- •Тема 1. Теоретичні засади податкового аудиту
- •1. Податковий аудит у системі державного податкового контролю.
- •Взаємозв’язок понять «податковий аудит» та «податковий контроль»
- •Податковий контроль
- •Податковий аудит
- •2. Мета, завдання, функції, методи податкового аудиту
- •Функції податкового контролю
- •3. Об’єкти та суб’єкти податкового аудиту
- •4. Основні принципи проведення податкового аудиту.
- •Принципи податкового аудиту
- •5. Форми податкового контролю
- •Форми податкового контролю
Планування
та прогнозування
Податкові
консультації та податкові роз’яснення
Облік
платників податків
Контроль
банківських рахунків
Облік
платежів
Приймання
та обробка податкової звітності
Примусове
стягнення податкового боргу
Контроль
дотримання валютного законодавства
Контроль
за обігом готівки
Контроль
інших
неподаткових питань
ПОДАТКОВЕ
АДМІНІСТРУВАННЯ
Інформаційно-аналітичне
забезпечення діяльності
Розгляд
апеляцій платників податків
Інформаційно-аналітичне
забезпечення податкового
аудиту
Планування
роботи підрозділів податкового аудиту
Контроль
дотримання податкового законодавства
Контроль
за виконанням матеріалів аудиту
Податковий контроль
Податковий аудит
Рис. 1. Місце податкового аудиту в системі державного податкового контролю
З рисунку видно, що податковому аудитові передують процеси інформаційно-аналітичного забезпечення податкового аудиту та планування роботи підрозділів податкового аудиту. Інформаційно-аналітичне забезпечення податкового аудиту є частиною комплексу інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності податкових органів та реалізується завдяки організованому збору, обміну та аналізу інформації про платників податків, що надходить із зовнішніх та внутрішніх джерел. Дана інформація використовується як на етапі планування податкового аудиту, так і в процесі здійснення аудиту, про що свідчать горизонтальні зв’язки між указаними блоками, відображені на малюнку. Планування роботи підрозділів податкового аудиту включає відбір платників податків до аудиту та планування фонду робочого часу фахівців підрозділів податкового аудиту. Контроль за виконанням матеріалів податкового аудиту може виступати або процедурою власне податкового аудиту, якщо контроль за виконанням приписів та рекомендацій здійснюється послідовно протягом деякого часу після їх надання, або виходити за рамки процедур податкового аудиту, якщо контроль здійснюється при проведенні наступних перевірочних заходів.
Таким чином, ми з’ясували, що податковий аудит належить до сфери податкового контролю, а саме, до контролю дотримання податкового законодавства платниками податків, зборів та інших обов’язкових платежів, проте, податковий контроль не обмежується здійсненням податкового аудиту, а доповнюється іншими формами та видами контролю.
Категорія «податковий контроль» визначена Податковим кодексом України як система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способами здійснення податкового контролю відповідно до вимог Кодексу є:
ведення обліку платників податків;
інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби;
перевірки та звірки.
Дуже часто у податковій практиці відбувається ототожнення понять податкової перевірки, що почало існувати з появою терміну „податковий контроль”, з відносно новим терміном „податковий аудит”, що визване відсутністю легального (нормативного) визначення останнього, та пов’язане з недостатністю належного теоретичного обгрунтування, інформаційного та методичного забезпечення цього заходу на фоні неповного усвідомлення суспільством сутності та значення аудиту.
Та й взагалі, понятійний апарат у сфері оподаткування, який використовується в теперішній час в офіційних та робочих документах податкових органів, є дещо застарілим. Наукова спільнота закликає до ревізії понятійного апарату та ідентифікації нових термінів, стосовних податкової діяльності держави (податкове адміністрування, податкове планування, податковий менеджмент, податкове навантаження, рівень оподаткування).
На нашу думку, податковий аудит та податкова перевірка – поняття відмінні одне від другого. Податкова перевірка, у тому значенні, якого надають їй нормативні та методичні документи щодо порядку її проведення, – це направлений пошук фактів порушень податкового законодавства та інших зловживань з метою залучення порушника до відповідальності.
Податковий аудит, в свою чергу, має за мету отримати висновки щодо повноти та достовірності наданої до податкового органу звітності та надати рекомендації платнику податків щодо самостійного усунення виявлених недоліків. Отже, сучасна податкова перевірка більше відповідає ознакам ревізії, ніж аудиту.
При цьому, ми вважаємо, що сам по собі термін «податкова перевірка» не вказує на орієнтацію податкового контролю на заохочення до виконання податкового законодавства або на примус та притягнення до відповідальності. Як зазначають вітчизняні дослідники: «У сучасних умовах перевірка може розглядатися як одна з процедур податкового аудиту. В іншому разі втрачається будь-який сенс у застосуванні терміну «податковий аудит»».
