3. Державне регулювання цін монопольних утворень

Одним з важливих напрямків державного регулювання цін є контроль за цінами на продукцію підприємств-монополістів. При цьому державне регулювання цін на продукцію, вироблену підприємствами-монополістами, уведено з метою попередження, обмеження й припинення порушень державної дисципліни цін і зловживань, пов’язаних з домінуючим положенням товарів на ринку.

Підприємства-монополісти контролюються в частині дотримання ними існуючих правил ціноутворення й обґрунтованості одержання прибутку по тій номенклатурі товарів, по якій дані підприємства є монополістами.

При цьому контроль здійснюється федеральними або місцевими органами, на які покладені функції регулювання цін і контролю за їхнім застосуванням.

Продукція, стосовно якої застосовується державне регулювання цін, реалізується підприємствами-монополістами за регульованими цінами. На іншу продукцію, товари й послуги встановлюються вільні ринкові ціни.

При порушенні підприємствами-монополістами антимонопольного законодавства, що виражається в необґрунтованому завищенні вільних цін на свою продукцію, відносно їх товарів застосовується державне регулювання цін.

До таких мір ставляться перерахування в дохід бюджету отриманого від завищення цін і тарифів прибутку, а також штрафи в тих же розмірах.

Регулювання цін державою проводиться по продукції, що в остаточному підсумку визначає загальний рівень і динаміку цін, а також по окремих соціальних товарах і послугам. Ціни ж на товари, що не є предметами першої необхідності, наприклад, хутра, килими, кришталь, дорогоцінні метали, відеомагнітофони й ін., навіть при їхньому монопольному виробництві формуються тільки виходячи з реального попиту без яких-небудь обмежень їхніх рівнів рентабельності й цін.

До порушень державної дисципліни цін, зокрема, ставляться:

• завищення регульованих державою цін і тарифів на товари й послуги, у тому числі фіксованих цін і тарифів, граничних рівнів рентабельності, граничних коефіцієнтів підвищення цін і тарифів;

• завищення встановлених надбавок (націнок) до цін і тарифів, нарахування непередбачених надбавок, а також ненадання встановлених знижок;

• застосування вільних оптових (відпускних) цін, тарифів, націнок і надбавок, не погоджених зі споживачами у встановленому порядку;

• завищення цін на продукцію, по якій через конструктивні або технологічні недоліки не досягнуті споживчі властивості, прийняті при узгодженні їхнього рівня

Суми, отримані в результаті порушення державної дисципліни цін і підлягають вилученню в дохід бюджету, визначаються як різниця між фактичним виторгом від реалізації продукції, робіт і послуг за завищеними цінами й тарифам і вартістю цієї продукції, робіт, послуг за цінами й тарифами, сформованими відповідно до діючого законодавства.

Для підприємств-монополістів, а також для інших підприємств, на продукцію яких установлені граничні рівні рентабельності, вилученню підлягають суми, отримані за рахунок перевищення граничного рівня рентабельності в цілому по групах або видам продукції, товарів і послуг.

Там, де визнана природною державна монополія, наприклад, в оборонній промисловості, фундаментальній науці й т.п., застосовується повномасштабне адміністрування. Це й поточне, і довгострокове планування виробництва, витрат і цін, і прямий контроль над якістю й споживчими властивостями товарів і послуг, і гарантоване матеріально-технічне постачання, і централізовані державні закупівлі. Цілком припустиме адміністративне регулювання ринків тих товарів нееластичного попиту, які ставляться до монополії держави. Воно може здійснюватися шляхом введення твердих акцизних ставок, планування цін або якихось інших способів.

Література: [3] с. 25-31 , [2] с. 20-33 , [4] с. 18-27, [1] с. 17-25