- •1 Вопрос
- •2 Вопрос
- •3 Вопрос
- •4 Вопрос
- •5 Вопрос
- •6 Вопрос
- •7 Вопрос
- •8 Вопрос
- •9 Вопрос
- •10 Вопрос
- •11 Вопрос
- •12 Вопрос
- •13 Вопрос
- •14 Вопрос
- •15 Вопрос
- •16 Вопрос
- •17 Вопрос
- •18 Вопрос
- •19 Вопрос
- •20 Вопрос
- •21 Вопрос
- •22 Вопрос
- •23 Вопрос
- •24 Вопрос
- •25 Вопрос
- •26 Вопрос
- •27 Вопрос
- •28 Вопрос
- •29 Вопрос
- •30 Вопрос
- •31 Вопрос
- •32 Вопрос
- •33 Вопрос
- •34 Вопрос
- •35 Вопрос
- •36 Вопрос
22 Вопрос
Динамічний характер виробничо-господарської діяльності в умовах ринку, умови зовнішнього середовища організації, що постійно змінюються, приводять до виникнення різних виробничих ситуацій, які викликають відхилення від планової програми
Виникнення проблеми - нової виробничої ситуації - супроводжується порушенням зв’язків, зміною окремих елементів об’єкта управління: трудових ресурсів, фондів, технології, устаткування.
У менеджменті поняття "проблема" означає розрив між бажаним станом об'єкта управління (компанії, підприємства, фірми, підрозділу) і її фактичним станом. Проблеми, вирішення яких не вкладається у встановлені регламенти і нормативи, вимагають втручання в хід діяльності організації, тобто прийняття і реалізації управлінського рішення в зв'язку з ситуацією, що виникла.
Спроба вирішити проблему не повинна створювати нові проблеми.
23 Вопрос
Управлінське рішення – це результат роботи менеджера (суб’єкта управління) у вирішенні конкретної ситуації, що виникла в зв’язку з діяльністю об’єкта управління.
Рішення організовує і направляє у визначене русло діяльність персоналу і сприяє, таким чином, досягненню цілей, поставлених перед організацією.
Особливість управлінських рішень полягає в тому, що:
більшість невідомих елементів задачі має описовий (якісний) характер: цілі, ситуації, переваги, обмеження;
визначення невідомих характеристик, знаходження і вибір найкращого рішення не можуть бути цілком формалізованими, а значить, не можуть бути автоматизованими;
деякі характеристики задачі неможливо визначити об’єктивно (пріоритети цілей, перевага рішень);
часто рішення необхідно приймати в умовах невизначеності (неповний опис проблеми, недостатньо точна оцінка очікуваних наслідків);
прийняті рішення часто стосуються особистих інтересів менеджера, що впливає на вибір ним альтернативи.
24 Вопрос
У залежності від характеру цілей і вирішуваних задач розрізняють
- стратегічні (перспективні) рішення, що встановлюють основні шляхи розвитку об’єкта управління на тривалий період,
- тактичні (найближчі) і
- поточні (оперативні), які спрямовані на досягнення найближчих цілей, вирішення окремих задач і найчастіше застосовуються в господарській практиці.
У залежності від масштабу розрізняють
- глобальні, що охоплюють весь об’єкт управління (підприємство, організація, фірма),
- локальні рішення, що стосуються окремих підрозділів, бригад, ділянок.
Управлінські рішення класифікують також:
за функціональною ознакою: цілепокладання, планування, організація, мотивація, контроль;
за сферою діяльності – економічні, організаційні, технологічні, соціальні;
за організацією розробки – одноосібні, колегіальні, колективні.
25 Вопрос
У загальному вигляді основні вимоги до прийняття управлінського рішення:
реалізація рішення повинна забезпечити досягнення мети;
не приймати кілька рішень по тому ж самому питанню;
не передоручати в останній момент прийняття рішення іншим співробітникам (усіх, хто потрібен, тре- ба залучати до роботи на ранніх етапах);
рівень прийнятих рішень і рівень компетентності менеджера повинні відповідати один одному;
мінімальні витрати на здійснення рішення;
своєчасне доведення рішення до керованого об’єкта (виконавця);
вплив рішення на керований об’єкт продовжується до того моменту, коли будуть ліквідовані причини, що породили це рішення;
забезпеченість рішення всіма необхідними ресурсами.
