- •Мороз л.В. Українська мова (для науки, аналітичної сфери та управління): практикум / л.В. Мороз. – к.: кутеп, 2015. – 64 с.
- •Передмова
- •Змістовий модуль 1 українська наукова мова
- •Науковий стиль у системі функціональних стилів української літературної мови
- •Література: 2, 4, 6, 9, 10
- •Загальна характеристика літературної мови та її функцій
- •Функції мови
- •Критерії нормативності літературної мови
- •Типи норм літературної мови
- •Вимоги до мовлення
- •Класифікаційні параметри функціональних стилів української літературної мови
- •Писемний та усний варіанти наукового стилю, їх мовні характеристики
- •Міжстильові жанри наукового стилю
- •Тема 2 системні характеристики функціонування лексики в науковому стилі
- •Література: 2, 4, 6, 9, 11; Словники: 2, 5, 11, 13, 14, 18, 19
- •Аналіз критеріїв добору і функціональних характеристик лексики наукового стилю
- •Групи слів у лексиці
- •Термін як диференційна ознака наукового стилю
- •Термінологічні запозичення у сфері туризму як результат міжмовного контактування
- •Складання плану друкованого джерела наукової інформації
- •Зразок оформлення списку використаних джерел
- •Тема 3 морфологічні особливості наукового стилю української мови
- •Література: 2, 4, 5, 6, 9, 11. Словники: 4, 6, 9, 12, 15, 17, 18, 19
- •Наукова мова як комунікативний феномен
- •Алгоритмічний припис до рецензування
- •Тема 4 специфіка синтаксичних характеристик наукового стилю
- •Змістовий модуль 2. Спілкування як інструмент управлінської діяльності
- •Тема 5. Засоби та форми міжособистісного спілкування в управлінській діяльності
- •Загальна характеристика мовних жанрів, що визначають пошуковий характер наукової праці
- •Структура професійної публічної промови
- •Синтаксичні конструкції, що використовуються при обговоренні професійних проблем
- •Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •15. Інформаційні ресурси
Критерії нормативності літературної мови
Норма літературної мови – це сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці в усному і писемному мовленні (Таблиця 2)
Таблиця 2
Типи норм літературної мови
Норми літературної мови |
Тлумачення норми |
Приклади |
Орфоепічні |
вимова звуків і звукосполучень, наголошення слів |
Позаочі, добродій, [к’іхт’і] |
Орфографічні |
написання слів |
Пів’яблука, бриньчати, деренчати |
Лексичні |
слововживання |
Будь-яке ( а не любе) питання; наступна (а не слідуюча) зупинка |
Стилістичні |
відбір мовних елементів відповідно до умов спілкування |
Серед проблем, якими займається колектив, чільне місце посідає … (а не займає) |
Граматичні |
творення слів, уживання форм слів, побудова слів і речень |
По містах і селах ( а не містам і селам), згідно з наказом (а не згідно наказу) |
Пунктуаційні |
вживання розділових знаків |
Це, може, й так, а_ може, й ні. |
Завдання 3. Опрацюйте теоретичний матеріал і визначте за яких умов формується та вдосконалюється мовна/мовленнєва культура студента (фахівця)?
Культура мови — це 1) сукупність комунікативних якостей літературної мови, що виявляються за різних умов спілкування відповідно до мети і змісту висловлювання; 2) удосконалення літературної мови й індивідуального мовлення, виявлення тенденцій мовного розвитку, реальне втілення у мовній практиці норм літературної мови; відповідна мовна політика у державі; 3) самостійна лінгвістична дисципліна, яка вивчає стан і статус норм літературної мови в певну епоху, а також рівень лінгвістичної компетенції мовних особистостей.
Проблема культури мовлення проявляється у таких основних аспектах:
Нормативність – це дотримання правил усного і писемного мовлення.
Адекватність – це точність вираження думок, почуттів, волевиявлення засобами мови, ясність, зрозумілість вислову для адресата.
Естетичність – це реалізація естетичних уподобань мовця шляхом використання різноманітних мовних засобів: темп, звучність, різноманітність синтаксичних конструкцій, використання фразеологізмів, прислів’їв та приказок – все це робить мовлення естетично привабливим.
Поліфункціональність мовлення – це забезпечення застосування мови в усіх перелічених аспектах у кожній сфері спілкування. У протилежному випадку можна говорити про використання суржика.
Суржик – це безсистемне поєднання окремих елементів двох або більше мов, яка виникає внаслідок намагання носія української мови пристосуватись до російськомовного оточення.
Наприклад:
Російський варіант |
Суржиковий варіант |
Українська літературна мова |
учебный процесс |
учбовий процес |
навчальний процес |
на самом высоком уровне |
на самому високому рівні |
на найвищому рівні |
следующий вопрос |
слідуюче питання |
наступне питання |
