11. Які існують правила безпеки при роботі зі ртуттю?

Ртуть – єдиний в природі рідкий метал, який легко випаровується. Ртуть широко використовується в галузі охорони здоров’я, в багатьох випадках замінити її в приладах неможливо. Пари ртуті являють сильну небезпеку для організму людини – викликають загальне отруєння.Тому з такими приладами слід працювати вкрай обережно. Для медичних працівників ртуть стає небезпечною, коли прилад розбивається та метал дрібними кульками розсипається на поверхні робочого столу або по підлозі.

У випадку розливу ртуті у приміщенні слід діяти наступним чином:

- надягти медичну маску, гумові рукавички, бахіли;

- включити вентиляцію або відчинити кватирку у вікні;

- збирати ртуть аркушом паперу, зігнутим пополам, маленькі кульки слід об’єднати у великі;

- зібрані краплі ртуті розміщувати у скляну банку з кришкою;

- пошук кульок ртуті треба проводити ретельно, переглянут усі щілини, можна використовувати ліхтарик;

- коли усі кульки зібрані, поверхні і щілини треба обробити розчином марганцівки, використовуючи тампони і серветки; їх необхідно також поміщати в закриту банку;

- поверхні слід промити ще мийними засобами;

- треба прийняти душ, ретельно вимити руки, почистити зуби;

- за телефоном 101 викликати спеціалістів за місцевого відділку ДСНС і передати їм склянку зі ртуттю та відходами.

12. Яка небезпека для медичного працівника від впливу високочастотних електромагнітних полів?

Нормативно-правовою базою для експлуатації апаратів, які генерують ЕМ-поля, є «Державні санітарні норми і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів», затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2002 р. N 476.

Електромагнітні випромінювання (ЕМВ) – це взаємопов’язана сукупність електричного та магнітного полів (ЕМП), які розповсюджуються у просторі у вигляді електромагнітних хвиль (ЕМХ). У фізіотерапії використовуються апарати, які генерують ЕМВ високих, ультрависоких та надвисоких частот. ЕМХ мають властивість нагрівати тканини організму людини, що використовується у профілактичних та лікувальних цілях.

Електромагнітне випромінювання (ЕМВ) широко застосовується в фізіотерапії. Це – так звана УВЧ-терапія — методика фізіотерапії, в основі якої лежить вплив на організм хворого високочастотного електромагнітного поля з частотою електромагнітних коливань 40,68 МГц або 27,12 МГц.

Систематичний вплив цих частот на медичний персонал порушує нервову та серцево-судинну системи, знижує кров”яний тиск, змінює склад крові, заторможує рефлекси.

З апаратами УВЧ можуть працювати особи, яким виконалося 18 років; вони повинні щорічно проходити медичні огляди. До самостійного проведення фізіотерапевтичних процедур допускаються медпрацівники, які обов”язково пройшли спеціалізацію з фізіотерапії.

Небезпеки електромагнітного опромінення:

- нагрівання окремих ділянок тіла, органів під дією змінних ЕМ-полів. Особливо чутливі до теплового ефекту кришталик ока, жовчний та сечовий міхури; - порушення нормального стану центральної нервової системи; - головний біль, слабкість, сонливість, потемніння в очах, зниження пам’яті, підвищена пітливість;

- мутагенна дія.

Захист від електромагнітних випромінювань:

- Захист відстанню.

- Захист часом.

- Апарати ЕМВ необхідно розташовувати в великих кімнатах якомога далі від стін, щоб на обслуговуючий персонал не діяли відбиті промені.

- Екранування генераторів ЕМВ або робочих місць металевими сітками або металевими листами.

- Генератори ЕМВ треба вмикати тільки після установлення випромінювача на необхідну ділянку тіла. Перед припиненням процедури слід вимкнути високу напругу, потім знімати випромінювач.

- Персонал повинен застосовувати ЗІЗ: халати та інші предмети одягу з металізованої бавовняної тканини ( з вплетеними мікропровідниками).