11. Професіоналізм та педагогічна майстерність викладача.

Професіоналізм – це творче оволод. спеціальністю, вміння домагатися найвищ. результату розв’яз. завдань проф. д-сті з найменш. витратами та в найкоротші терміни. Специфіка пед. д-сті полягає в тому, що осн. знаряддям праці викладача є його власна персона – ос-сть, яка й визначає результати його практ. пед. роботи.

Викладач ВНЗ – це високо інтелект. спеціаліст із комунікативними вміннями, організаторськими здібностями, професійно необхідними знаннями. Він має бути готовим до таких видів діяльності:

- реалізація основних освітніх програм та навчальних планів на рівні, що відповідає державним стандартам вищої професійної освіти;

- розроб. та використ. суч. осв. технол.,вибір оптим.стратегії виклад.;

- виявл. взаємозв’язків наук.-дослідного та навч. процесів у в. школі, використ. власних наук. досліджень для вдосконал. осв. процесу;

- формув. проф. мислення, вих. громадськості, р-ток с-ми цінностей розумової та мотивац. сфер ос-сті, яка спрямована на гуманізацію с-ва;

- проведення наук. досліджень часткових і заг. проблем викладання.

На 1му етапі проф. становлення (етап адаптації) відбув. освоєння нової соц. ролі, в проц. чого виникають і розвив. проф. значущі особист. якості, інд. стиль д-сті та пед.і позиції; поч. формув. різні компетентн., такі, що забезп. адекв. оцінку і співвіднош. інд.-типолог. особл-стей із вимогами професії, потреби у виконанні науково-досл. д-сті. Це зумовлює необх. постановки і виріш. завдань, пов'яз. із входженням у професію, перенесенням теорет. знань у практ. досвід, здійсненням особист. рефлексії, пов'яз. з аналізом попер. досвіду і психол. готовн. до досягн. макс. результатів на цьому етапі проф. становлення.

На етапі професіоналізації відбув. ідентифікація себе з професією, формується необх. і достатній для оптим. виконання проф. функцій рівень ЗУН, актуалізується потреба у викон. д-сті на рівні зразків і досягненні певних результатів у наук. сфері. Таке уявл. про зміст етапу професіоналізації висуває завд., пов'язані з визначенням бар'єрів, що перешкодж. чи сприяють проф. становленню, проектуванням позит. житт. стратегій і векторів досягн. вершин проф.-му, р-тком проф.-значущих особист. х-к, їх корекцією, перетворенням, що забезпечує формув. соц.схвалюваних пед.позицій, спрямованості та інд.стилю д-сті.

Етап проф. майстерності представлений х-ками, що відображ. високий рівень професіоналізму ос-сті та д-сті, стійкі пед. позиції, сформований інд. стиль д-сті, здатність і готовність здійснювати наук. керівництво роботами студентів і аспірантів, викон. роль наставника. Осн. завдання цього етапу пов'язані з визнач. шляхів, засобів попередж., зниження і подолання проф. криз, деформацій, емоційного вигорання, розриву між реальним станом професіонала і вибраним еталоном.

На кожному із вказаних етапів проф. становлення викладача ВНЗ буде відбуватися значно швидше, якщо він володітиме високим рівнем інформац. культури, що охоплює знання й уміння в галузі використ. суч. інформац.-комунік. технологій (ІКТ), розуміння важливості цих умінь і прагнення до ефект. використання ІКТ у навч.-вих. процесі ВНЗ та постійного самовдоскон. в цій галузі.

Викладач ВНЗ має володіти здібностями дослідника, організатора, оратора, психолога, володіти логікою навч.-вих. процесу, бути вис-кваліфік. фахівцем, як у своїй преді. галузі, так і ерудитом в ін. галузях знань. Оволодіння професією викладача ВНЗ вимагає не лише певних прир. здібностей, а й величезних розум., фіз., емоц. і часових витрат.

Педагогічна майстерність — сукупність якостей особистості, які забезпечують високий рівень самоорганізації проф. д-сті педагога.

Складниками проф. майстерності є проф. знання, пед. техніка, пед. здібності, пед. моральність, проф. значущі якості, зовнішня культура.

Проф. знання охоплюють три блоки навчальних дисциплін: психолого-педагогічні, фахові, соціально-гума­нітарні.

Пед. техніка передбачає наявність 3х груп умінь: здійсн. навч.-вих. процес, вих. роботу; взаємод. зі студ., управляти ними в про­цесі різном. д-сті; управляти собою, своїм емоц. станом, мовленням, тілом

Педагогічні вміння допомагають формуванню професійної позиції викладача, дають змогу отримати ре­зультат, адекватний цілям, задумам.

До пед. здібностей належать комунікат., креативність, рефлексія; перцептивні (здібності до сприйн. нового), інтелект., організаторські.

Пед. моральність передбачає гуманіст. спрямов. ос-сті викладача і охоплює його цін­нісні орієнтації, ідеали, інтереси. Втілюється вона в пед. позиції викладача, у виборі конкр. завдань навч.-вих. процесу, впливає на стосунки із студ., визначає гуманіст. стратегію пед. д-сті.

До проф. значущих якостей - добро­зичл., об'єкт., вимогливість, самост., самоконтроль, порядність, оптим., наявність пед. здібностей.

Зовн. культуру - одяг, зачіс­ка, макіяж, осанка, мова, неверб. Спілкув.

Усі ці компоненти-х-ки створюють перед­умови для перетворення пед. д-сті на мистец­тво. У цьому процесі виокремлюють кілька етапів:

1.  Професіоналізм. Ним володіє випускник вищого пе­д. закладу. У процесі самостійної роботи в на­вч. закладі триває його проф. зростання, вдоскон.,  але інтенсивніше й цілеспрямованіше. Ефективність цього процесу залежить від установки на самоосвіту і самовиховання,  від наявності відповідної програми. Крім того, викладач може вчитися в педагогів-майстрів, аналізувати роботу досвідчених колег, відвіду­вати семінари, курси, брати участь в наукових і практич­них конференціях.

2.  Пед. майстерність. Окрім репродукт. д-сті, він займається пед. моделюванням, пошуком нових елементів в навч.-ви­х. процесі, його вдосконал. Розви­ваються пед. здібності, якості, збагач. мето­д. арсенал.

3.  Пед. новаторство.  Викладач-новатор вно­сить принципово нові ідеї у навч.-вих. процес, розробляє нові метод. с-ми, створює нові пед. технології. Стати педагогом-новатором допомага­ють вис. рівень теорет. і практ. підготовки, інтелект. здібності, творчий склад розуму. Особист. якості викладача ВНЗ відіграють важливу роль у вих. і навч. студентів, оскільки він постійно перебуває у сфері уваги молодих людей.