- •Поняття, мета та різновиди допиту.
- •Допит можна класифікувати таким чином:
- •2. Організаційно-підготовчі заходи до проведення допиту.
- •7. Підбір речових доказів та інших матеріалів для пред’явлення допитуваному.
- •11. Визначення низки тактичних прийомів, що будуть застосовуватися під час допиту.
- •12. Визначення необхідних науково-технічних засобів фіксації допиту та їх підготовку.
- •14. Забезпечення сприятливих умов для проведення допиту з урахуванням необхідності гарантування безпеки його учасників.
- •3. Тактичні прийоми проведення допиту.
- •4. Особливості проведення очної ставки.
- •Підготовка до очної ставки передбачає проведення таких організаційно-підготовчих заходів:
- •Не доцільно проводити очну ставку:
- •5. Фіксація результатів допиту.
- •Особливості проведення відеозапису допиту та очної ставки.
- •Застосування відеозапису для фіксації показань доцільно у таких випадках:
- •Висновки
5. Фіксація результатів допиту.
Основним засобом фіксації результатів допиту ставки є протокол. Він повинен містити усі результати допиту, що мають значення для справи. Допит повинен закінчуватися таким чином, щоб встановлений психологічний контакти не був порушений (з метою проведення інших слідчих дій) і допитувані особи у майбутньому бажали зустрітися зі слідчим та ставилися до нього без упередження.
При складанні протоколу доцільно дотримуватися таких правил:
протоколювання показань необхідно здійснювати після закінчення вільної розповіді, щоб не переривати та не порушувати послідовність допиту;
показання записуються від першої особи та по можливості дослівно і у тій послідовності, у якій вони викладаються;
протокол повинен фіксувати не тільки відповіді, але й хід їх одержання з фіксацією проговорювань та протиріч, а також запитання, що ставлять допитуваним;
кожна сторінка протоколу повинна скріплюватися підписом допитуваного. У деяких випадках, одержуючи правдиві показання, необхідно запропонувати допитуваним підписувати кожну відповідь на поставлені питання, що запобігає можливості відмовитися від підпису протоколу в цілому або від частини своїх показань;
протокол підписують допитуваний, слідчий та інші особи, які були присутні при допиті.
Додатковими засобами фіксації виступають схеми, плани, графіки, малюнки, що пояснюють показання. Так, показання підозрюваних (обвинувачених) доцільно закріплювати схематичними зображеннями маршрутів руху злочинців з місця дислокації до місць учинення злочинів, шляхів підходу (під’їзду) до безпосереднього об’єкта посягання і шляхів відходу, вказуючи найбільш помітні ознаки території з межуючими будівлями і транспортними шляхами. Власноручно зображена схема (план, графік, малюнок) є найвагомішим й об’єктивним доказом причетності особи до розслідуваної події. Подібні схеми створюють нові об’єкти фіксації доказової інформації та деталізують вербальну інформацію, мають наочний й переконливий характер. Вони є допоміжним матеріалом для підготовки до інших слідчих дій (наприклад, до слідчого експерименту, слідчого огляду).
Також додатковими засобами фіксації є звуко- та відеозапис.
Особливості проведення відеозапису допиту та очної ставки.
Відеозапис дає можливість зафіксувати не тільки змістовність показань, але й передати емоційність, інтонацію, своєрідність вираження думок допитуваного, нерідко супроводжувані мімікою та жестами. Ці особливості поведінки не піддаються відображенню в протоколі, у якому найчастіше відбивається не хід допиту, а його результат, унаслідок чого зрозуміти процес одержання показань за протокольним записом дуже важко, що, у свою чергу, ускладнює об’єктивну оцінку даних, отриманих під час допиту.
