40

Розділ І

Фанфари

Гринюк

(Звучить космічна музика. Раптом гасне світло, лунає вибух і на сцені з’являється чарівник.)

Чарівник: Думаю, настав той час, коли я можу відкрити чарівну книгу. Ще 11 років тому її аркуші були зовсім чистими, а наші випускники були ще зовсім маленькими. Але ще нікому не вдалося зупинити невпинний плин часу. Діти росли і книга наповнювалася історіями їхнього життя. Тому зараз, відкриваючи її, ми можемо згадати минуле, теперішнє, зазирнути в майбутнє…

Звучить ніжна мелодія. Світло вмикається, чарівник зникає. На екрані відкривається книга – альбом, де на першій сторінці напис «Випуск -….»

Федоренко

Школа моя величава

Дивиться вікнами в світ.

Наче в букет пов’язала

Мрії окрилених літ.

Звучить запис пісні «Детства  последний  звонок»  у виконанні ВІА«Пламя». Після першого куплету група випускників виходить на сцену, музика продовжує звучати тихо, на фоні музики випускники говорять слова.

1 клас Перший клас! Перший клас!

Копаниця

                 Скільки справ зустріло нас!

                 Треба фрукти рахувати, по складах книжки читати,

                 А письмо – це справжні муки, від напруги ниють руки!

  2 клас:   Другий клас. Пішла таблиця

                 і ночами  стала сниться.

Векліч

                 Ми її вчимо, вчимо,  на уроках «горимо»,

                Різні дії як насіли –  розібрать не має сили.

                Стали в ряд частини мови: як багато, чесне слово!

                Як би тут не розгубитись І хоча б чогось навчитись!

3 клас:     Ось і третій рік ми в школі, а сюрпризів ще доволі.

Марчук

                 Цифри вирівнялись строєм, як солдати перед боєм,

                 Грізно потяги гудуть, пароплави все пливуть,

                 Треба шлях порахувати звідки шлях і швидкість взяти.

                 Казка, вірш, оповідання  увесь час ведуть змагання.

  4 клас:   Новина чудова , люди, ми в четвертому вже будем :

Недзельська

                 Нелегкі завдання в мові: скільки звуків, букв у слові,

                Підмет, присудок знайди , вірно речення склади,

                 З дієсловом розберись  і відмінювать  навчись.

 5 клас:   Ну, а п’ятий …Ох, цей  п’ятий, ходиш жахом обійнятий:

Музика

                Кабінет шукаєш свій. От халепа! Боже мій!

                Вчителів усіх багато, як же всіх запам’ятати?

              А вимоги? Хоч тікай! Ми всі виснажились вкрай.

 6 клас:   Призвичаїлись ми трошки , вже не страшно біля дошки,  

Шаферова

               Але тут нові проблеми - не засвоїли ми теми .

                Ми вивчали піраміди, дроби, катети, гібриди,

                губки і материки, мезозой, неандертальців, 

                 кроманьйонців, португальців,

й зрозуміли ми з слізьми - гомосапієнси ми!

7 клас:    Тут пішло іще складніше :

             Подають що розумніше –

Коренєва

                Ось рівняння розв’яжи,

                Теорему докажи,

               А задачі, а задачі!

              Тато й мама гірко плачуть,

              Стали фізику ми вчити,

               Досліди весь час робити.

                Та  чомусь земне тяжіння

                Тягне далі від учіння.

8 клас:    Та невже всім нам тринадцять?

                Чи б нам ,братці,  закохаться ?

Слобода В.

                На уроках всі зітхають

                 і записки надсилають.

                 На англійській  TASK вивчають,

                 Вимову поліпшують свою,

                 Пишуть часто I LOVEYOU.

 9 клас:    Посоліднішали діти.

                 Вчитися не дуже хочуть,

Кулик

                 Але голови морочать

                 нашим бідним вчителям:

                 «Можна я Вам перездам».

                 Далі міні-випуск в нас. Прощавай, мій рідний клас!

10 клас :   Ну, привіт новий наш клас. Подорослішав ти враз.

Пряхін

                  Всі такі дорослі стали, що за парти не влізали.

                  За комп’ютер нас пустили, й працювати з ним навчили.

                  І про грамотність згадали, коли твори ми писали.

                  А на іспити , мабуть, нам перекази дадуть.

11 клас:    От і старші ми за всіх. Цим пишатися не гріх !

Коновалов

                  Вище ноги від землі, ходимо, як королі.

                  Шкільні роки вже пройшли, це колись, малі були.

                  Вже кінець біля порога – у майбутнє йде дорога!

Федоренко

Лобода

Іванина

Даниско

Дичкун

1–й : Як відомо, кожен, виходячи з дому, повинен вимкнути   газ, погасити світло, закрити двері... і лишити що-небудь на пам'ять. 2-й: Легко сказати, А що ж ми можемо залишити? Квіти? 3-й:  Красиво, але цього замало, вони зів'януть.

4-й: Хороші слова подяки?

1-й: Вже краще, але вони забудуться.

5-й:Фотографії! 1-й:Але ж вони мовчать!

2-й: Придумав! Тоді ми можемо спробувати поставити виставу  про нас, наші шкільні роки, а в ній...

3-й: А в ній будуть і квіти,

4-й:…і найтепліші слова, 

2-й: і наші обличчя,  і пісні, і сюрпризи…

1-й: Прекрасно! А назвемо ми її: «11 років нашої ери»!

3-й:  Ні, нічого не вийде!

4-й: Чому? Давай спробуємо!

3-й: А сценарій ? А режисура? А спонсори? А декорації? Ні, не вийде. 1-й: Все у нас вийде! Що ж ми, даремно вчилися стільки років школі?

