1. Головні розпорядники:

1.1. Міністри і керівники інших центральних органів виконавчої влади – за державним бюджетом.

1.2. Керівники відділів обласних, міських, районних держадміністрацій – за місцевими бюджетами.

1.3. Голови сільських і селищних Рад – за сільськими і селищними бюджетами.

2. Розпорядники нижчого рівня:

2.1. Другого ступеня - керівники, які одержують кошти на видатки установи та розподіляють суму коштів, визначену головними розпорядниками для переказу безпосередньо підпорядкованим їм установам і організаціям.

2.2. Третього ступеня - керівники, які одержують кошти тільки для безпосереднього витрачання.

Повноваження головних розпорядників бюджетних коштів:

1) розробляють плани діяльності на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди (включаючи заходи щодо реалізації інвестиційних програм (проектів));

2) організовують та забезпечують складання проекту кошторису та бюджетного запиту (на підставі плану діяльності та індикативних прогнозних показників бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди) і подають їх Міністерству фінансів України (місцевому фінансовому органу), а також затверджують кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством;

3) отримують бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі України «Про Державний бюджет України» (рішенні про місцевий бюджет); ухвалюють рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляють та доводять до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань;

4) розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами; розробляють та затверджують паспорти бюджетних програм і складають звіти про їх виконання, здійснюють аналіз показників виконання бюджетних програм (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

5) здійснюють управління бюджетними коштами у межах встановлених їм бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі;

6) контролюють своєчасне поверненням у повному обсязі до бюджету коштів, наданих за операціями з кредитування бюджету, а також кредитів (позик), отриманих державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста), та коштів, наданих під державні (місцеві) гарантії;

7) здійснюють внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов’язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів;

8) забезпечують організацію та ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової і бюджетної звітності у порядку, встановленому законодавством та забезпечують доступність інформації про бюджет відповідно до законодавства та Бюджетного Кодексу.

Розпорядники коштів другого ступеня – це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику, який координує їхню діяльність, та мають підвідомчі установи.

Розпорядники коштів третього ступеня – бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків із бюджету, які у своїй діяльності підпорядковані головним або нижчого рівня розпорядникам коштів другого ступеня й не мають підвідомчих установ та організацій.

Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня мають наступні повноваження:

– готують запити щодо обсягів видатків до проекту Державного бюджету України та подають їх відповідному головному розпоряднику;

– отримують від головного розпорядника відомості про обсяги асигнувань, відповідно до яких у встановленому порядку складають кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації;

– подають кошторис на затвердження головному розпоряднику і повідомляють про це відповідний орган Державного казначейства;

– здійснюють видатки шляхом оплати рахунків через органи Державного казначейства;

– подають головному розпоряднику та відповідному органу Державного казначейства звіт про використання коштів;

– координують свою діяльність через головного розпорядника та вирішують із ним усі питання, пов’язані з виділенням асигнувань.

Одержувачі бюджетних коштів відповідно до законодавства складають плани використання бюджетних коштів і працюють за ними.

Триступенева система фінансування має місце на рівні державного бюджету щодо установ місцевого значення, які фінансуються за рахунок державних асигнувань. На рівні місцевих бюджетів формула фінансування має вигляд: – головний розпорядник бюджетних коштів – розпорядник коштів третього ступеня.