8. Сроки в налоговом праве (налоговый период, отчетный период, сроки уплаты налогов, сроки подачи деклараций)

Податковим періодом є період (календарний рік тощо), протягом і по закінченні якого визначається податкова база й обчислюється сума податку, що підлягає сплаті платником податків. Податковим періодом є термін, протягом якого формується податкова база. Податковий період слід відрізняти від звітного періоду. Із самого початку податковий період не пов’язується з періодом формування об’єкта оподаткування. На підставі категорії податкового періоду й особливостей його застосування забезпечується періодичне надходження податків у бюджети за підсумками фактичної діяльності платника в податковому періоді.

Податковий період встановлюється для кожного податку окремо відповідним законодавчим актом, що закріплює певний податок. Він може дорівнювати календарному року чи становити інший термін, відповідно до характеру й особливостей конкретного податку.

Найчастіше податковий період збігається зі звітним. Але в деяких випадках їх слід розмежовувати. Підставою для цього є збіг чи розбіжність обов’язку зі сплати податку й обов’язку звітності зі сплати цього податку.

Податкові періоди можна класифікувати за такими підставами.

1. За термінами:

а) річний податковий період;

б) квартальний податковий період;

в) місячний податковий період;

г) інші (податкові періоди, пов’язані зі сплатою податку одноразово; сплатою податку за підсумками складених періодів — кілька років і т. ін.).

2. За особливостями формування податкового обов’язку:

а) перший — період, в якому податковий обов’язок формується з дня виникнення до закінчення податкового періоду;

б) триваючий (звичайний) — податковий обов’язок формується з початку податкового періоду і до його закінчення;

в) останній — період, в якому податковий обов’язок визначається з початку податкового періоду і до останнього дня терміну податкового обов’язку платника.

Межі першого й останнього податкових періодів визначають відповідно до чинного податкового законодавства. У деяких випадках (коли законодавством остаточно не визначено це положення) ці терміни визначає платник податків разом з податковими органами за місцем обліку платника.

1. Податковий період - це період часу, встановлений відносно окремих видів податків (зборів) по закінченні якого визначається база оподаткування, обчислюється сума податку та відбувається його сплата.

2. Коментована стаття містить перелік видів податкових періодів в залежності від такого критерію як - строки сплати.

Законодавець поділяє їх на:

- календарний рік;

- календарне півріччя (зазначений податковий період включено до ст. 34 відповідно до змін внесених до ПК Законом України від 7 липня 2011 р. N 3609-VI);

- календарний квартал;

- календарний місяць;

- календарний день.

3. В кожному Розділі ПК, в якому врегульовано справляння конкретного виду податку (збору), зазначено, який податковий період застосовується для обчислення і сплати даного податку. Наприклад,

календарний рік є податковим періодом при сплаті плати за землю (ст. 285), податку на нерухоме майно (пп. 265.6.1 ст. 265);

календарний квартал - при сплаті збору за місця для паркування транспортних засобів (пп. 266.5.3. ст. 266); туристичного збору (пп. 268.7.3 ст. 268);

календарний місяць - при сплаті ПДВ (ст. 202 ПК), збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками (ст. 313 ПК); збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності ст. 317 ПК);

календарний день - як податковий період застосовується щодо фізичних осіб, які сплачують ПДВ та акцизний податок при ввезенні в Україну товарів в обсягах, що підлягають обкладенню митом. Якщо товари ввозяться фізичною особою, що не є підприємцем, їх оподаткування регулюється відповідно до вимог, викладених в Законі України від 13 вересня 2001 року "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України".

Строк сплати податку — законодавчо визначений проміжок часу, протягом якого платник податків чи інша зобов’язана особа вправі або зобов’язана самостійно сплатити визначену суму податку до державного або місцевих бюджетів.

Строк сплати податку обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку встановлюється для кожного податку окремо. Податок може бути сплачений як після закінчення податкового періоду, так і авансом, а конкретним моментом виникнення обов’язку сплатити податок є день, наступний за днем закінчення податкового періоду, а у випадку, коли сума податку обчислюється податковим органом, і це не пов’язано з порушенням податкового законодавства – день отримання податкового повідомлення про таке нарахування. Момент закінчення строку сплати податку визначається шляхом додавання до граничних строків подання податкової декларації, які залежать від тривалості податкового періоду, десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації.

У разі, коли відповідно до Податкового кодексу України або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов’язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму податкового зобов’язання у строки, визначені в Податковому кодексі, а за їх відсутності – протягом тридцяти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Строк сплати податку може бути змінений у випадках передбачених Податковим кодексом України. Формами зміни строку сплати податку є розстрочення та відстрочення податкових зобов’язань. Моментом сплати податку, за загальним правилом, вважається момент фактичного зарахування визначеної суми на відповідний рахунок Державного казначейства України.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім наступних двох випадків - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом Податкового кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені для такого базового звітного (податкового) періоду.

Під терміном «базовий звітний (податковий) період» слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом Податкового кодексу.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Податковим кодексом.

Якщо згідно з відповідним розділом Податкового кодексу з питань окремого податку, збору звітний (податковий) період не встановлено, податкова декларація подається та податкове зобов'язання сплачується у строки, передбачені цим пунктом для місячного базового звітного (податкового) періоду, крім випадків, коли подання податкової декларації не передбачено таким розділом Податкового кодексу.