- •1. Частина 1 Прогнозування та оцінювання інженерної обстановки під час аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •1.1 Методичні вказівки
- •1.2 Завдання студентам
- •Вихідні дані для прогнозування і оцінки наслідків при аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •Вихідні дані для прогнозування і оцінки наслідків при аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •1.3 Навчальний матеріал
- •1.3.1 Осередок ураження у випадку аварії на вибухонебезпечному об’єкті
- •Стиснення Розрідження
- •1.3.2 Наслідки дії ударної хвилі
- •Характеристика травм незахищених людей в залежності від надмірного тиску ух
- •Мета і зміст прогнозування і оцінки наслідків надзвичайної ситуації при вибуху
- •Послідовність і методика прогнозування та оцінки обстановки при вибухах
- •При вибуху вибухової речовини (вр) (тротилу, тетрилу, гексогену)
- •Результати прогнозування і оцінки наслідків аварії
- •Збитки в залежності від ступеню руйнувань елементів об’єкта (цеха)
- •2. Частина 2 Прогнозування та оцінювання радіаційної обстановки під час аварії на радіаційно небезпечному об'єкті
- •2.1 Методичні вказівки
- •2.2 Завдання студентам
- •2.3 Навчальний матеріал
- •Підсумкова таблиця
- •Вихідні дані до роботи
- •3. Частина 3 Прогнозування та оцінювання хімічної обстановки підчас аварії на хімічно небезпечному об’єкті
- •3.1 Методичні вказівки
- •3.2 Завдання студентам
- •Вихідні дані для прогнозування і оцінки хімічної обстановки при аварії на хно
- •3.3 Навчальний матеріал
- •Порядок прогнозування та оцінювання хімічної обстановки:
- •Ширина прогнозованої зони хімічного зараження (шпзхз)
- •Площа прогнозованої зони хімічного зараження
- •Глибина розповсюдження хмари зараженого повітря з уражаючими концентраціями сдор на відкритій місцевості, км
- •Поправочні коефіцієнти зменшення глибини розповсюдження хмари сдор, залежно від швидкості вітру, кв.
- •Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари сдор при виливі у «піддон», ксх.
- •Коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження хмари сдор на кожному 1 км закритої місцевості, кзм.
- •Середня швидкість переносу хмари сдор, яка заражена речовиною w, м/с.
- •Можливі втрати робітників і службовців та населення від дії сдор, в осередку хімічного ураження, %.
- •Графік орієнтовної оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря (свсп).
- •3.4 Приклад: Оцінити хімічну обстановку на машинобудівному заводі, що може скластися при аварійному руйнуванні ємності сдор на хімічно небезпечному об'єкті (хно).
- •Підсумкова таблиця
- •Деякі характеристики сдор
- •4. Частина 4 Оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •4.1 Методичні вказівки
- •4.2 Завдання студентам
- •Методика оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта
- •4.3 Навчальний матеріал Розрахунок максимального значення надлишкового тиску у фронті ух, очікуваної у районі об’єкта (δРф max)
- •Розрахунок границі стійкості об’єкта до дії ударної хвилі
- •Алгоритм розрахунку
- •Результати оцінки стійкості об’єкта до дії ударної хвилі
- •Розрахункова частина
- •2. Розрахунок границі стійкості цеха до дії ударної хвилі (δРф гран).
- •Результати оцінювання стійкості цеха до дії ударної хвилі
- •Графічний додаток
- •Вихідні дані для оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта в умовах надзвичайної ситуації
- •Додаток 1 Ступінь руйнувань елементів об’єкта в залежності від надмірного тиску ударної хвилі ∆Рф, кПа
- •Додаток 2 Характеристика ступенів руйнувань елементів об’єкта
- •Додаток 3 Коефіцієнти ослаблення доз радіації
- •Додаток 4 Графік розрахунку Тдоп.Год
- •Додаток 5 фізико-хімічні й токсичні властивості сдор
- •Додаток 6 промислові протигази
- •Додаток 7 перша медична допомога при ураженні сдор
- •Додаток 8
- •Література
Можливі втрати робітників і службовців та населення від дії сдор, в осередку хімічного ураження, %.
