28

Тема 1. Сімейне право як галузь права. Джерела сімейного права (4 год.)

План.

1. Поняття та функції сім’ї.

2. Поняття і предмет сімейного права. Методи і функції сімейного права.

3. Принципи і система сімейного права. Строки у сімейному праві. Суб’єкти сімейних правовідносин.

4. Історія формування джерел сімейного права.

Література

1. Сімейний кодекс України станом на 1січня 2011 р. – Х.: ПП «ІГВІНІ», 2011. – 104 с.

2. Про концепцію сімейної політики: Постанова Верховного Ради України від 17 серпня 1999 р.// zakon.rada.gov.ua.

3. Сімейне право України: підручник / За ред. Гопанчука В.С. – К., 2002.

4. Аніщук Н. Правове становище українських жінок в історичному минулому// Право України. – 2002. - № 3. – С. 121-125.

5. Глиняный В.П. Улучшение правового положения русской замужней женщины в результате раздельности имущества супругов по древнерусским законам// Юридический вестник. – 2002. – №1. – С. 123 – 125.

6. Гримич М.В. Звичаєве цивільне право українців Х1Х – початку ХХ ст. – К.: Арістей, 2006. – 560 с.

7. Дякович М.М. Сімейне право: навч.пос. – К.: Правова єдність, 2009. – 512 с.

8. Короткова Л., Віхров О. Шляхи правового захисту сім’ї державою// Право України. – 1997. – №1.

9. Ніколаєва Т. Європейські цінності Сімейного кодексу// Юридичний вісник України. – 2003. – 15 серпня.

10. Прокопенко М. Сім’я і шлюбно-сімейні відносини в Україні в 20-30-х рр. XX ст.// Історія в школі. – 2001. – №7. – С. 34-38.

11. Пушкарева Н.Л. Женщины Древней Руси. – М., 1989. – 286 с.

12. Романчук Л.В. Правовий захист сім’ї державою. Новий Сімейний кодекс України// Бюлетень Мінюсту України. – 2003. – №1.

13. Ромовская З. Новый Семейный кодекс Украины// Юридическая практика. – 2003. – №1. – С. 5.

14. Ромовська З. Українське сімейне право: підручник. – К.: Правова єдність, 2009. – 500 с.

15. Українська минувшина. Історико-етнографічний довідник. – К., 1997. – 335 с.

16. Хараджа Н. Зміст, структура й ознаки принципів сімейно-правового регулювання:теоретико-правовий аспект // Підприємництьво, господарство і право. – 2011. - № 4.

17. Харитонов Є. Новий Сімейний кодекс України: перехрестя правових традицій// Юридична Україна. – 2003. – №1. – С. 54-55.

18. Харитонов Е. Семейное право Украины: между Европой и Византией// Юридическая практика. – 2001. – №2. – С.11.

1. Поняття та функції сім'ї

Дослідження та вивчення будь-яких інститутів сімейного права неможливе без визначення змісту поняття «сім'я».

Це поняття викликає інтерес і є об'єктом досліджень серед науковців різних галузей: філософії, демографії, соціології та ін., у тому числі серед юристів-науковців, зокрема в галузі сімейного права.

У давньоруській мові під терміном «сім'я» розуміли товариство, засноване на договорі, угоду. У деяких законодавчих актах XV ст. слово «сім'я» замінювалося словом «артель» (промисел). Така ознака сім'ї залишилася і в майбутньому. Так, в енциклопедичному словнику Ф. А. Брокгауза та І. А. Єфрона зазначалося, що сім'я є результатом тривалої еволюції людських відносин.

У тлумачному словнику В.І. Даля зазначено: «Сім'я, сімейство — це сукупність близьких родичів, які живуть разом (батьки з дітьми, одружений син або незаміжня донька, які живуть окремо, складають вже іншу сім'ю»).

20 листопада 1989 р. ООН була прийнята Конвенція про права дитини, до якої приєдналася Україна. Мета цієї Конвенції визначена дуже чітко — турбота про дітей, які мають право на особливий захист і допомогу. У преамбулі до неї підкреслюється, що сім'ї як основній ланці суспільства і природному середовищу для росту і благополуччя всіх її членів, особливо дітей, має надаватися особливий захист і сприяння, з тим щоб вона могла повністю покласти на себе зобов'язання в рамках суспільства. Крім того, у Конвенції визнається, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особистості необхідно рости в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.

Поняття сім'ї вживається в соціологічному та правовому (або юридичному) значенні.

Сім'я в соціологічному значенні є ширшим поняттям. У юридичному праві норми регламентують не всі аспекти життя та відносин, що складаються в сім'ї, а лише ті, на які держава може впливати шляхом встановлення обов'язкових правил поведінки.

Сім'я в соціологічному значенні — це заснована на шлюбі чи кровному спорідненні невелика група людей, члени якої пов'язані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю та взаємодопомогою.