Застосування відеозапису для фіксації показань доцільно у таких випадках:
при проведенні особливо складних допитів і очних ставок з метою наступного аналізу їхнього ходу та результатів для вироблення більш ефективної тактики планування слідчих дій або одержання додаткової криміналістичної інформації;
при допитах і очних ставках обвинувачених в особливо тяжких КП, з огляду на важливість фіксації показань таких осіб у повному обсягу і враховуючи високу суспільну небезпеку їхніх діянь;
у ході допитів (очних ставок) осіб, які страждають фізичними або психічними вадами (сліпоглухонімих, глухонімих та ін., осіб з паралізованими органами мови, або які мають розлади психіки);
у ході допитів (очних ставок) лідерів організованих злочинних угруповань, організаторів й активних членів злочинних груп, а також осіб, які займають певне місце в ієрархії злочинного світу;
при допитах малолітніх свідків і потерпілих, оскільки точне відображення у протоколі показань дітей ускладнене внаслідок своєрідності сприйняття ними навколишньої обстановки й особливостей мови, а також поранених і хворих, які знаходяться у важкому й небезпечному для життя стані;
при допитах осіб, які відрізняються індивідуальними особливостями мови (акцент, заїкуватість, розтягування слів тощо);
у випадках, коли існує реальна можливість стороннього негативного впливу на потерпілого, свідка або інших осіб з метою зміни ними показань;
для фіксації показань окремих категорій потерпілих і свідків, які можуть ухилятися від явки до суду (потерпілі у справах про зґвалтування, свідки – близькі родичі, які викривають у вчиненні КП своїх рідних тощо);
коли допитуваний підлягає обстеженню судово-психіатричною експертизою, тому що мова є одним з найважливіших проявів психічної діяльності;
коли необхідно призначити фоноскопічну експертизу;
при участі у допиті перекладача, що дозволить надалі перевірити правильність перекладу, при посиланні на його неточність, як підставу для зміни показань;
для фіксації показань з метою наступного їх пред’явлення особам, які відмовляються від дачі показань або повідомляють неправдиві свідчення. Особливо ефективно коли в показаннях злочинців виникли істотні протиріччя (розбіжності), але очну ставку між ними з тактичних чи інших міркувань проводити недоцільно;
для фіксації показань, що супроводжуються поясненням яких-небудь складних процесів, а також замальовкою об’єктів чи кресленням планів (схем). У цьому випадку відеозапис містить необхідну для справи інформацію ілюстративного характеру;
для фіксації ходу допитів та очних ставок, коли особливо важливо передати поведінку допитуваних та емоції, що демонструються ними.
Відеозапис може бути застосований і в інших випадках у залежності від конкретної слідчої ситуації, що склалася на певному етапі розслідування, наприклад для запису показань осіб, які з’явилися з повинною, при допитах осіб, які через малограмотність не можуть самостійно прочитати протокол тощо.
Відеозапис у більшості випадків проводиться у стаціонарних умовах, тому заздалегідь необхідно провести такі підготовчі заходи:
вибрати просторий й рівномірно освітлений кабінет, який має надійну звукоізоляцію і дозволяє виключити проникнення сторонніх шумів (телефонні дзвінки, ляскіт дверей тощо);
визначити місця розташування учасників слідчої дії та точки зйомки, з таким розрахунком, щоб відеозапис вийшов виразним, а звук рівномірним, для чого слід провести пробний відеозапис;
під час відеозапису найкраще використовувати виносний мікрофон.
Окрім того, технічні засоби повинні бути розташовані таким чином, щоб не відволікати увагу допитуваного (наприклад, мікрофон може бути вмонтований у стіл).
Відеозапис необхідно починати із вступної частини, яка містить реквізити відповідного протоколу, а також повідомлення про застосування криміналістичної фіксації. Потім на стрічку слід записати вільну розповідь допитуваного про відомі йому фактичні обставини розслідуваної справи, після чого записуються питання слідчого та відповіді допитуваного. При фіксації допиту з пред’явленням матеріалів, що викривають допитуваного у злочинній діяльності, важливо відзняти безпосередньо цей момент та реакцію допитуваного. Якщо особа відмовляється давати показання через використання відеозапису або з інших причин, відеозапис буде мати значення додатку до протоколу допиту (очної ставки), який підтверджує відмовлення або відхилення від дачі показань.
На відеострічку необхідно фіксувати увесь хід допиту. Не можна здійснювати запис фрагменту показань або окремих фраз (висловлень). Перерви у записі припустимі лише з технічних причин (тоді необхідно призупинити хід допиту), але не можна переривати запис ні за незначності одержуваних у даний момент показань, ні з метою економії стрічки.
Фонограми та відеофонограми опечатуються і зберігаються у справі кримінального провадження.
Висновки: Застосування відеозапису для фіксації допитів та очних ставок зводить нанівець випадки відмови від раніше даних показань, і їхньої зміни. Дозволяє спростувати вигадані заяви обвинувачених та інших осіб про нібито застосованих в ході досудового слідства незаконних прийомів, а також дає суду повну можливість об’єктивно оцінити отримані в ході цих слідчих дій показання. Під час повторного перегляду можна проаналізувати увесь хід допиту і його результати, виявити протиріччя в показаннях допитуваних та власні тактичні помилки й прорахунки. Звідси можна планувати додатковий (повторний) допит чи шляхом інших слідчих та оперативно-розшукових заходів одержати достовірну інформацію про факти, які допитувані намагаються приховати.
Отже, наведений засіб фіксації забезпечує повноту і точність відображення показань, дозволяє більш повно зберегти безпосередність сприйняття допиту та використовувати ці матеріали під час проведення інших слідчих дій.
