Лікування інфаркту міокарда.

1. Для усунення сильного болю та профілактики кардіогенного шоку – проводять нейролептаналгезію ( фентаніл з дроперидолом); морфін, промедол, засоби для наркозу.

2. Для підвищення АТ- дофамін, мезатон, фенілефрин

3. При аритміях – 0,2% лідокаїн в/в

4. Для обмеження розмірів інфарктного вогнища -0,01% розчин нітрогліцерину в/в, анаприлін, ніфедипін

5. При гострій серцевій недостатності – кардіотонічні препарати швидкої дії: строфантин, корглікон.

6. Для профілактики тромбоутворювання – антикоагулянти ( гепарин).

Протисклеротичні лз.

Атеросклероз – хронічне захворювання, яке виникає внаслідок порушення обміну ліпідів і холестерину. При цьому утворюються атероми ( бляшки), які звужують просвіт судин і погіршують кровообіг, а нерідко утворюють тромби.

Мех. дії протисклеротичних ЛЗ- гальмування утворення бляшок за рахунок впливу на ліпідний обмін, зниження синтезу холестерину і прискорення його виведення з організму. Ці засоби також покращують мікроциркуляцію у судинах.

Показання до застосування: гіперхолестеринемія, атеросклероз коронарних судин та судин мозку, порушення периферичного кровообігу, стенокардія, стан після перенесеного інфаркту міокарда, інсульту.

Класифікація препаратів.

1. Засоби, що знижують рівень холестерину в крові,( гіполіпідемічна дія0

- статини : ловостатин, симвастин, флувастин, правастин.

- фібрати: фенофібрат, етофібрат.

2. Ангіопротектори: ліпостабіл, риб’ячий жир, олія часника, нікотинова кислота, токоферолу ацетат, вітамін С, рутин.

Антигіпертензивні лз ( гіпотензивні).

Це ЛЗ, що знижуюь АТ. Норма АТ – 140/90.

До нетривалого підвищення АТ призводять фізичні навантаження, стреси.

Причини артеріальної гіпертонії – захворювання нирок, ендокринні розлади, зловживання алкоголем, сіллю, приойм деяких препаратів ( гормонів, контрацептивів, анаболіків).

Класифікація гіпотензивних ЛЗ.

1. Центральної дії : клофелін.

Показання до застосування – гіпертонія, гіпертензивний криз, глаукома.

Побічні явища: сонливість, сухість у роті, запаморочення, ортостатичний колапс, сидром відміни, при передозуванні – порушення свідомості. Не сумісний з алкоголем.

2. Периферичної дії:

• гангліоблокатори : бензогексоній, гігроній, пентамін, пірилен;

• альфа-адреноблокатори: празозин,доксазозин

( тонокардин),теразозим (корнам);

• бета-адреноблокатори : пропранолон ( анаприлін, обзидан), атенолол, метопролол ( корвітол)

• симпатолітики ( резерпін, октадин)

Показані при гіпертонії, після прийому треба полежати для профілактики ортостатичного колапсу.

Клонідин – доцільно застосовувати при гіпертензивній кризі.

3. Міотропні судинорозширювальні засоби ( вазоділататори)

Мех.дії: розширення судин

Фарм.дія: зниження АТ.

Показання до застосування : гіпертонічні кризи.

4. Інгібітори АПФ ( ангіоперетворювального ферменту):

Мех.дії: впливають на ниркову регуляцію АТ, блокуючи фермент, який бере участь в утворенні речовини, що підвищує АТ.

На сьогодні це найбільш ефективні препарати для зниження АТ:каптоприл ( побічна дія –сухий кашель),еналаприл, капотен

5. Антагоністи рецепторів ангіотензину – діють на ниркову регуляцію АТ більш вибірково ніж інгітори АПФ.

- Діован (валсартан) –ефективно знижує АТ.

Показан при стійких формах гіпертонії.

Побічні ефекти: слабкість, кашель, головний біль.

6. Антагоністи кальцію ( блокатори кальцієвих каналів):

Мех.дія: блокують надходження кальцію в клітини.

Фарм.дія : розслаблення судин і зниження АТ,протиаритмічна дія.

Показання до застосування: гіпертонія на тлі тахиаритмії, стенокардія, ішемічний інсульт.

Препарати: верапаміл ніфедипін, амлодипін.