Сімейний кодекс України, який був прийнятий 10.01.2002 р. та набув чинності 01 січня 2004 p., вперше зробив спробу дати нормативне (юридичне) визначення поняття «сім'я» через визначення складу сім'ї, підстав для її створення та ознак (ст. 3 СК України).

Закріплене в ч. 1 ст. 3 СК України визначення сім'ї як первинного та основного осередку суспільства є, на жаль, не правовим, а більше соціальним, оскільки визначає лише місце та значення сім'ї в суспільстві.

Існує також протилежна точка зору, згідно з якою не варто на законодавчому рівні давати визначення сім'ї. Обґрунтовується це тим, що критерії, які характеризують сім'ю, є дуже багатогранними і різноманітними, так само як і умови існування сімей. До того ж, прихильники цієї точки зору вважають, що сім'я не є суб'єктом права. Суб'єктами є окремі члени сім'ї, більше того, сім'я — це явище не правове, а соціологічне.

Однак погодитися з цим навряд чи можливо. Посилання на соціальний характер сім'ї є правильним, однак це не заперечує можливості її правового визначення. Потрапивши в сферу правового регулювання, сім'я стає соціально-правовим явищем, що дає можливість включити в її визначення як соціальні, так і правові ознаки.

Викликає сумнів і те, що сім'я не є суб'єктом права. Аналіз чинного законодавства доводить зворотнє. Як самостійне поняття «сім'я» зустрічається у ряді статей Сімейного кодексу України (ст.ст. 1, 2, 3, 4, 5, 7, 9, 40, 49, 54, 55, 59, 65, 73). Таким чином, є достатньо підстав, щоб розглядати сім'ю як самостійний суб'єкт права, що приводить до висновку про необхідність її правового визначення і його відображення у законі. Заперечення авторів, які зустрічаються з приводу того, що в сімейному законодавстві при вживанні терміна «сім'я», по суті, йдеться про права і обов'язки її членів як окремих суб'єктів сімейно-правових відносин, лише ще раз підкреслюють важливість і складність такого соціально-правового феномену, як сім'я.

Сім'я, як і будь-яке інше явище, може бути досліджена через властиві їй ознаки, які ми пропонуємо розглянути.

Однією із ознак сім'ї є спільне проживання двох або більше осіб, подружжя, батьків та дітей, братів, сестер. Однак припинення спільного проживання дружини та чоловіка з поважної причини не є підставою для припинення їхньої сім'ї. З іншого боку, це може вважатися або припиненням сім'ї, або зменшенням її кількісного складу, якщо до сім'ї, крім чоловіка та жінки, належали інші особи, як зазначає З.В. Ромовська.

Другою ознакою сім'ї є спільний побут. Раніше використовувався термін «ведення спільного господарства». Однак він не охоплював усі життєві ситуації, адже, наприклад, якщо у сім'ї є малолітні діти або паралізований батько, то вести спільне господарство або господарювати у прямому розумінні з такими членами сім'ї неможливо. Тому в кодексі законодавець вживає термін «спільний побут».

Ознакою сім'ї також є наявність між її членами взаємних прав та обов'язків. Це не означає, що вони виникають одночасно, як це має місце у цивільних правочинах (наприклад, купівля-продаж, будівельний підряд і т.ін.). Навпаки, ці обов'язки можуть виникати після виконання, наприклад, обов'язків батьків перед дітьми, у дітей виникатиме «зворотний» обов'язок щодо своїх батьків. Отже, члени сім'ї наділені цілою системою прав та обов'язків, які зумовлені їх спільним проживанням.

Принципово важливе значення для юридичного визначення сім'ї мають підстави виникнення сім'ї.

Питання про підстави створення сім'ї також включені до ст. З СК України і сьогодні широко обговорюються.

Традиційно вважалося, що сім’ю створює лише шлюб, кровне споріднення, усиновлення та взяття на виховання дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківської опіки. Однак за Сімейним кодексом України сім'я створюється і на інших підставах, не заборонених законом, і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

В Україні одностатеві пари не вважаються сім'єю, оскільки це суперечить моральним засадам нашого суспільства. Сім'єю вважається жінка, що проживає з дитиною, яку народила не у шлюбі.

Проте, незважаючи на одну із законодавчих форм створення сім'ї — шлюб, у Сімейному кодексі України вперше введена інша форма організації сім'ї жінки та чоловіка — «фактичний шлюб», або конкубінат.

Конкубінат — це не короткотривалі та приховані відносини між чоловіком та жінкою, а навпаки. У багатьох країнах Європи — це спільне, тривале та відкрите проживання чоловіка і жінки, за відсутності будь-яких формальних перешкод до укладення шлюбу. Наприклад, конкубінатом не може вважатися проживання з жінкою без шлюбу, одночасно перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, оскільки в Україні визнається лише шлюб, який зареєстрований в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

У сімейному законодавстві поряд з терміном сім'я вживається термін «член сім'ї». Ці два терміни вживаються вже у ст. 1 СК України, яка визначає цілі та принципи регулювання сімейних відносин. Однак правового визначення поняття члена сім'ї, так як і сім'ї, немає.