7. Роль самовиховання у професійному зростанні студента

Лише крит. самооц. сприяє самових-ню шляхом постановки конкр. мети, завдань, розв’яз. яких підносить суб’єкта на новий рівень акт., самореалізації. Зовн. стимули пов. перетворитися у внутр. спонукання. Самових. відбув. в тому разі, якщо навч.-проф. д-сть набуває особист. значущості, житт. сенсу. Лише при таких умовах намагання успішно оволодіти професією викличе акт. у зростанні себе як особистості.

Успішність проф.-ції студ. залежить від власної акт., від наявності відпов. мотивів (баж., потреба реалізувати свій внутр. потенціал в оволод. проф.-ю; потреба реаліз. свої життєві цінності відпов. до цілей проф. д-сті). Ці мот. визн. різні рівні акт-сті студ. в навч.-проф. д-сті:

1. Вищ. рівень – навч.-проф. д-сть приносить радість творчості. Вона з обов’язкової перетвор. в потребу, задовол. якої приносить позитивне почуття. Саме при таких умовах форм. культура розумової і проф. д-сті.

2. Виконавчий – студент лише є «споживачем культури», який копіює зразки виконання навчальної д-сті з інших авторитетних осіб.

Щоб допом. студ. перейти на вищ. рівень, допомогу треба надавати ще на етапі адаптації. Так, на 1му етапі адаптації важливо формувати прагн. до самор-тку, вис. працездатн., принциповість, сумлінн. відповід. На цьому ет. потр. допом. в адаптації до нов. умов і вимог навч., а саме:

• вивчати мотивацію, ціннісні орієнтації, соціально-психологічні настанови, тобто діагностувати готовність до навч.-професійної д-сті;

• допомагати в р-тку навч. умінь і в регуляції своєї життєд-сті;

• психологічно підтримувати в переборенні труднощів самост. життя, у становленні комфортних взаємин із однокурс. та викладачами.

На 2му ет. (III – IV курс) – інтенсифікації проф. навч. – відбув. р-ток заг. і спец. здібностей. Це етап проф. ідентифік-ї, форм. проф. ідентичн.

На V курсі з’явл. нові актуальніші цінності, що пов’яз. з сімейним і матер. станом, працевлашт-м. Показником успішності цього етапу є ототожн. себе з майб. проф.-ю, р-ток здібностей до проф. самопрезент. Розвивається проф.-особистісне творче ставлення до праці. Професіонал народжується лише в праці, всередині її, при вільному її виборі.

Осн. умовою р-тку проф. майстерності є повне залучення до того, що треба робити тут і зараз, мобілізувати себе на повну віддачу, поглибл. інтерес, захопл. справою. Має знач. місце і роль проф. цінностей у структ. ціннісно-смислової сфери ос-сті, глибоке розум. сенсу своєї праці. Важливим є також відповідальність за результати своєї д-сті.

Зас. саморегуляції своєї д-сті і повед.: самонавіюв.; самоперекон.; самонаказ; -заохоч. (я молодець!); -мобіліз.; самозаспок.; самокритика…

Треба вміти знімати невпевненість у сам. собі (засобами програмув. дій і вчинків), контролювати свій емоц. стан (прийомами логіки, регулюванням дихання, відвертанням, фіз. вправами, сном тощо).

Заг. тенд. становл. ос-сті студ. як майб. фахівця в ум. навч. у ВНЗ:

1. Соціаліз. ос-сті майб. фахівця є багатоасп. явищем і детермін. низкою соціокульт. чинників: ментально-дух. атмосфера сімейно-род. середовища; особл-сті довузів. осв.-вих. простору; орг.-ція навч. у ВНЗ.

2. Упродовж навч. відбув. зміни в структ. самосвід-ті студ.: заверш. процес проф. самовизнач., що відображ. в змісті та структ. його «Я-конц.».На осн. усвідомленої проф. моделі форм. «Я-ідеал.»майб. фах-ця.

3. Вдосконал., набувають «проф. х-ру» псих. процеси і стани, збагачується житт. і проф. досвід, розвиваються необх. проф. здібності.

4. Підвищ. почуття обов’язку й відповід., самост. і самоконтроль, чіткіше дає знати про себе інд. стиль і життєва позиція студента.

5. Зростає рівень домагань студ. в сфері майб. професії, форм. мотиви професійного самоствердження і самореалізації; підвищується роль самоосвіти й самовиховання в професійному становленні.

6. Показником ефективності навч. процесу у ВНЗ пед. спрямування є соц., дух. й проф. зрілість ос-сті студента, цілісність і стійкість його «Я», психол. готовність випускника до реалізації проф.-пед. функцій.

Студент пед. навч. закладу характеризується, насамп., проф.-пед. спрямованістю, ціле спрям. підготовкою до викон. проф. функцій у пед. сфері. Він сьогодні навч., щоб завтра самому навчати й вих. дітей. Нині студ. є учасником пед.. процесу, щоб завтра самому організовувати його в школі чи ін. закладі освіти. Після отрим. диплома він також набуде соц. статусу педагога. Все це зближує його з виклад. і вчителями. У цьому суттєва відмінність студентів, хто навч. за пед. напрямами, від студ. ін. спеціальностей. Це обов’язк. потр. враховувати при організації навч. процесу в пед. навч. закладі. Водночас студенту-майб. педагогу притаманні також усі ті особл., які характериз. суч. студентство загалом.