19. Які існують протиепідемічні заходи на виробництві?

Законодавство України вимагає, щоб на усіх виробництвах проводилися профілактичні санітарно - протиепідемічні заходи. Це – сукупність обґрунтованих на даному етапі розвитку науки рекомендацій, які забезпечують попередження інфекційних захворювань серед працівників, зниження їх захворюваності та ліквідацію окремих інфекцій.

Гігієнічна наука та медична практика напрацювали комплек заходів по попередженню виникнення та поширення інфекційних захворювань працівників будь – яких виробництв.

Найважливішими серед них є:

- проведення попереднього та періодичних медичних оглядів працівників;

- проведення профілактичних щеплень працівників;

- використання протимікробних засобів з профілактичною метою;

- проведення на виробництві в цілому та на робочих місцях дезінфекції з метою попередження появи та розповсюдження інфекційних хвороб;

- негайна ізоляція працівників при виявленні у них інфекційного захворювання;

- встановлення режиму карантину як способу розірвання зв’язків між хворими та здоровими;

- гігієнічне виховання і просвітницька робота з працівниками, підвищення їх санітарної культури, закріплення знань про здоровий спосіб життя.

20. З якою метою на підприємствах створюється служба охорони праці? Її повноваження?

Правовою базою діяльності на підприємствах служби охорони праці є «Типове положення про службу охорони праці», затверджене наказом Державного комітету по нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 р. N 73

1.1. Згідно з Законом України "Про охорону праці" служба охорони праці створюється власником на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та видів їх діяльності для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.

2. 4. Служба охорони праці виконує такі основні функції: - вимагати від керівників структурних підрозділів усунення наявних недоліків;

- відсторонювати від роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктажі з ОП, не виконують вимог щодо охорони праці;

- зупинити роботу дільниці, машин, механізмів у разі порушень, що створюють загрозу життю або здоров”ю працюючих;

- надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо ОП.

21. Який порядок роботи з кров’ю та іншими біологічними рідинами?

Головним документом у цій сфері діяльності є « Інструкція з профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження ВІЛ-інфекцією» (Наказ Міністерства охорони здоров'я N 955) від 05.11.2013 )

- У кожному ЛПЗ створюється режимна комісія для контролю за безпекою щодо ВІЛ-інфікування медичних працівників під час виконання ними професійних обов'язків.

- Робочі місця ЛПЗ забезпечуються інструктивно-методичними документами, необхідним набором медичного інструментарію для одноразового використання, дезінфекційними засобами для проведення знезараження.

- Медичні працівники зобов'язані бути обережними під час проведення маніпуляцій з ріжучим та колючим інструментом (голками, скальпелями, ножицями і т. ін.). Для уникнення поранень після використання шприців голки з них не знімають до дезінфекції. Перед занурюванням шприца з голкою в дезрозчин виймають тільки поршень.

- Медичні працівники та технічний персонал користуються засобами індивідуального захисту (хірургічними халатами, гумовими рукавичками, масками, а в разі потреби - захисним екраном, непромокальними фартухами, нарукавниками, окулярами). Ці дії дають змогу уникнути контакту шкіри та слизових оболонок працівника з кров'ю, тканинами, біологічними рідинами пацієнтів.

- Будь-які ємкості з кров'ю, іншими біологічними рідинами*, біоматеріалами (тканинами, шматочками органів тощо) відразу на місці взяття щільно закриваються гумовими або пластмасовими корками.

- Транспортування проб крові та інших біоматеріалів з ЛПЗ до лабораторій, які розташовані за межами цих закладів, здійснюється тільки в контейнерах (біксах, пеналах), що унеможливлює випадкове або навмисне відкриття кришок під час їх перевезення (замок, пломбування, заклеювання місць з'єднання лейкопластирем). Ці контейнери після розвантаження обробляють дезрозчинами.

- Аварією слід вважати уколи, порізи, забруднення слизових та шкірних покривів кров'ю та іншими біологічними рідинами. Реєстрація аварій проводиться у "Журналі реєстрації аварій при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим та роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом» за формою 108-0 )за добровільною згодою потерпілого.

- Після випадку контакту із джерелом потенційного інфікування ВІЛ, пов’язаного з виконанням професійних обов’язків, працівникам, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надається перша медична допомога  та екстрена постконтактна профілактика (ПКП) .

Перша допомога передбачає обробку місця контакту:

а) при пораненні голкою або іншим гострим інструментом, забрудненим кров'ю чи біологічними матеріалами людини:

місце контакту промивається водою з милом;

поранена поверхня тримається під струменем проточної води кілька хвилин або поки кровотеча не припиниться. 

При цьому не допускається стискання або тертя пошкодженого місця, видавлювання або відсмоктування крові з рани, використання розчину етилового спирту, йоду, перекису водню;

б) при потраплянні крові або інших потенційно небезпечних біологічних рідин на непошкоджену шкіру місце контакту промивається водою з милом;