Акція: «дтек» – територія без ненормативної лексики»

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ:

На сучасному етапі, коли відбувається трансформація суспільного життя України, змінюються пріоритети діяльності й розвитку особистості, особливого значення набуває культура спілкування.

На жаль, наша мова знаходиться в небезпеці тому, що так звана ненормативна лексика, яка складає два-три відсотки нашої словесності, стала активно використовуватись у суспільстві. В тому числі і серед молоді.

Використання ненормативної лексики набуло такого поширення, що в масовій свідомості починає сприйматися майже як буденне явище.

МЕТА ЗАХОДУ:

З’ясувати відношення наших студенів до лихослів'я, яке місце нецензурна лайка займає в житті і, найголовніше , як боротися з ненормативною лексикою, знайти шляхи позбавлення мови молоді від нецензурних слів .

Під час підготовки до акції   ми намагалися відповісти на запитання:

1.Чому поширене лихослів'я?

2.Чому його вживає молодь?

3.Як від цього оточуючим?

4.Чи воно нешкідливе?

Була висунута гіпотеза про те, що просвітницька робота може знизити рівень вживання лайливих слів у студентському середовищі.

Нашими завданнями були:

• дослідити історію виникнення лихослів'я;

• показати основні причини появи в мові нецензурних слів;

• виховувати негативне ставлення до пороків людства;

• з'ясувати ставлення до лихослів'я студентів нашого коледжу;

• виховувати культуру спілкування, повагу до оточуючих і спонукати до морального самовдосконалення.

Алгоритм наших дій:

1.Обзорно - аналітичне дослідження (підбір і вивчення літератури, матеріалів Інтернет- сайтів).

2.Психолого - педагогічне анкетування.

3.Опитування респондентів.

Ми вивчили наявний матеріал з ненормативної лексики в бібліотеці та Інтернеті, провели анкетування серед студентів . На підставі анкетних даних провели порівняльний аналіз відповідей.

ДЛЯ ЧОГО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ НЕНОРМАТИВНА ЛЕКСИКА

Спеціалісти вважають, що в наш час вона використовується для:

1.підвищення емоційності мови;

2.зняття психологічної напруги;

3.приниження та образи адресата;

4.демонстрація агресії;

5.демонстрація відсутності страху;

6.демонстрація розкутості;

7.демонстрація зневажливого ставлення до системи заборон;

8. демонстрація приналежності до «своїх».

ЧОМУ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ЛИХІ СЛОВА НАШІ СТУДЕНТИ?

Студентам І курсу, були запропоновані наступні питання

1.Чому люди використовують ненормативну лексику?

2.Як часто Ви використовуєте ненормативну лексику?

3.Як позбавитися ненормативної лексики?

4.Ваше відношення до ненормативної лексики?

5.Як впливає ненормативна лексика на людину?

ОТРИМАНІ НАСТУПНІ РЕЗУЛЬТАТИ

(ЗОБРАЖЕНІ У ВИГЛЯДІ ДІАГРАМ)

Висновки:

1.Більшість застосовують ненормативну лексику в пориві злості (55%), інші – просто так (17,4%), не замислювались (16,8%).

Висновки:

2.Студенти часто використовують бранні слова, всього 8,7% не використовують ненормативну лексику.

Висновки:

3. 33,4% респондентів вважають, що для позбавлення від ненормативної лексики потрібно просто вживати нецензурні слова.

Висновки:

4.Для більшості нецензурні слова стали буденним нормальним явищем, частина відчуває сором.

Висновки:

5.Про негативний вплив ненормативної лексики на людину знають 52,2% респондентів, багато студентів не знають про негативний вплив лихослів’я на людину - 47,8%

Виходячи з отриманих діаграм, можна зробити висновки:

• лихослів'я відображає бідність лексичного запасу мовця, невміння орієнтуватися в ситуації найвищого емоційного підйому (радості чи гніву).

• для багатьох причиною лихослів'я вже не є роздратування чи гнів - гнилі слова стали буденною мовою, і їх вживають для зв'язки слів, вставляючи через кожне слово, і вважають використання лайливих слів у своїй мові нормальним явищем.

Під час акції ми зробили висновки про відношення до лихослів'я студентів нашого коледжу, простежили запропоновані шляхи викорінення лихослів'я учасниками анкетування , запропонували свої варіанти.

Вивчивши відповіді студентів, розмовляючи педагогами, ми дійшли висновку, що у коледжі проблема нецензурної лексики стає гострою , що в очах студента лихослів'я - це прояв незалежності, здатності не підкоритися заборонам, тобто символ дорослості. Крім того, воно є знаком мовної приналежності до групи однолітків, мовної моди. Іноді це наслідування молодіжним кумирам, наприклад, популярним телеведучим, акторам, співакам.

Фактори, що, на нашу думку, сприяють поширенню ненормативної лексики — вживання ненормативної лексики у засобах масової інформації; криза сучасної мовної культури; демократизація мовної культури; зниження якості друкованої продукції; виховання дітей у неблагонадійних родинах; молодіжне середовище.

Окрім того, для багатьох підлітків, оточуючий світ не надто комфортний. Намагаучись захиститись від можливої агресії оточуючих, Людина відповідає зустрічною агресією. Це дозволяє відчути себе не жертвою, а стороною, що активно захищаєця і сама здвтність дати відсіч приносить втіху.

Вивчивши спостереження лінгвістів, вчених, психологів, ми зрозуміли яку шкоду лихослів'я завдає організму людини. Свої висновки ми виклали у вигляді схеми.