9. Оподаткування банківської установи

Серед прямих податків основним в ПАТ КБ «Приватбанк» є податок на прибуток, він впливає на вибір правових форм організації бізнесу, формування та напрямки розподілу прибутку, вибір методів фінансування інвестицій та на темпи економічного зростання як на мікро- так і макрорівні. Сума прибутку, який підлягає оподаткування визначається за даними податкового обліку, який ведеться з метою накопичення інформації про валові доходи та валові витрати комерційного банку за звітний період і використовується для складання податкової звітності - декларації про прибуток банківської установи. У діяльності банків використовують певні звітні періоди, за результатами яких складається і подається податкова звітність до органів ДПС України. Це звітний рік або звітний квартал.

Для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток треба визначити дати здійснення операцій, коли валові витрати та валові доходи відображаються в податковому обліку, розмежувати їх за першою та другою подією. Датою збільшення валових витрат є дата настання однієї з подій, що припадає на відповідний податковий період:

• дата списання коштів з банківських рахунків на оплату товарів, робіт або послуг, а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси;

• дата оприбуткування банком товарів (робіт, послуг), тобто дата їх отримання, якщо розрахунки здійснюються в порядку послідовної оплати;

• дата виписки товарного чека або відкриття відповідного рахунка, якщо оплата здійснюється з використанням дебетових чи кредитних карток;

- дата здійснення заключної (балансуючої) операції для товарообмінних (бартерних) операцій;

- дата нарахування процентів за депозитами у строки, обумовлені договором.

Датою збільшення валових доходів протягом податкового періоду є:

- дата зарахування коштів на банківський рахунок продавця (оприбуткування в касу) при реалізації послуг або товарно-матеріальних цінностей за попередню оплату;

- дата надання послуг клієнтам у разі послідовної оплати;

- дата оформлення відповідного рахунка або товарного чека при розрахунках картками, дорожніми, комерційними та персональними чеками;

- дата початкової операції при здійсненні бартерних операцій;

- дата нарахування кредитором процентів (комісійних) у строки, визначені кредитним договором.

Національний банк України затвердив правила бухгалтерського обліку процентних і комісійних доходів та витрат банку, які базуються на принципах обережності, відповідності й періодичності. Відповідно до цього документа процентні та комісійні витрати при визначенні бази оподаткування податком на прибуток обліковується за методом нарахування. Суть цього методу полягає в тому, що доходи та витрати обліковуються та оцінюються на момент реалізації активу або у міру надання послуг. Витрати на сплату податку на прибуток 1 травня 2011 року складають: зобов’язання щодо поточного податку на прибуток 25 000 тис. грн., відстрочені податкові зобов’язання 66 469 тис. грн.

При розрахунку суми процентів (за кредитними та депозитними операціями) враховується перший і не враховується останній день контракту. Дати початку та закінчення договору визнаються як дати валютування. При нарахуванні процентів за звітний місяць останній день повинен включатись до розрахунків, крім випадків, коли ця дата збігається з датою закінчення операції за угодою. Доходи, витрати і фінансові результати діяльності банку визначаються наростаючим підсумком за звітний період. Всі господарські операції, які здійснює банківська установа протягом звітного періоду, відображаються у фінансовому обліку, але в податковому обліку дублюються лише ті з них, які стосуються валових доходів і витрат та податкового зобов'язання.

Отже, в результаті своєї діяльності банк отримує прибуток, який підлягає оподаткуванню податком на прибуток. Об'єктом оподаткування в цьому випадку є оподатковуваний дохід, який визначається як скориговані валові доходи зменшені на суму скоригованих валових витрат і зменшені на суму амортизації.

Одним з напрямків активних операцій комерційного банку є первинне розміщення та продаж на вторинному ринку цінних паперів, а також деривативів.

Під доходами від операцій з цінними паперами розуміють суму коштів або вартість майна отриману комерційним банком від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються комерційному банку у зв'язку з продажем, обміном або відчуженням цінних паперів. При цьому до складу доходів також включається сума будь-якої заборгованості комерційного банку, яка погашається у зв'язку з продажем цінних паперів (деривативів).

В результаті продажу окремих видів цінних паперів банк отримує валовий дохід, який виникає при існуванні різниці між номінальною та реальною ціною цінних паперів, а також банк в період розпорядження цінними паперами отримує дивіденди по них. В кінці звітного періоду, коли подається податкова декларація, знаходиться різниця між отриманими валовими доходами та валовими витратами, отримуючи при цьому об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Комерційний банк, як і інші юрособи є платником комунального податку, який він сплачує на загальних підставах. Розрахунок податку подається до ДПІ щоквартально згідно встановленої форми. Держава забезпечує соціальний захист та соціальні гарантії своїм громадянам. Для даних цілей формуються фонди грошових коштів, які надають державі можливість фінансувати соціальні програми і гарантувати населенню соціальну допомогу в межах передбачених законодавством.

Банки здійснюють відмінний від інших платників податку податковий облік результатів операцій з іноземною валютою. Облік операцій з продажу або купівлі іноземної валюти, які здійснюються за дорученням та за рахунок клієнтів таких банків, ведеться окремо від обліку операцій з продажу або купівлі іноземної валюти, здійснюваних за рішенням банку за рахунок інших (власних) джерел.

При здійсненні операцій з продажу або купівлі іноземної валюти за дорученням та за рахунок клієнтів до валових доходів банку відносяться суми комісійних (брокерських) та інших подібних видів винагород, одержаних (нарахованих) банком у зв'язку із здійсненням таких операцій протягом звітного періоду, а до валових витрат - витрати банку, понесені (нараховані) у зв'язку із здійсненням таких операцій протягом звітного періоду [2].

При здійсненні операцій з купівлі або продажу іноземної валюти за рішенням банку до складу валових доходів або валових витрат банку відноситься кінцевий фінансовий результат обмінних (конверсійних) операцій за результатами звітного періоду.

У розрахунки фінансового результату обмінних (конверсійних) операцій не беруться суми комісійних (брокерських) або інших подібних винагород, сплачених або отриманих (нарахованих) банком у зв'язку із здійсненням таких обмінних (конверсійних) операцій, які відносяться до складу валових доходів або валових витрат банку у загальному порядку.