- •1.1Місце знаходження і рельєф ділянки
- •1.3 Грунтово – меліоративна характеристика
- •1.4 Геологія і гідрогеологія ділянки
- •1.5 Характеристика джерел зрошення
- •1.6 Проектована сівозміна
- •1.7 Обгрунтування необхідності зрошення
- •1.8 Земельний фонд. Коефіцієнт земельного використання
- •1.7 Обгрунтування необхідності зрошення
- •2.1 Режим зрошення сільськогосподарських культур
- •2.2 Графіки поливів
- •2.3 Водоспоживання сільськогосподарських культур
- •2.6 Проектування зрошувальної мережі
- •2.8 Розрахункові витрати. Гідравлічний розрахунок трубопроводів.
- •2.9 Побудова поздовжніх профілів
- •2.10 Розрахунок і підбір обладнання насосної станції
- •2.11 Захист напірного трубопроводу від гідравлічного удару
- •2.11 Проектування міроприємств по охороні навколишнього середовища
- •2.13 Споруди на мережі
- •3 Організація
- •3.1 Організація і виробництво будівельної ділянки
- •3.2 Загальна вартість будівництва
- •3.3 Експлуатація ділянки
- •3.4 Експлутаційні витрати
- •4. Економіка.
2.10 Розрахунок і підбір обладнання насосної станції
Підбір насосно-силового обладнання зрошувальної насосної станції виконується по розрахунковій витраті, напору і потужності.
Розрахункова витрата насосної станції приймається рівною витраті брутто магістрального трубопроводу
Qнс=Qbrмкр ,л/с (2.24)
Qнс=410,5,л/с
Повний напір насосної станції визначається для двох варіантів:
1 - відносно диктуючої точки мережі;
2 - відносно самої віддаленої точки мережі;
Розрахунковою буде траса трубопроводів, для якої повний напір буде найбільшим.
Повний розрахунковий напір насосної станції визначається по формулі:
Нповн = Нг+hнс-дт + hb, м (2.25)
де Нг - геодезична різність відміток поверхні землі в диктуючої точці
і рівня води в джерелі, м.
Нг = ПЗд.т.-РВД, м (2.26)
де ПЗд.т.-відмітка поверхні землі в диктуючої точці, м
РВД - відмітка рівня води в джерелі зрошення, м
hнс-дт- сума втрат напору по розрахунковій трасі трубопроводу від насосної станції до диктуючої точки, м
hb - вільний напір на гідранті, м
Нг = 53,2-43=10,2
Нповн =10,2+16,412+50=76,612
Необхідна потужність насосної станції визначиться за формулою:
N =1*410,5*76,612/102*0,8=385,4кВт (2.27)
Де - об’ємна маса води, γ= 1 т/мЗ
Еt2 - коефіцієнт корисної дії насоса
Еt1 - коефіцієнт корисної дії електродвигуна
По витраті насосної станції і розрахунковому повному напору за каталогом підбирається типі марка насосів, кількість. Технічна характеристика насосів: Задовольняючи розрахунок даними Qр та Нр підбираемо насос типу 200Д60.КПД=80%, Nвал=218кВт,потужність електродвигуна=250кВт.
2.11 Захист напірного трубопроводу від гідравлічного удару
Гідравлічний удар в трубопроводі може виникнути при миттєвій неочікуваній зупинці насоса. Розрахунок сили гідравлічного удару виконується з умов розриву суцільності потоку води в трубопроводі. Максимальний тиск в трубах при гідравлічному ударі буде дорівнювати:
Нmax=3Hст+(L0*U0)/g ,м (2.28)
де Нст. - статична висота рівня води в трубах , Нст. = Нг
Lo- швидкість розповсюдження ударної хвилі в трубопроводі, м/сек
Lo= 500-1000 м/сек
Vo - початкова швидкість руху води в трубопроводі, м/сек
Vo = 1 м/сек
g - прискорення сили тяжіння
g = 9.81 м/сек
Нmax=10,196Ат
Висновок:
Із розрахунків бачимо, що сила гідравлічного удару складає Нmax = 10,2
атмосфери, не перевищує робочого тиску стальних труб, який складає 25 атмосфери. З цього слідує, що встановлення гасників гідравлічних ударів на трубопроводах не передбачається.
2.11 Проектування міроприємств по охороні навколишнього середовища
Проектований масив зрошення знаходиться на сході України. Грунтові води в даному регіоні формуються приблизно на глибині 15 м. На ділянці по всій площі грунтові води залягають 15.5 м.
Курсовим проектом передбачається внесення в грунт органічних, мінеральних добрив, хімічних засобів захисту рослин від захворювань і шкідників. При правильному використанні добрив вони є ефективним засобом захисту навколишнього середовища, так як покращується структура грунту, підвищується його стійкість до водної і вітрової ерозії.
Для захисту водних об’єктів і підземних вод від забруднення, проектом передбачається проведення агротехнічних і організаційно-господарських міроприємств: виконання правил транспортування, зберігання, внесення добрив. Заборона застосування любих видів добрив по сніговому покрову, дотримання норм внесення добрив і другі.
Родючість зрошуваних земель визначається наявністю гумусу в грунті, глибиною залягання грунтових вод, вмістом солей в грунті, ступеню його зволоження.
Грунтовий покров на зрошуваній ділянці представлений чорноземом легкосуглинистим. Ці грунти характеризуються задовільними агротехнічними властивостями, придатні для зрошування і вирощування всіх районованих сільськогосподарських культур.
Даним проектом рекомендуються міроприємства, які попереджають погіршення меліоративної обстановки на ділянці: підвищення ККД і боротьба з втратами води на полях, утримання в необхідному стані зрошувальної мережі, внесення органічних і мінеральних добрив, строге виконання внутрішньо-господарського плану водокористування.
