2.2. Класифыкація пилу. Методи боротьби із запиленістю повітря

Пил - поняття, що визначає фізичний стан речовини - роздробленість його на найдрібніші частинки. Їх суспензія в повітрі являє собою аерозоль, тобто дисперсну систему, в якій дисперсною фазою є тверді частинки, а дисперсійним середовищем - повітря. В атмосфері та повітрі приміщень завжди міститься та або інша кількість пилу. Класифікація пилу:

1. За способом утворення:

Аерозолі дезінтеграції, що надходять у повітря в результаті механічного подрібнення твердих матеріалів (вибух, дроблення, помелу та ін) - дисперсійні аерозолі.

Аерозолі конденсації, що утворюються при сублімації твердих речовин (газорезка, електрозварювання, при якій два метали доводять до температури кипіння, і при цьому плавиться не тільки електрод, а й сам метал та ін) конденсаційні аерозолі.

2. За дисперсності:

високодисперсні аерозолі - менше 5 мікрон;

аерозолі середньої дисперсності - 5-10 мікрон;

грубодисперсні аерозолі - більше 10 мікрон.

3. За походженням:

Органічна - природного, тваринного або рослинного походження (деревна, бавовняна, лляна, кістяна, вовняна і ін), мікроорганізми, продукти розпаду і штучної - пил пластмас, гуми, с...мол, барвників та інших синтетичних речовин.

Неорганічна - мінеральна (кварцова, силікатна, азбестова, цементна, наждачний, порцеляновий тощо) і металева (цинкова, залізна, мідна, свинцева, марганцева).

Змішання - що складається з мінеральних і металевих частинок (наприклад, суміш пилу заліза і кремнію), органічна та неорганічна (наприклад, пил злаків і грунту).

Радянський дослідник Н.А. Фукс виділяє дві групи аерозолів по їх дисперсності (1955р):

пил - до неї відносяться всі тверді частинки, що утворюються при дезінтеграції, незалежно від їх розмірів і включають порошинки субмікроскопічних розміру;

дими - до них відносяться конденсаційні аерозолі з твердою дисперсною фазою. До димам можна віднести також аерозолі, які утворюються при неповному згорянні палива, дим хлористого амонію та ін;

тумани - системи, утворені повітрям або газом і частинками рідини.

Яку дію може спричинити виробничий пил?

Виробничий пил може призвести до розвитку професійних бронхітів, пневмоній, алергічних ринітів, бронхіальної астми, пилових захворювань очей та шкіри і т. ін.

Пил може чинити вплив на органи зору, спричиняти запальні процеси (кон’юнктивіти), професійні катаракти, викликати сильну сенсибілізуючу дію на слизову оболонку і роговицю ока.

Забруднюючи шкіряні покрови, пил різного складу чинить подразнюючу, сенсибілізуючу і фотодинамічну дію (дерматити, алергічні дерматити і екземи, фотодерматити відкритих ділянок шкіри). Проникнення пилу в сальні потові залози викликає порушення потовидільної функції шкіри. Пил може проявляти чисто механічну дію - гострими краями порушувати цілісність слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, очей і т. ін.

Що належить до технологічних заходів і методів боротьби із запиленістю повітря?

Основою профілактики пилових захворювань є усунення причин утворення пилу на робочих місцях шляхом зміни технології виробничих процесів. Сюди належать: впровадження безперервних технологічних процесів; автоматизація і механізація, що усуває ручну працю; дистанційне управління; використання нових технологій; заміна токсичних речовин нетоксичними; перехід від твердого палива на газоподібне, що значно знижує забруднення виробничого середовища димом і токсичними газами.

Запобігають виникненню запиленості повітря такі заходи як: заміна сухих технологічних процесів мокрими (шліфування, дробарки і т. ін.), герметизація обладнання, транспортування, виведення агрегатів, що забруднюють пилом робочу зону в ізольоване приміщення з влаштуванням дистанційного управління і т. ін.

Що належить до санітарно-технічних заходів боротьби з запиленістю повітря робочої зони?

До цих заходів належать герметизація і укриття обладнання суцільними пилонепроникними кожухами, відсмоктуванням повітря з-під місцевого укриття обладнання, що виділяє пил. Передбачається також ефективна аспірація. Влаштування місцевої витяжної вентиляції для видалення пилу має здійснюватися безпосередньо від місця пилоутворення, якщо за технологічними умовами неможливо запропонувати зволоження матеріалів, що переробляються. При зварюванні металоконструкцій використовують секційні і переносні місцеві відсмоктуванні.

Санітарно-технічні заходи ґрунтуються на правильній експлуатації обладнання і устаткування та систематичному контролюванні вмісту пилу у повітрі робочої зони.

Щоб запобігти забрудненню атмосферного повітря, використовуються спеціальні фільтри, тканинні фільтрувальні пристрої, електричні фільтри, циклони, рукавні фільтри та фільтри іншої модифікації.