Лекція № 1

Вступ. Завдання та предмет курсу “Зведення і монтаж будівель та споруд”. Проблемні завдання в галузі зведення будівель та споруд і шляхи їх реалізації. Загальні відомості про будівельні об’єкти. Класифікація виробничих процесів зведення будівель та споруд. Головні поняття та регламентуючі положення із технології зведення будівель та споруд.

Дисципліна “Зведення і монтаж будівель та споруд” є теоретичною основою сукупності знань та вмінь, на базі яких майбутній фахівець повинен знати індустріальні методи зведення будівель та споруд; основи потокового виконання окремих видів будівельно-монтажних робіт; основи календарного планування при виконанні будівельно-монтажних робіт; методику проектування будівельного генерального плану на стадії виконання окремого виду будівельно-монтажних робіт.

Метою є формування у майбутніх фахівців-будівельників професійних знань та умінь в галузі будівельного виробництва, насамперед з питань зведення будівель та споруд, зведення окремих їх частин — підземної і надземної, секцій, прогонів, поверхів, ярусів тощо, виконання окремих технічно складних будівельних, монтажних і спеціальних робіт, а також робіт підготовчого періоду.

Завданням вивчення навчальної дисципліни є оволодіння основними поняттями та регламентуючими положеннями практичної реалізації виконання окремих видів будівельних, монтажних і спеціальних будівельних процесів (робіт) з метою отримання продукції у вигляді несучих, огороджуючих та інших конструктивних елементів будівель та споруд.

Проблемні завдання в галузі зведення будівель та споруд і шляхи їх реалізації

Будівництво - це одна з найважливіших галузей народного госпо­дарства. У розвинутих країнах на частку будівництва припадає від 8 до 16% внутрішнього валового продукту, у цій галузі зайнято від 4 де 9% загальної чисельності робітників.

Загальна криза економіки України в період переходу до ринкових відносин призвела до зменшення обсягів інвестицій, значного скоро­чення об'ємів будівельно-монтажних робіт, зменшення кількості об'єктів, які будуються. Проте в теперішній час, починаючи з 2000 р., стан економіки покращується, відбувається щорічне зростання внутріш­нього валового продукту. Таким чином, з'явилися економічні пере­думови для зростання обсягів інвестицій і збільшення завантаження будівельних організацій.

Для подальшого розвитку економіки і підвищення рівня життя населення України нині основними напрямами виробничої діяльності будівельників є такі:

1. Реконструкція і технічне переобладнання промислових підпри­ємств, значна частка устаткування і технологічних процесів яких заста­ріла і потребує модернізації для випуску конкурентоспроможної про­дукції.

2. Збільшення обсягів будівництва і реконструкції житлових будівель й інших об'єктів соціальної сфери в містах і сільській місцевості, оскільки за кількістю житлової площі в розрахунку на одну людину і за рівнем побутового обслуговування Україна значно відстає від економічно розвинутих країн.

3. Конверсія частини підприємств оборонного комплексу, переве­дення їх на випуск мирної продукції.

4. Будівництво нових сучасних промислових підприємств, особ­ливо для перероблення сільськогосподарської продукції.

5. Реконструкція діючих, будівництво нових автомобільних і заліз­ничних шляхів, вокзалів, аеропортів, річкових і морських портів.

6. Будівництво нових газо- і нафтогонів тощо.

Перехід до ринкових відносин у сфері економіки, підвищення рівня конкуренції ставлять перед будівельними організаціями такі проблеми, як удосконалення організаційних структур (зміцнення або створення підрозділів, які займаються маркетинговими дослідженнями ринку і рекламою); перепідготовка і підвищення кваліфікації інженерно-технічних працівників, навчання основам менеджменту, роботі з персональним комп'ютером, освоєння прогресивних технологій будівництва об'єктів; упровадження ефективних схем фінансування, створення сприятливого інвестиційного клімату; підвищення кваліфікації робітників у напрямах освоєння прогресивних технологій виконання робіт, суміжних професій, роботи з новими будівельними матеріалами, виробами, конструкціями тощо.

Для успішної практичної роботи інженер-будівельник, який спеціа­лізується на промислово-цивільному будівництві, повинен гарно розби­ратися в питаннях організації і планування будівництва як при роз­робленні проектно-кошторисної документації, так і при керуванні зведенням різних об'єктів.

Відповідно до затвердженої робочої програми вивчаються такі питання, як суть і основні принципи організації будівельного вироб­ництва; склад будівельного комплексу; види й організаційні струк­тури будівельних організацій; взаємовідносини основних учасників будівництва.

Згідно із затвердженими нормами (ДБН А.3.1-5-96. Організація будівельного виробництва) будівництво нових, розширення і рекон­струкція діючих об'єктів можуть виконуватися тільки після органі­заційно-технічної підготовки, яка здійснюється усіма учасниками будів­ництва (замовником, проектними, будівельними організаціями, забудов­никами, інвесторами та ін.).