- •Карбонові кислоти
- •Монокарбонові насичені кислоти
- •Номенклатура та ізомерія
- •Способи одержання карбонових кислот
- •1. Окиснення
- •Окиснення алканів киснем повітря або чистим о2.
- •1.2. Реакція оксосинтезу (карбонілування)
- •2. Гідроліз
- •2.2. Гідроліз нітрилів у кислому або лужному середовищах
- •2.3. Гідроліз естерів і жирів
- •3. Одержання за допомогою металоорганічних сполук
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •1. Кислотні властивості карбонових кислот
- •2. Утворення галогенангідридів (ацилгалогенідів)
- •3. Утворення ангідридів
- •4. Утворення амідів
- •5. Утворення естерів (реакції естерифікації)
- •Окремі представники
- •Монокарбонові ненасичені кислоти
- •Хімічні властивості
- •1. Приєднання галогеноводнів
- •Реакції полімеризації
- •Поняття про ліпіди
- •Ароматичні Одноосновні карбонові кислоти
- •2.1. Гідроліз нітрилів
- •2.2. Гідроліз гем-тригалогенопохідних
- •Дикарбонові насичені та ненасичені кислоти
- •Насичені двоосновні кислоти
- •4.1. Синтези одноосновних кислот
- •4.2. Синтез двоосновних кислот
- •Ненасичені двоосновні кислоти
- •Аренодикарбонові та аренополікарбонові кислоти
Карбонові кислоти
Карбонові
кислоти - це похідні вуглеводнів, у
яких один або декілька атомів водню
заміщено
на
карбоксильну
групу
.
Число
карбоксильних груп визначає
основність кислоти. Так,
,
або
R-COOH
- одноосновна або монокарбонова кислота;
НООС-R-COOH- двоосновна або дикарбонова
тощо.
Карбонові кислоти поділяються на
насичені, ненасичені, ароматичні, в
залежності від природи радикала R.
Крім того, відомі функціональні похідні
карбонових кислот (галогенангідриди,
ангідриди, естери, аміди, нітрили тощо),
а також похідні карбонових кислот, у
яких поряд з групою –СООН є гідроксильні,
аміногрупи, галогени тощо. Такі сполуки
називаються відповідно - гідроксикислотами,
амінокислотами, галогенозаміщеними
кислотами. До
карбонових кислот відноситься також
вугільна кислота Н2СО3.
Монокарбонові насичені кислоти
Загальна формула монокарбонових насичених кислот СпН2п+1СООН.
Номенклатура та ізомерія
Назву кислоти, згідно із замісниковою номенклатурою, утворюють від назви алкану з таким же числом атомів вуглецю, додаючи до нього закінчення –ова та слово “кислота” (табл.1).
Нумерація вуглецевого ланцюга у молекулі кислоти починається з атома вуглецю карбоксильної групи. Для кислот характерне також збереження тривіальних назв аналогічно до альдегідів.
Таблиця 1
Назви монокарбонових насичених кислот та їх залишків
Формула |
Номенклатура |
||
Замісникова |
Радикало-функціональна (тривіальна назва) |
||
|
Метанова кислота |
(Мурашина) кислота |
|
|
Етанова кислота |
(Оцтова або ацетатна) кислота |
|
|
Пропанова кислота |
(Пропіонова або пропіонатна) кислота |
|
|
2-Метилпропанова кислота |
(Ізомасляна або ізобутиратна) кислота |
|
|
Бутанова кислота |
Масляна або бутиратна) кислота |
|
|
Пентанова кислота |
(Валер`янова) кислота |
|
|
2-Метилбутанова кислота |
Етилметилоцтова кислота |
|
|
3-Метилбутанова кислота |
(Ізовалер`янова) кислота |
|
|
Гексанова кислота |
(Капронова) кислота |
|
|
Гептанова кислота |
(Енантова) кислота |
|
|
Додеканова кислота |
(Лауринова) кислота |
|
|
Гексадеканова кислота |
(Пальмітинова) кислота |
|
|
Октадеканова кислота |
(Стеаринова) кислота |
|
Ацильні залишки (ацили) |
|||
|
Метаноїл |
Форміл |
|
|
Етаноїл |
Ацетил |
|
|
Пропаноїл |
Пропіоніл |
|
|
Бутаноїл |
Бутирил |
|
|
2-Метилпропаноїл |
Ізобутирил |
|
Ацилоксигрупи (кислотні залишки) |
|||
|
Метаноат |
Форміат |
|
|
Етаноат |
Ацетат |
|
|
Пропаноат |
Пропіонат |
|
|
Бутаноат |
Бутират |
|
Мурашина кислота міститься у мурашках (опік після укусу). Масляна - має запах старого масла. Капронова - міститься у козячому жирі (лат.caper - коза) тощо. Якщо забрати від молекули карбонової кислоти НО-групу, отримаємо залишок, який називається ацилом (ацильною групою)
Ацил
Р
адикали
ацили називають, як за тривіальною
назвою кислот, так
і
за замісниковою
наменклатурою.
В останньому випадку до назви алкану
додають закінчення –оїл
(табл.1). Якщо від карбоксильної
групи забрати атом водню, отримуємо
ацилоксигрупу
,
яку також
можна
назвати за радикало-функціональною
або
замісниковою
номенклатурами. У
цьому
випадку до назви алкану додають закінчення
-оат
(табл.1).
