Лекція 8 видатки бюджету на економічну діяльність держави та науку

1. Необхідність і склад видатків на економіку.

2. Видатки бюджетів на фінансування окремих галузей економіки:

2.1. Видатки на промисловість та енергетику.

2.2. Видатки на АПК.

2.3. Операційні видатки на розвиток економіки.

2.4. Інші видатки на економічну діяльність.

3. Видатки бюджетів на науку та фундаментальні дослідження.

1. Необхідність і склад видатків на економіку.

Основним інструментом, за допомогою якого держава сьогодні впливає на розвиток економіки, є бюджет, котрий може сприяти як стабілізації, так і дестабілізації економіки.

Необхідність державного втручання в економіку визначається наступними факторами:

1. Функціонування пріоритетних галузей, без діяльності яких неможливе економічне зростання – паливно-енергетична, металургійна промисловість, АПК, газоводопостачання, транспорт, зв’язок. Оскільки на зовнішньому ринку діє жорстка конкуренція, то держава має підтримувати експортні галузі.

2. Наявність наукоємних і технологічно складних виробництв, що в умовах ринку можуть розвиватися лише за державної підтримки.

3. Необхідність подальшої реструктуризації економіки з метою регулювання темпів і пропорцій економічного розвитку.

Функціональна класифікація видатків на економіку включає наступні групи асигнувань:

1. Загальноекономічна, торговельна та трудова діяльність.

2. Сільське господарство, лісове господарство та мисливство, рибне господарство.

3. Паливно-енергетичний комплекс.

4. Інша промисловість та будівництво (видобувна та обробна промисловість).

5. Транспорт.

6. Зв’язок, телекомунікації та інформатика.

7. Інші галузі економіки (туризм, готельне господарство).

8. Дослідження і розробки в галузі економіки.

9. Інша економічна діяльність.

Форми державної підтримки економічних суб’єктів:

1. Безпосередня фінансова підтримка, яка спрямована на збільшення фінансових ресурсів суб’єктів економіки.

2. Опосередкована фінансова підтримка, що спрямована на зменшення потреб у фінансових ресурсах.

Видатки бюджету на економічну діяльність здійснюються через наступні форми безпосередньої фінансової підтримки:

1) безповоротна фінансова допомога, яка надається державним підприємствам на таких умовах:

а) якщо збитки, завдані стихійним лихом, перевищують страхові відшкодування.

б) для відшкодування збитків конкретним підприємствам у випадках, коли чинним законодавством встановлено умови господарювання, при яких не забезпечується відшкодування витрат на виробництво товарів, що може призвести до їхнього банкрутства.

в) для фінансування витрат на відновлення платоспроможності окремих підприємств, діяльність яких пов’язана з надзвичайними суспільними інтересами.

2) у всіх інших випадках фінансова підтримка надається лише на поворотній основі (бюджетні позики) під бізнес-план або проект фінансової санації.

Така допомога надається підприємствам, у яких частка державної власності перевищує 50%.

До основних критеріїв відбору підприємств для надання фінансової підтримки належать:

- потенційна прибутковість;

- достатня фахова підготовка управлінського персоналу;

- наявність ринків збуту;

- конкурентоспроможність продукції;

- фінансовий стан підприємства;

- відповідність готової продукції, що випускається підприємством, державним пріоритетам.

Бюджетні позики надає Мінфін на договірній основі.

Класифікація поворотної фінансової допомоги: