- •1. Частина 1 Прогнозування та оцінювання інженерної обстановки під час аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •1.1 Методичні вказівки
- •1.2 Завдання студентам
- •Вихідні дані для прогнозування і оцінки наслідків при аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •Вихідні дані для прогнозування і оцінки наслідків при аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •1.3 Навчальний матеріал
- •1.3.1 Осередок ураження у випадку аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •Стиснення Розрідження
- •1.3.2 Наслідки дії ударної хвилі
- •Характеристика травм незахищених людей в залежності від надмірного тиску ух
- •Мета і зміст прогнозування і оцінки наслідків надзвичайної ситуації при вибуху
- •Послідовність і методика прогнозування та оцінки обстановки при вибухах
- •При вибуху вибухової речовини (вр) (тротилу, тетрилу, гексогену)
- •Результати прогнозування і оцінки наслідків аварії
- •Збитки в залежності від ступеню руйнувань елементів об’єкта (цеха)
- •2. Частина 2 Прогнозування та оцінювання радіаційної обстановки під час аварії на радіаційно небезпечному об'єкті
- •2.1 Методичні вказівки
- •2.2 Завдання студентам
- •2.3 Навчальний матеріал
- •Підсумкова таблиця
- •Вихідні дані до роботи
- •3. Частина 3 Прогнозування та оцінювання хімічної обстановки підчас аварії на хімічно небезпечному об’єкті
- •3.1 Методичні вказівки
- •3.2 Завдання студентам
- •Вихідні дані для прогнозування і оцінки хімічної обстановки при аварії на хно
- •3.3 Навчальний матеріал
- •Порядок прогнозування та оцінювання хімічної обстановки:
- •Ширина прогнозованої зони хімічного зараження (шпзхз)
- •Площа прогнозованої зони хімічного зараження
- •Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км
- •Поправочні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари сдор, залежно від швидкості вітру, кв.
- •Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари сдор при виливі у «піддон», ксх.
- •Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари сдор на кожному 1 км закритої місцевості, кзм.
- •Середня швидкість переносу хмари сдор, яка заражена речовиною w, м/с.
- •Можливі втрати робітників і службовців та населення від дії сдор, в осередку хімічного ураження, %.
- •Графік орієнтовної оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря (свсп).
- •3.4 Приклад: Оцінити хімічну обстановку на машинобудівному заводі, що може скластися при аварійному руйнуванні ємності сдор на хімічно небезпечному об'єкті (хно).
- •Підсумкова таблиця
- •Деякі характеристики сдор
- •4. Частина 4 Оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •4.1 Методичні вказівки
- •4.2 Завдання студентам
- •Методика оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта
- •4.3 Навчальний матеріал Розрахунок максимального значення надлишкового тиску у фронті ух, очікуваної у районі об’єкта (δРф max)
- •Розрахунок границі стійкості об’єкта до дії ударної хвилі
- •Алгоритм розрахунку
- •Результати оцінки стійкості об’єкта до дії ударної хвилі
- •Розрахункова частина
- •2. Розрахунок границі стійкості цеха до дії ударної хвилі (δРф гран).
- •Результати оцінювання стійкості цеха до дії ударної хвилі
- •Графічний додаток
- •Вихідні дані для оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •Додаток 1 Ступінь руйнувань елементів об’єкта в залежності від надмірного тиску ударної хвилі ∆Рф, кПа
- •Додаток 2 Характеристика ступенів руйнувань елементів об’єкта
- •Додаток 3 Коефіцієнти ослаблення доз радіації
- •Додаток 4 Графік розрахунку Тдоп.Год
- •Додаток 5 фізико-хімічні й токсичні властивості сдор
- •Додаток 6 промислові протигази
- •Додаток 7 перша медична допомога при ураженні сдор
- •Додаток 8
- •Література
Підсумкова таблиця
Р/год |
Доза радіації, Р |
Тдоп, год |
Початок роботи у звичайному режимі, год |
|||||
|
|
|
|
|||||
7,78 |
7,56 |
0,648 |
10 |
0,5 |
1,4 |
90 |
||
Висновки
1. За результатами розрахунків рівень радіації на одну годину після аварії на об‘єкті складає Р1=7,78 Р/год. Виходячи із нерівності Р1=14,2 Р/год > Р1=7,78 Р/год > Р1=4,2 Р/год, об‘єкт опинився у зоні В небезпечного зараження.
2.
Оскільки доза радіації, яку можуть
отримати люди в будівлі за час роботи
повної робочої зміни
,
люди не зможуть працювати повну робочу
зміну, тому необхідно перейти на роботу
скороченими змінами.
3.
Оскільки доза радіації, яку отримують
люди за час перебування в захисних
спорудах
,
цей варіант дій є оптимальним.
4.
В заданих умовах скорочена зміна зможе
працювати не більше
,
тоді люди отримують дозу не більшу
.
5. Оскільки доза, яку отримують люди за час евакуації транспортом
,
то евакуація транспортом є більш
доцільним способом.
6. Об’єкт може почати працювати повними змінами (tр=8 год) через 90 годин після аварії на АЕС.
Таблиця 2.1
Вихідні дані до роботи
Вар |
Відстань від АЕС км |
Швидкість вітру м/с |
Перший вимір рівня радіації (Рп), Р/год |
Коефіцієнт ослаблення захисних споруд |
Довжина маршруту в зоні РЗ, км |
Середня швидкість автоколони км/год |
Установлена доза радіації,Р |
1 |
10 |
1 |
9 |
100 |
5 |
40 |
3 |
2 |
12 |
2 |
8 |
120 |
7 |
50 |
2,5 |
3 |
14 |
3 |
7 |
140 |
9 |
60 |
2 |
4 |
16 |
4 |
6 |
160 |
11 |
70 |
1,5 |
5 |
18 |
1 |
2 |
180 |
13 |
40 |
1 |
6 |
20 |
2 |
1,5 |
100 |
15 |
50 |
0,5 |
7 |
22 |
3 |
10 |
120 |
5 |
60 |
3 |
8 |
24 |
4 |
8 |
140 |
7 |
70 |
2,5 |
9 |
10 |
1 |
6 |
160 |
9 |
40 |
2 |
10 |
12 |
2 |
4,5 |
180 |
11 |
50 |
1,5 |
11 |
14 |
^ 3 |
3,5 |
100 |
13 |
60 |
1 |
12 |
16 |
4 |
9 |
120 |
15 |
70 |
0,5 |
13 |
18 |
1 |
8 |
140 |
5 |
40 |
3 |
14 |
20 |
2 |
7 |
160 |
7 |
50 |
2,5 |
15 |
22 |
3 |
6 |
180 |
9 |
60 |
2 |
16 |
24 |
4 |
4 |
100 |
11 |
70 |
1,,5 |
17 |
10 |
1 |
10 |
120 |
13 |
40 |
1 |
18 |
12 |
2 |
9 |
140 |
15 |
50 |
0,5 |
19 |
14 |
3 |
8 |
160 |
5 |
60 |
3 |
20 |
16 |
4 |
6 |
180 |
7 |
70 |
2,5 |
21 |
18 |
1 |
3,5 |
100 |
9 |
40 |
2 |
22 |
20 |
2 |
9 |
120 |
11 |
50 |
1,5 |
23 |
22 |
3 |
8 |
140 |
13 |
60 |
1 |
24 |
24 |
4 |
7 |
160 |
15 |
70 |
0,5 |
Постійні значення: Кослтр = 2, Кослбудівля = 6, V рухп = 4км/год
