;

• помірне збільшення γ-глобулінової фракції.

Спостерігається при:

• пізній стадії пневмонії,

• хронічному туберкульозі легень,

• хронічному ендокардиті,

• холециститі,

• циститі,

• пієліті

3. Протеїнограма нефротичного симптомокомплексу:

• значне зменшення вмісту альбумінів,

• підвищення α (α₂)- і β-глобулінів,

• помірне зниження γ - глобулінів.

Спостерігається при:

- ліпоїдному, амілоїдному нефрозі,

• нефриті, нефросклерозі,

• токсикозах вагітності,

• заключній стадії туберкульозу легень,

• кахексіях

4. Протеїнограма злоякісних новоутворень:

• різке зниження альбумінів;

• значне збільшення частки β-глобулінів, особливо β₂- фракції;

• значне збільшення частки γ-глобулінової фракції

Спостерігається при:

• метастатичних новоутвореннях,

• первинних пухлинах різної локалізації

5. Протеїнограма γ - глобулінових плазмоцитом:

- значне зменшення альбумінів;

- значне зменшення частки α-глобулінів, особливо α₂-глобулінів і β-глобулінів;

- надзвичайно високе зростання фракції γ-глобулінів.

Спостерігається при:

• плазмоцитомах;

• макроглобулінемії;

• ретикульозах.

6.Протеїнограма механічної (під печінкової, обтураційної) жовтяниці:

• зменшення альбумінової фракції,

• помірне збільшення α₂-, β-, γ-глобулінів.

Спостерігається при:

• обтураційній жовтяниці,

• жовтяницях, викликаних раком жовчовивідних шляхів і голівки підшлункової залози.

Клінічна характеристика змін вмісту окремих фракцій білків

Альбуміни – група білків з високою електрофоретичною рухливістю, становлять 40-60% білків сироватки, мають низьку в’язкість, є переносниками низки речовин, джерелом амінокислот, виконують буферні функції, можуть тимчасово змінювати активність деяких метаболітів та токсичних речовин, синтезуються у печінці і являються індикатором білкової забезпеченості організму і функціональної здатності печінки. Період їх напіврозпаду у крові становить 20 діб. Альбуміни є переносниками неполярних речовин: холестерину, білірубіну, жирних кислот, також альбуміни транспортують гормони щитоподібної залози, кортизол, альдостерон. Біля 40% загального Кальцію сироватки крові зв’язано з альбумінами і знаходяться у динамічній рівновазі з іонізованим Кальцієм. За умов значного зменшення концентрації альбумінів загальна концентрація речовин, що зв’язана з альбумінами, зменшується, однак концентрація фізіологічно активних речовин залишається сталою і клінічно не виявляються. З альбумінами зв’язується ряд лікарських препаратів: антибіотики, саліцилати, варфірин, при зменшенні концентрації альбумінів, дія таких препаратів посилюється за однакових доз. Вказану закономірність слід враховувати при проведенні терапії. При тривалому голодуванні тварин альбуміни витрачаються у першу чергу, оскільки є джерелом амінокислот.

Причини зменшення частки альбумінів

• аліментарні явища (тривалий білковий недокорм);

• порушення всмоктування амінокислот у шлунково-кишковому тракті (особливо при диспепсії);

• хронічні захворювання печінки, цирози;

• захворювання нирок, що супроводжується протеїнурією;

• опіки, крововтрати, втрати ексудату;

• сепсис, травми, пухлини (за рахунок збільшення розпаду білків);

• як фізіологічне явище: у вагітних у ІІІ-му триместрі, токсикози вагітності;

• гостра пневмонія, бронхопневмонія;

• А-гіповітаміноз;

• геморрагії;

• гіперглобулінемія, зокрема гіпергамаглобулінемія.

α – глобуліни –при електрофорезі рухаються за альбумінами, у залежності від умов електрофорезу поділяються на декілька осібних фракцій, порівняно з іншими білками надзвичайно метаболічно активні (період напіврозпаду – 0,6 – 0,8 доби). За хімічною будовою є глікопротеїдами, спеціалізуються як білки – носії. До фракції входять специфічні білки: гаптоглобін (переносник Феруму), церулоплазмін (переносник Купруму), деякі антитіла. Збільшення частки фракції спостерігається у молодняка, у самок - у період лактації та яйцекладки у птахів, а також при гострому запаленні.

Причини збільшення частки α – глобулінів:

- за рахунок білків гострої фази: при запальних процесах;

- новоутворення, некроз, паразитарні захворювання;

• нефротичний синдром;

• фізіологічні явища: інтенсивний ріст молодняка, лактація.

Причини зниження частки α - глобулінів

- синдром кисневої недостатності у новонароджених;

- втрата білків;

- внутрішньо судинний гемоліз.

β – глобуліни – неоднорідна фракція, представлена ліпопротеїдами (зосереджено 70 – 75% ліпідів крові), мають виражену здатність до комплексоутворення з іншими речовинами. До складу фракції входить білок трансферин (основний переносник Феруму у крові), проконвертин (бере участь у згортанні крові). Синтезуються у печінці та лімфоїдній тканині.

Причини збільшення частки β – глобулінів;

- вагітність;

- гіперліпопротеїнемія;

• дисгемопоетична (залізодефіцитна) анемія;

• застійні жовтухи, гепатит;

• β – мієломи.

Причини зменшення частки β - глобулінів

• запалення, хронічні інфекції;

• захворювання печінки;

• нефротичний синдром;

• ентеропатії з втратою білка;

• недостатнє надходження білка з їжею.

γ – глобуліни – неоднорідна фракція, до складу якої входять як специфічні імуноглобуліни (антигени) так і неспецифічні білки. З віком вміст імуноглобулінів зростає на фоні зменшення альбумінів. У період лактації та період яйцекладки спостерігається підвищений вміст даної фракції на фоні підвищення загального білка. Перед паруванням у лактуючих тварин знижується вміст загального білка і гама – глобулінів.

Причини збільшення частки γ - глобулінів

- гострі запальні процеси

• хронічний гепатит, цироз печінки

• саркоїдоз, туберкульоз,

• паразитарні і аутоімунні захворювання,

• мієлома, лімфолейкоз,

• збільшення кількості макроглобулінів,

• активна або пасивна імунізація тварин.