Умови находження людей |
Без проти газів |
Забезпеченість людей протигазами, % |
||||||||
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
||
На відкритій місцевості |
90-100 |
75 |
65 |
58 |
50 |
40 |
35 |
25 |
18 |
10 |
В простіших укриттях, в будівлях |
50 |
40 |
35 |
30 |
27 |
22 |
18 |
14 |
9 |
До 4 |
Примітка. Орієнтовна структура втрат людей в осередку ураження становить, %: легкого ступеню – 25, середнього та тяжкого ступеню ( з виходом з ладу не менш ніж на 2-3 тижні і необхідністю госпіталізації) – 40, зі смертельними наслідками – 35.
Таблиця 3.8.
Графік орієнтовної оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря (свсп).
Швидкість вітру, м/с |
День |
Ніч |
||||
|
ясно |
напів'ясно |
хмарно |
ясно |
напівясно |
хмарно |
0,5 |
Конвек |
|
Ізотер |
Інвер |
Ізотер |
|
0,6-2,0 |
||||||
2,1-4,0 |
|
|
|
|||
Більше 4,0 |
|
|
||||
Примітка. Інверсія – такий стан атмосфери, коли нижні шари повітря холодніші за верхні, що перешкоджає переміщенню його по висоті і створює сприятливі умови для розповсюдження зараженого повітря на великі відстані. Спостерігається приблизно за годину після заходу сонця і руйнується протягом години після сходу сонця.
Ізотермія – однакова температура повітря до висоти 20-30 м від поверхні землі, сприяє тривалому застою парів СДОР на місцевості, в лісі, населеному пункті і розповсюдженню зараженого повітря на значні відстані. Спостерігається приблизно через 2 години після сходу сонця і руйнується приблизно за 2-2,5 години до заходу сонця.
Конвекція – нижні шари повітря нагріваються сильніше, ніж верхні, відбувається переміщення повітря по вертикалі (тепле – вгору, холодне – вниз), що викликає сильне розсіювання хмари СДОР та зниження концентрації. Зазвичай спостерігається за похмурої погоди або сніговому покриві.
3.4 Приклад: Оцінити хімічну обстановку на машинобудівному заводі, що може скластися при аварійному руйнуванні ємності сдор на хімічно небезпечному об'єкті (хно).
Вихідні дані: тип і кількість вилитої СДОР: хлор Q = 100 т., ємність обвалована, висота обвалування Н = 2м, місцевість закрита: на відстані 2 км від ХНО лісовий масив довжиною L = 3 км.
Метеоумови: температура повітря +20°С; швидкість вітру V = 3м/с; напрямок – на об’єкт; СВСП – інверсія. Машинобудівний завод розташований на відстані R0 = 5 км; забезпеченість працівників протигазами (ГП-5) – 80%; кількість працівників – 100 чол.
Розв'язок:
Задача 1. Визначення розмірів і площі прогнозованої зони хімічного зараження.
Визначення глибини прогнозованої зони хімічного зараження ГР.
Розрахункова глибина:
де
ГТ
– табличне значення глибини зони ( за
табл. 3.1) для умов: місцевість відкрита;
V = 1 м/с;
ємності не обваловані; температура
повітря О○С.
З урахуванням реальної температури t
= 20°С:
ГТ
= 78,7 + (78,7/100)∙5
= 82,4 км
( примітки до табл.3.1),
– поправочний коефіцієнт на вітер,
за табл. 3.2,
- коефіцієнт зменшення глибини
розповсюдження хмари СДОР залежно від
умов зберігання СДОР. При виливу «у
піддон» (ємності обваловані
)
за табл. 3.3
,
- зменшення глибини розповсюдження
хмари закритої частини місцевості (
лісу). За табл. 3.4
,
тоді:
2. Визначення ширини прогнозованої зони хімічного зараження при інверсії:
а) в кінці зони
3. Визначення площі прогнозованої зони хімічного зараження:
Задача 2. Визначення часу підходу хмари забрудненого повітря СДОР до машзаводу:
де
швидкість
переносу хмари при
(за табл. 3.5).
Задача 3. Визначення часу уражаючої дії СДОР:
де
поправочний
коефіцієнт на швидкість вітру
(примітка до табл. 3.6).
Задача 4. Можливі втрати людей в осередку ураження (на машзаводі). За табл. 3.7 при 80% забезпеченості людей протигазами:
а) при знаходженні людей в будівлях
б)
при знаходженні людей на відкритій
місцевості:
Структура втрат:
Легкого ступеню -
Середньої тяжкості -
Смертельного ураження -
