4.Соц.-психолог. Явища в студ. Акад. Групі та їх вплив на ос-сть

Студ. група – більш-менш постійна в межах навчального року сукупність студентів, що об’єднані завданнями навчально-професійної діяльності та перебувають у безпосередньому контакті один з одним.

Студ. у групі поєднує: спільна мета; спільна навч.-проф. д-сть; зв’язки ділового та особист. х-ру; однорідність складу групи за віком; висока поінформованість один про одного (і про успіхи, і про особисте життя); високий рівень самоврядування; обмежений час існування;

Соціально-психологічні явища, що характериз. студ. колектив:

• Гром. думка, яка склад. не тільки з інтелект., а й вольових чи емоц. компонентів і виявляється в оцінних судженнях членів групи. Г.Д. відображає спільне ставл. (схвалення чи осуд) групи до питань і подій, що пов’яз. з життям групи, її інтересами. Вона може стос. й поведінки деяких своїх членів. Добре, якщо офіц. думка збіг. з кулуарною думкою окремих її членів. Кураторові важливо тактовно контролювати і навіть коригувати офіційну думку, щоб не виникало конфліктів;

• Групові норми – сукупність правил і вимог, вироблених групою, які регулюють поведінку її членів;

• Груп. настрій – це заг. емоц. стан, який переважає в групі, створює емоц. атмосферу в ній. Він може як стимулювати, так і пригніч. д-сть членів групи, а інколи навіть призводити до конфліктів. Г.Н. може бути оптиміст. і песиміст., нейтральний, задов. і незадов. Сприятливий соц.-психол. мікроклімат позит. познач. на самопоч. членів колективу, забезпечує ситуацію успіху в груповій д-сті, дає змогу знайти оптим. рішення тимчас. труднощів, підтримувати дружні стос. в атмосфері взаємодоп. та взаємопідтр., налагоджувати взаємини викладачів і студ.

• Груп. згуртованість – визнач. мірою прихильн. до групи її чл.;

• Самоствердження - кожен член колективу усвідомлює себе його часткою і намаг. зайняти та втримати в ньому певну позицію (соц. статус), завоювати визнання, довіру, підтримку, розум. своїх товаришів;

• Колект. традиції – це важливе психол. явище, бо це звичаї, порядок, настанови, які складаються за час існув. групи і в ставленні до себе, і до своїх обов’язків, і до товаришів. Колект. традиціями можуть бути, напр., посвята 1курсників у студ., провед. Дня студента тощо.

• Колективістське самовизнач. Кожен студ. має певну свободу на інд. думку в групі, яка вислуховується, до якої ставляться з повагою, на неї зважають. Водночас виробл. спільна думка, групова оцінка.

Колектив здатний розв’язувати й виховні завдання через психол. вплив на кожного студента. Механізми групового впливу на її членів:

• Груп. ідентифікація – ототожн. кожним студентом свого «Я» зі своєю групою. Через це окр. вчинки набувають мотивовану силу («Я дію так, як схвалює група»), а ті якості, які виявляються та ще й привласнюються, стають часткою «Я» кожного студ. Саме ід. є психол. передумовою успішної взаємодії та взаєморозум. студентів. Якщо студент ідентифікує себе з групою вис. рівня р-тку – це позитивно відбивається на його р-ткові. Набувається соц. ідентичність – аспект «Ми» в нашій «Я концепції». Варіант відповіді на запит. «Хто я такий?» часто ґрунтується на нашій приналежності до тієї чи іншої групи (наприклад, «Я – студент», «Я – психолог», «Я – українець» тощо).

• Соц. презентації – загальноприйняті переконання, ідеї і цінності, які підтримуються більшістю. Вони включають також і наші погляди та культурну ідеологію, що ми демонструємо іншим, розкриваючи перед ними своє «Я». Наші С.П. допомагають пояснювати світ, налагоджувати міжособистісні стосунки на засадах взаєморозуміння.

• Соц. фасилітація – посил. енергії, підвищ. активності, домінантних реакцій індивіда, полегш. його д-сті в присутності групи

• Соц. інгібіція, навпаки, – утрим., пригнічув. активності, гальмув. поведінки і д-сті під впливом інших людей.

• Соціальна лінь – тенденція людей докладати менше зусиль за тих обставин, коли вони об’єднують свої зусилля задля спільної мети, порівняно з випадком індивідуальної відповідальності.

• Децентрація – відтворення уявлень своїх товаришів, погляд на себе очима інших, емпатія до інших.

• Навіювання – аргументований вербальний вплив на члена групи, але одночасно передбачається некрит. сприйняття настанов групи (або окр. товаришів) і безумовне викон. настанов групи, її рішень і порад.

• Переконув. – лог. обґрунтув. важливості мети і завд., отрим. певних результатів. Від людини очікується свід. згода на викон. пропоз.

• Соц. очікування – в кожного є намагання виправдати їх.

• Соц. порівняння –Ми використовуємо інших людей як еталон для оцінки наших власних настанов (ставлень), емоцій і поведінки.

• Наслідування – це не тільки функція соціалізації, але й складова творчості, груп. активності, становлення інд. стилю діяльності.

• Взаємний потяг один до одного, фактором чого є частота соц. контактів; фіз. привабливість; приписув. іншому позит. особист. якостей; схожість соц. походження, інтересів, поглядів (для встановл. взаємин); взаємодоповн. (при продовженні взаємин); компетентність у галузі, яка близька нашим інтересам.

Проте є думка, що якщо в групі існує піддатливість груповому тиску, висока конформність (як всі, так і я), то це веде до некритичності, одноманітн. думок. Члени групи (рядові) стають пас., байдужими.

У студ.групі можуть виникати навч. конфлікти. Конфлікт - зіткнення на інд.-психол. (студент-студент) або соц. Психолог. рівнях конкурентних або несумісних потреб, мотивів, інтересів, дій, учинків.