- •Лекція 9 видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу
- •1. Видатки бюджетів на загальну середню освіту
- •3. Гранична наповнюваність груп:
- •4. Керівники можуть визначати доплати вихователям, помічникам вихователя та музичним керівникам за перевищення планової наповнюваності груп за формулою:
- •6. У штатних розписах дошкільних навчальних закладів передбачаються посади:
- •2. Видатки бюджетів на підготовку кадрів
- •3. Видатки бюджетів на фінансування охорони здоров’я
- •4. Видатки бюджетів на фінансування закладів культури і мистецтва
- •5. Бюджетне фінансування розвитку фізичної культури і спорту
- •6. Видатки з бюджетів та фондів соціального страхування на соціальний захист населення
3. Видатки бюджетів на фінансування охорони здоров’я
При плануванні видатків в установах охорони здоров’я використовується ряд оперативно-сітьових показників, які є різними залежно від типу медичного закладу:
1. У стаціонарних медичних закладах – кількість ліжок і число ліжко-днів.
Кількість ліжок є вихідним показником і характеризує лікарняні місця стаціонарних лікарень. Планується на основі прогнозних даних соціально-економічного розвитку з урахуванням демографічних, культурно-побутових та інших умов. Окремо визначається нормативна і фактична потреба в ліжковому фонді.
При цьому нормативна потреба визначається при централізованому плануванні, виходячи з чисельності жителів і показника госпіталізації на рік за формулою:
Пл = (П*Н)/(100*О).
де Пл – потреба в ліжках нормативна;
П – відсоток госпіталізації;
Н – чисельність населення;
О – оборот ліжка, який, у свою чергу, розраховується як відношення кількості днів експлуатації ліжка в році до середньої тривалості перебування хворого в лікарні:
О = Дн/Т.
де Дн – кількість днів використання ліжка в році;
Т – середня тривалість перебування хворого в лікарні.
При індивідуальному плануванні визначається фактична наявність, яка характеризує кількість встановлених у медичному закладі ліжок:
К = К1+(В*М)/12.
де К – середньорічна кількість ліжок;
К1 – кількість ліжок на початок року;
В – кількість введених в експлуатацію ліжок;
М – число місяців функціонування введених ліжок до кінця року. Якщо дата введення ліжок не встановлена, то вважається, що вони використовуються протягом півріччя (М=6).
Похідним показником є кількість ліжко-днів, яка визначається як добуток кількості ліжок ( К ) і числа днів використання ліжка у році. На практиці вказаний показник розраховується з метою планування видатків на медикаменти та перев’язувальні матеріали та на продукти харчування.
2. В амбулаторно-поліклінічних закладах – кількість лікарських посад, кількість лікарських відвідувань та чисельність прикріпленого населення.
Кількість лікарських посад встановлюється згідно з чинними нормативами на певну кількість населення, а саме:
1) лікар-терапевт – 5,9 посад на 10 тис. населення;
2) лікар-хірург – 0,5 посад на 10 тис. населення;
3) лікар-кардіолог – 0,3 посади на 10 тис. населення;
4) ортопед-травматолог – 0,4 посади на 10 тис. населення;
5) інфекціоніст – 0,2 посади на 10 тис. населення.
Порядок планування видатків за КЕК:
І. Оплата праці медичних працівників (1110).
Фонд оплати праці встановлюється окремо у розрізі наступних категорій медпрацівників:
1) лікарі;
2) середній медичний персонал;
3) молодший медичний персонал;
4) адміністративно-управлінський та обслуговуючий персонал.
Розмір заробітної плати лікарів залежить від посадового окладу та системи надбавок і доплат. Кваліфікаційною категорією також визначається заробітна плата середнього і молодшого медичного персоналу. Для адміністративно-управлінського та обслуговуючого персоналу встановлені тверді ставки заробітної плати.
Усім категоріям працівників закладів охорони здоров’я може надаватися один раз на рік матеріальна допомога у сумі до одного посадового окладу (ставки зарплати) з урахуванням підвищень в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисі бюджетної установи.
Кількість посад лікарів визначається в розрізі стаціонару та поліклініки за нормативами:
1. У стаціонарі – враховуючи з норматив кількості ліжок на одного лікаря, який диференціюється за відділеннями: терапевтичне – одна посада лікаря-терапевта на 20-25 ліжок, хірургічне – одна посада на 20-25 ліжок, гінекологічне – одна посада акушера-гінеколога на 15 ліжок, одна посада гінеколога на 20 ліжок, урологічне – одна посада на 15-20 ліжок, дерматовенерологічне – одна посада на 30 ліжок тощо.
2. У поліклініці – на основі кількості лікарських відвідувань у розрізі спеціалістів і встановлених нормативів прийому на одного лікаря.
Кількість посад середнього медичного персоналу по стаціонару розраховується, виходячи з кількості цілодобових постів. Кількість постів, у свою чергу, встановлюється відповідно до нормативів кількості ліжок на один пост, які диференціюються в розрізі відділень і встановлюються окремо для денних і нічних годин.
У поліклініці кількість посад медсестер встановлюється за нормативом відповідно до кількості посад лікарів. Наприклад, дві посади медсестри на одну посаду лікаря-хірурга, одна посада медсестри на одну посаду лікарів інших спеціальностей.
Аналогічно визначається число посад молодшого персоналу. Відмінність у більшому нормативі кількості ліжок на один пост.
Кількість посад керівного та обслуговуючого персоналу встановлюється за типовими штатними розписами.
ІІ. Планування видатків за КЕК 1120 «Нарахування на заробітну плату», 1130 «Придбання товарів і послуг», 1140 «Видатки на відрядження», 1160 «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв», капітальних видатків здійснюється аналогічно іншим бюджетним організаціям.
Особливістю є висока питома вага видатків на харчування (1133), медикаменти (1132), м’який інвентар (1131), які встановлюються за нормами до річної кількості ліжко-днів.
Оскільки бюджетне фінансування медицини є недостатнім, постає питання запровадження страхової медицини. На відміну від особистого страхування, страхове відшкодування виплачується не безпосередньо застрахованому, а у вигляді плати за лікування у медичному закладі. Страховиками можуть виступати:
1) при обов’язковому страхуванні – держава;
2) про добровільному – недержавні страхові компанії.
Як страхувальники виступатимуть: 1) держава (бюджетно-страхова медицина); 2) роботодавці; 3) громадяни.
Концепцією розвитку охорони здоров’я передбачено солідарну відповідальність держави, роботодавців і найманих працівників у фінансуванні галузі. Також передбачено, що базовий стандарт загальнодержавної медицини буде фінансуватися за рахунок бюджетних коштів, а саме:
1) профілактичні заходи;
2) амбулаторне лікування;
3) стаціонарна допомога за основними спеціальностями.
Надання інших медичних послуг має фінансуватися за рахунок страхової медицини.
