Практичне заняття № 4

Тема. Конкурентоспроможність туристичного продукту та її оцінка

Мета: знати особливості туристичного продукту як предмету конкуренції; уміти визначати критерiї та показники оцiнки конкурентоспроможностi туристичного продукту: асортимент, ціну і якість продукту.

Короткі теоретичні відомості

Пiд конкурентоспроможнiстю турпродукту розумiють сукупнiсть якiсних i вартiсних характеристик продукту, що забезпечують задоволення певних потреб туристiв, надають йому переваги над продуктами-аналогами конкурентiв та зумовлюють стiйке становище на ринку. Конкурентоспроможнiсть продукту характеризує здатнiсть задовольняти потреби у туристичних послугах (транспортних, розмiщення, харчування, дозвiлля, iн.) не гiрше, нiж конкуренти, при однакових цiнах та рiвнi обслуговування.

Конкурентоспроможнiсть туристичного продукту визначається тими властивостями, якi становлять суттєвий iнтерес для споживача.

Конкурентоспроможнiсть турпродукту визначається тими властивостями, якi становлять суттєвий iнтерес для споживача. Вона має наступнi риси:

– порiвняльний характер;

– динамiчнiсть (характеристика пов’язана з часом продажу);

– зв’язок із певним туристичним ринком;

– комплекснiсть (залежнiсть вiд конкурентоспроможностi послуг, що входять до складу продукту);

– зв’язок з певним туристичним пiдприємством.

Категорiї конкурентоспроможностi турпродукту та конкурентоспроможнiсть пiдприємства взаємозалежнi: якщо продукт не має збуту, пiдприємство не може досягнути стiйкого становища на ринку. Однак висока конкурентоспроможнiсть продукту не є вирiшальним фактором забезпечення конкурентоспроможностi пiдприємства, оскiльки iї може бути досягнено за рахунок реалiзацiї продукту за заниженими цiнами, а це призводить до погiршення фiнансового стану пiдприємства. При низькому рiвнi конкурентоспроможностi послуг пiдприємство несе додатковi витрати у зв’язку зi стимулюванням їх збуту, збiльшенням терміну користування кредитом тощо, що веде до погiршення його конкурентних позицiй.

Для оцінки конкурентоспроможності турпродукту важливо визначити перелік критеріїв та показників. Критерії конкурентоспроможності турпродукту включають конкурентоспроможність самого продукту і конкурентоспроможність пропозиції і надання продукту.

Перший критерій характеризують такі показники як асортимент, ціна і якість продукту.

Асортимент – це упорядкована за певними ознаками сукупність турпродуктів, тобто набір продуктів, їх видів і різновидів. У залежності від призначення в туризмі можна виділити 14 асортиментних різновидів турпродуктів, які пов’язані з маршрутно-ознайомлювальним, діловим, рекреаційним, клубним, конгресним, лікувальним, релігійним, аграрним, транзитним, спортивним, пізнавальним, шопінг-, хобі- і екотуризмом.

Номенклатура – це різноманітність турпродуктів, до складу яких включають послуги і товари з аналогічною назвою, що відрізняються один від одного різним ступенем призначення для задоволення однорідних потреб. Не менше значення для оцінювання конкурентоспроможності має якість турпродукту. Якість турпродукту прийнято розглядати як його здатність задовольняти певні очікувані потреби споживачів. Якість турпродукту передбачає не тільки комфортність і зручність розміщення, харчування та автотранспортного обслуговування, але і привабливість туристичних ресурсів, що позитивно впливають на психологічний стан туристів. Показники, які характеризують якість турпродукту включають: якість послуг проживання, харчування, безпеки, якість транспортних і інформаційних послуг. Якість туристичних послуг в Україні забезпечується вимогами діючих стандартів, але існуючі стандарти не в повній мірі забезпечують вимоги до високого рівня якості туристичних послуг і мають загальний характер.

До показників конкурентоспроможності продукту відносять і його ціну. Ціна турпродукту характеризує витрати споживачів на придбання туру і залежить від цін на транспортні послуги і відстані до об’єкта турпризначення, категорійності та місцезнаходження готелю, обсягу продажу, валюти платежу, тривалості і характеру ділових відносин з клієнтами, іміджу фірми тощо. Вона повинна покривати витрати підприємства, забезпечувати необхідний прибуток і відповідати фінансовим можливостям подорожуючих.

Для порівняння цін турпродуктів фірм-конкурентів важливо забезпечити їх порiвняльнiсть за структурою, що вимагає введення поняття базової ціни турпродукта.

Форма обслуговування – це спосіб прийому замовлення на тур для його надання споживачам. До одиничних показників, які характеризують форму обслуговування, відносять: наявність безпосереднього контакту під час обслуговування, економію часу клієнтів, економію ресурсів фірми.

Робочий час турпідприємств – це астрономічний і календарний час, під час якого пропонують послуги. Час надання послуги – це час від прийняття до виконання замовлення. Від часу здійснення послуги у турпідприємствах (при оформленні документів, здійснення розрахунків по туру тощо), готелях (при реєстрації, поселенні гостей), закладах ресторанного господарства, торгівлі (при розрахунку), щонайбільше залежить задоволеність споживача від здійснення послуги.

Не менше значення в оцінюванні конкурентоспроможності турпродукту має середовище обслуговування, яке включає зовнішнє оформлення, стан утримання і обстановку турпідприємства і характеризується показниками, які оцінюють екстер’єр) оформлення фасаду, наявність вивіски, оформлення рекламних стендів) і інтер’єр підприємства (розмiр, обстановка, пiдтримання порядку i чистоти в приймальній залi i на робочому мiсцi обслуговуючого персоналу).

На конкурентоспроможність турпродукту впливають такі фактори як: асортимент, споживча цінність турпродукту, його ціна, кваліфікація обслуговуючого персоналу, своєчасність надання інформації та послуг, організація реклами, насиченість аналогічних продуктів на ринку та інші.

Конкурентоспроможність продуктів турпідприємств забезпечується на наступних етапах: маркетингу, проектування, а також виробництва та споживання турпродукту.

Конкурентоспроможність турпродукту може бути описана значною кількістю одиничних і групових показників, які характеризують повноту задоволення потреб споживачів. Показники конкурентоспроможності продукту можна об’єднати в дві групи: показники оцінки конкурентоспроможності безпосередньо турпродукту (асортимент, ціна та якість продукту) та показники конкурентоспроможності пропозиції та надання продукту (форма обслуговування, час роботи турпідприємств, середній час надання послуг, середовище обслуговування, кваліфікація та вміння обслуговуючого персоналу).

Частину показників (асортимент турпродукту, ціну, середній час надання послуги, режим роботи об’єкта) вимірюють у фізичних величинах; інші показники (якість продукту, форму обслуговування туристів, екстер’єр та інтер’єр підприємства, зовнішній вигляд і кваліфікацію персоналу) можна виміряти тільки в умовних одиницях – балах. З цією метою доцільно використовувати стобальну систему оцінювання. Розрахунок окремих відносних показників конкурентоспроможності здійснюється шляхом порівняння значень показників оцінюваного турпродукту iз значеннями найкращих (мінімальних чи максимальних) показників продукту фірми-конкурента.