Загальні вимоги до оформлення контрольної роботи

Контрольна робота повинна містити титульний лист, оформлений згідно з додатком 1.

Варіант контрольного завдання студент отримує згідно списку в журналі академічної групи.

Контрольна робота виконується в окремому зошиті або на окремих аркушах формату А4 з полями – (2 см) та відступом до наступного завдання 3 см для зауважень рецензента.

Писати треба розбірливим почерком, допускається друк на паперових носіях. Номери та умови завдань треба записувати у тому порядку, в якому вони стоять у завданні; відповіді повинні бути чіткими та вичерпними.

При виконанні розрахункового завдання необхідно привести розрахункові формули, обґрунтувати вибір відповідних коефіцієнтів.

Робота повинна мати дату надходження до кафедри (ауд. 320ЛК) та бути підписаною студентом.

При виконанні контрольної роботи не допускаються скорочення тексту, крім загальновживаних.

У кінці роботи треба обов'язково вказати перелік використаної літератури згідно з встановленими вимогами.

В разі, якщо контрольна робота не зарахована, студент повинен виправити помилки та відповісти на зауваження рецензента і повторно повернути роботу відповідальному за реєстрацію.

Теоретичні відомості

Основою законодавства України з охорони праці є Конституція України, що гарантує громадянам право на безпечні й здорові умови праці й система законодавчих актів України, спрямованих на реалізацію цього конституційного права.

Основними законодавчими актами цієї системи є наступні Закони України: «Про охорону праці», «Про охорону здоров'я», «Про пожежну безпеку», «Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, що привели до втрати працездатності», «Про використання ядерної енергії і радіаційний захист», «Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення», «Про цивільну оборону» і Кодекс законів «Про працю України».

У наведеній вище системі законодавчих актів основна роль приділяється Закону «Про охорону праці» (редакція від 2002 р.). Цей закон визначає основні положення з реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя й здоров'я у процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства і працівником з питань безпеки праці, виробничої санітарії, встановлює єдиний порядок організації охорони праці у виробничій сфері в Україні.

Окремо виділені статті Закону присвячені регулюванню охорони праці жінок, неповнолітніх, інвалідів, видам відповідальності за порушення законодавства і нормативних актів про охорону праці, за створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників профспілок.

Оцінка факторiв виробничого середовища i трудового процесу

В основних законодавчих актах про охорону праці приділяється велика увага поліпшенню умов праці в усіх галузях господарства, впровадженню сучасних засобів техніки безпеки і забезпеченню санітарно-гігієнічних умов, що запобігають виробничому травматизму і професійним захворюванням.

Для вивчення умов праці користувачів комп’ютерних та інформаційних технологій необхідно виділити систему «людина-машина-середовище» і розглянути можливі зв'язки в цій системі.

На основі аналізу зв'язків у системі «людина-машина-середовище» необхідно виділити небезпеки, відповідні небезпечні і шкідливі виробничі фактори та розглянути їх вплив на людину під час роботи з ЕОМ

При організації роботи з ЕОМ варто пам'ятати, що:

• організація робочого місця повинна забезпечувати відповідність всіх елементів робочого місця та їхнього розташування ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. «Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования».

• природне світло повинне проникати крізь бічні світлові прорізи, орієнтовані, як правило, на північ або північно-схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (ПО) не нижче 1,5%;

• загальне штучне освітлення повинно забеспечувати рівень освітленості на робочому столі в межах 300-500 лк;

• рівні звукового тиску, рівні звука й еквівалентні рівні звука на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. «Шум. Общие требования безопасности»;

• параметри мікроклімату, йонного складу повітря, наявність шкідливих речовин на робочих місцях, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны»;

• рівні електромагнітного випромінювання і магнітних полів

мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.006. ССБТ. «Электромагнитные поля радиочастот. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля»;

• рівні ультрафіолетового випромінювання не повинні перевищувати припустимих відповідно до СН № 4557-88. «Санітарні норми ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях»;

• гранично припустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не повинна перевищувати рівнів, наведених у ГОСТ 12.1.045-84 ССБТ. «Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля»;

• напруженість електромагнітного поля у радіусі 50 см від дисплея за електричною складовою не повинна перевищувати в діапазоні частот 5 Гц-2 кГц - 25 В/м, а в діапазоні частот 2 кГц-400 кГц - 2,5 В/м;

• щільність магнітного потоку не повинна перевищувати в діапазоні частот 5 Гц-2 кГц - 250 нтл, а в діапазоні частот 2 кГц-400 кГц - 25;

• поверхневий електростатичний потенціал не повинен перевищувати 500 В;

• потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана й інших поверхонь не повинна перевищувати 100 мкр/год;

• зміст озону в повітрі робочої зони не повинен перевищувати 0.1 мг/м³, зміст оксидів азоту - 5 мг/м³, зміст пилу - 4 мг/м³.

Пожежна безпека

Приміщення для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ повинні відноситися за пожежовибухонебезпекою до категорії В, а за класом приміщення - до П-IIа; оснащені системою автоматичної пожежної сигналізації із димовими пожежними сповіщувачами з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м² площі приміщення та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 1 на 50 м², але не менше 2 на приміщення. Підходи до засобів пожежегасіння повинні бути вільними.