Отже, перевіркою може називатися окремий етап (процедура) або метод податкового контролю (поряд зі звіркою, оглядом, аналізом). Тому, на наше переконання, до податкового законодавства необхідно внести зміни та назвати передбачені форми податкового контролю місткими, теоретично обґрунтованими термінами, які будуть повною мірою відображати ті процеси, які відбуваються в сфері контролю за достовірністю показників податкових декларацій.
Для порівняння: за Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу України» державний фінансовий контроль реалізується нею через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.
Державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Отже, перевірка в законодавстві з фінансового контролю не називається окремою формою контролю, розглядається як процедура або етап проведення контрольного заходу (державного фінансового аудиту або інспектування). На нашу думку, такий підхід є обґрунтованим, а застосування декількох форм фінансового контролю паралельно повністю відповідає світовим тенденціям та принципам ефективного регулювання.
Податковий контроль в усьому світі реалізується в багатьох формах (аудит, документальні та фактичні перевірки, звірки, запити, діагностичні обстеження, моніторинг діяльності та ін.). При чому, форма контролю обирається залежно від категорії платника податків, визначеної за допомогою його інтегрованого образу (сукупності накопиченої зовнішньої та внутрішньої інформації про господарську діяльність суб’єкта підприємницької діяльності), та контрольованого податку.
Наприклад, в Угорщині податкові органи планують контрольну роботу з урахуванням того, що певна частина платників може бути недостатньо ознайомлена з вимогами податкового законодавства. Інші свідомо намагаються уникнути сплати податків. Щодо першої групи запроваджуються заходи з розширення послуг, надання точнішої та оперативнішої інформації, а також перевірок, націлених на допомогу платникам. Щодо другої групи застосовуються механізми примусового стягнення та інші фінансові санкції. Таким чином, розвивається самооподаткування з боку платників (стимулюється добровільна сплата податків) та підтримуються партнерські відносини держави та господарюючих суб’єктів.
Так, контроль за справлянням податку на додану вартість у західних країнах, як правило, є предметом окремих перевірок, або через те, що особливості його нарахування залежать від різних служб (як у Італії, Великобританії), або тому що дані перевірки здійснюються спеціальними підрозділами (Німеччина), або тому що цей податок - перший, який має бути заявлений та сплачений (чи відшкодований платнику) завдяки малому податковому періоду (місяць, квартал), через що перевірка має здійснюватися дуже швидко за допомогою простих процедур (Ірландія, Нідерланди, Швеція).
Проголошені орієнтири розвитку ДФС у сфері реалізації податкового контролю (застосування різних форм контролю в залежності від категорії платника податків, наголос на превентивних формах та стимулююча концепція контролю), про наближення до яких звітують керівники служби та повідомляють оптимістичні публікації у відомчих та інших виданнях, не знайшли свого відображення в новому кодифікованому нормативно-правовому акті.
Пропонується визначити у Податковому кодексі України (відповідно, внести зміни до інших нормативних актів), що контролюючі органи здійснюють податковий контроль через проведення моніторингу, державного податкового аудиту та інспектування. Моніторинг проводиться постійно шляхом систематичної обробки та аналізу податкової та фінансової звітності платників податків, а також іншої внутрішньої та зовнішньої інформації із застосуванням комп’ютерних мереж та баз даних. Результатом проведення моніторингу є оцінка податкових ризиків та розподіл платників податків за категоріями уваги. Державний податковий аудит реалізується за допомогою аналізу та перевірок фінансово-господарської діяльності платника податків щодо правильності обчислення, своєчасності та повноти сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів. За результатами державного податкового аудиту складається висновок.
Платникові податків надаються рекомендації щодо приведення документів обліку у відповідність до положень облікової політики, правил оформлення, стандартів тощо.
У разі встановлення порушень чинного законодавства, платнику висуваються вимоги щодо їх усунень. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності платника податків, направлена на виявлення наявних фактів порушення законодавства та встановлення винних посадових осіб. За результатами ревізії складається акт, який є підставою для застосування санкцій до платника податків у разі встановлення порушень.
Визначення моніторингу як засобу реалізації контрольних дій, на нашу думку, більше відповідає ознакам податкового контролю, ніж «ведення обліку платників податків та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби» - суто адміністративні функції, пов’язані з контролем так само, як і приймання податкової звітності, облік податкових платежів, проведення заходів примусового стягнення податкового боргу та ін.
Необхідність у збереженні на сьогоднішньому етапі розвитку України ревізій або інспектування доводиться дослідженнями вітчизняних вчених та пояснюється надзвичайно низьким рівнем фінансової та податкової дисципліни, нерозвиненістю внутрішнього та громадського контролю.
Однак вдосконалення контролюючих функцій, їх планомірне і систематичне здійснення у формі аудиту є необхідним як для реалізації профілактичної функції контролю, так і для забезпечення точкового характеру впливу на діяльність платників податків.
