Латинська номенклатура лікарських форм

Лікарські засоби, готові для вживання, називаються лікарськими формами (formae medicamentōrum). Речовини, які застосовуються для лікування чи профілактики різних захворювань і патологічних станів, називаються лікарськими засобами (remedia, medicamenta). З метою уніфікації виготовлення лікарських засобів і встановлення єдиних обов’язкових методів визначення їх якості (активності) вже давно почали складати спеціальні видання під назвою Pharmacopoea (від грец. слів pharmacon – ліки та poieo – роблю) – фармакопея. Вперше такі книги з'явились в арабів.

Нині є чинною Міжнародна фармакопея (Pharmacopoea internationālis), хоча у різних країнах користуються власними національними фармакопеями з тенденцією до використання єдиної латинської хімічної номенклатури лікарських засобів, рекомендованої ВООЗ (Всесвітньою організацією охорони здоров’я) і прийнятої у Міжнародній фармакопеї. Фармакопея має законодавчий характер, вимоги її щодо виготовлення, зберігання і застосування лікарських засобів є обов’язковими для всіх фармацевтичних підприємств і закладів.

Ліки, виготовлені на фармацевтичних підприємствах згідно з вимогами фармакопеї, називаються офіцинальними (від лат. officina – майстерня), а лікарські засоби, виготовлені за рецептом і призначенням лікаря – магістральними (від лат. magister – учитель, керівник).

У залежності від консистенції (ступеня щільності) всі лікарські форми поділяють на тверді (durae), рідкі (fluĭdae), м’які (molles) та аерозолі (aërosola).

Деякі лікарські форми виділяють в окремі групи, зокрема:

–       formae medicamentōrum pro injectionĭbas (лікарські форми для ін’єкцій);

–       formae medicamentōrum pro ocŭlis (лікарські форми для очей);

–       formae medicamentōrum pro infantĭbus (лікарські форми для немовлят і дітей до 3-х років).

Всі форми ліків, як правило, виписують скороченим або розгорнутим способом.

При виписуванні ліків скороченим способом в рецепті після слова Recipe: (Rp.:) вказують лікарську форму, назву лікарської рослини і загальну кількість, напр.:

Rp.: Streptocīdi subtilissĭmi 20,0

     Dа. Signa: Для присипання ран.

При виписуванні ліків у розгорнутій формі вказують назви всіх інґредієнтів (складників), в тому числі і constituens, їх кількість, потім дається вказівка фармацевтові латинською мовою, яку лікарську форму приготувати та скільки таких доз видати, напр.:

Rp.: Dibazōli

Papaverīni hydrochorĭdi ana 0,02

Phenobarbitāli 0,01

Saсchări 0,3

Misce, fiat pulvis

Da tales doses numĕro 10

Signa: По 1 порошку 3 рази на день

 

Тверді форми ліків

(Formae medicamentōrum durae)

Порошки – pulvĕres (pulvis, ĕris m)

Капсули – capsŭlae (capsŭla, ae f)

Таблетки – tabulettae (tabuletta, ae f)

Драже – dragee (dragee n невідмін.)

Гранули – granŭla (granŭlum, i n)

Збір лікарський – species, ērum f

 

Рідкі лікарські форми

(Formae medicamentōrum fluidae)

До рідких лікарських форм відносять:

Розчини – solutiōnes (solutio, ōnis f)

Настої – infūsa (infūsum, i n)

Відвари – decocta (decoctum, i n)

Краплі – guttae (gutta, ae f)

Настоянки – tinctūrae (tinctūra, ae f)

Мікстури – mixtūrae (mixtrūra, ae f)

Суспензії – suspensiōnes (suspensio, ōnis f)

Емульсії – emulsa (emulsum, i n)

Екстракти – extracta (extractum, i n)

Слизи – mucilagĭnes (mucilāgo, ĭnis f)

Лініменти – linimenta (linimentum, i n)

Аерозолі – aërosōla (aёrosōlum, i n)

Бальзами – balsāma (balsāmum, i n)