5-й: Твори писати вчились? А шпаргалки? Отже, і сценарій напишемо! 1-й: До вечорів шкільних готувались? От і режисера знайдемо. 2-й: Малювати вчилися? От і декорації намалюємо.

3-й: А спонсори? Та всі ці роки нашими вірними спонсорами були наші батьки. Невже підведуть в таку святкову ніч! Із таким грандіозним проектом! 4-й:  А актори?

Випускники: ( з залу) Всі ми!

Всі випускники піднімаються на сцену і виконують пісню «Школьная пора». Музика  К.Арсеньєва, слова І . Зубкова

На гітарах: Дичкун Пряхін

Лето нам дарит в подарок Много дней и ночей, Нежно вздыхают гитары, Снова влюбленные пары Бродят по улице юности моей.

Припев: Школьная пора и при всякой погоде Пропадали пропадом мы во дворах, Через года слышу мамин я голос - Значит мне домой возвращаться пора.

В ящик заброшены книжки, Не до них мне опять, ждет у подъезда Мальчишка,  может я смелая слишком, Что разрешила себя поцеловать.

Припев:

Пусть все могло быть иначе, а вышло так сгоряча. Первый любимый мой мальчик, Память все лишнее прячет, Но нашу встречу я помню,  как сейчас.

Федоренко

Лобода

Іванина

Даниско

Дичкун

І між майбутнім і минулим,

Дитинством і безмежжям мрій

Неначе міст ми протягнули –

Розпочинаємо улюблене травневе свято:

Єднання учнів, вчителів, батьків.

Розділ ІІ

Початкова школа

(На екрані заставка передачі «95 квартал» ).

Ласкаво просимо в наш «Вечірній квартал»

(Пісня «95 кварталу» «Добрый вечер наступает вдруг»)

Ну ось, здається, і все..

Уроків більше ніколи не буде. Страшне, все ж таки слово – ніколи.

Недзельська

Горкуненко

Сусяк

Коновалов

Гринюк

Все буде: інститут, сім я, робота,діти, а ось школи вже не буде, і дитинства не буде.

За вікном ішов дощ..

В класі запалювали світло і під освідчення в коханні Тетяни Онєгіну списували математику…

Доводили теореми, які не можна довести…

Додавали Ньютону зайві закони…

І все було чудово!

А  пригадуєте з чого все починалося?

Так першого вересня 2005 року.

І свою діяльність ми розпочалиіз здобуття основ читання, рахунку, правопису. До кінця року вони були здобуті, про що свідчить зроблений в букварі напис одного з першокласників «Вовка дурак». Хто цей загадковий Вовка виявити так і не вдалося.

А  що відрізняє першокласника від усіх школярів?

Маленький зріст і великий портфель.

Один учень і родичів куча.

Радісна посмішка і беззубий рот.

Всі разом. Зуби сиплються дощем,

Значить, в школу ми ідем!

Випускники сходять зі сцени. Учениця першого класу виконує пісню  «Перший дзвоник», слова і музика Н.Май

Учениця 3-в класу Чайка а.

???

Рано – ранесенько встану, як ніколи.

Зайчики сонячні сяють у вікні.

Так мені весело, бо іду до школи

І співаю радісні пісні.

Приспів:

Перший дзвоник, перший дзвоник пролунає.

Переливи, переливи золоті.

Я сьогодні, я сьогодні починаю

Першу стежку у житті.

Травами – росами вкралися доріжки,

Ляльку й ведмедика вдома залишу.

Стануть слухняними зошити і книжки,

Перше слово «мама» напишу.

Приспів.

Вчительку лагідно я візьму за руку,

Мама хвилюється – я їй посміхнусь.

Підемо разом ми у світи науки,

Разом я нічого не боюсь.

Звучить мелодія О.Рибнікова із к/ф «Дивак з 5 – Б».  Виходять випускники, які відіграють ролі Батька і Доньки

Даниско Векліч

Донька: ( з портфелем) Тату, а чому йде дощ?

Батько: ( не відриваючи очей від газети) Підеш до школи дізнаєшся.

Донька: Тату, а в Баби Яги є бабенятка?

Батько: Звідки я можу знати

Донька: Тату, а на що коняці коси на плечах?

Батько: Запитай у коняки.

Донька: Тату, а мотоцикл любить цукерки?

Батько:(розгнівано складає газету) А чого ти не запитуєш свого татка, що любить він? Ось підеш до школи і всі ці запитання будеш задавати своїй першій вчительці.

Учні початкової школи

Хлопчик:

От везе випускникам,

Добре, що й казати!

Вже не будуть їх за двійку дома лупцювати.

Їм не треба за спиною портфелі носити,

Учні 3-4 класів

Баліцький

Чайка

Іванина

Лобода

Щовечора три години уроки учити,

Не примусить їх ніхто писати реферати,

Безтурботно будуть жити до обіду спати.

Ну, а в нас що за життя - справжнісінькі муки,

Стер я зуби вже давно об граніт науки.

Дівчинка:

В них роботи після школи - не початий край,

Тож своє дитинство друже, ти не підганяй,

Треба їм п’ять довгих років у виші учитись,

Дівчатам встигнуть заміж вийти,

Хлопцям оженитись

І про дім, і про зарплату треба ще подбати,

Як народиться дитина – ночами не спати.

Потім виросте маленьке, будуть батько й мати

Думу думати – де грошей на навчання взяти.

Хлопець:

Ти мене так не лякай! Це ж складні завдання!

Краще буду вже ходить в школу на навчання.

Выпускник: А, первый раз в первый класс? Пойдем вместе!