Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка

Факультет філології та журналістики

Кафедра світової літератури практичні заняття

САМОСТІЙНА РОБОТА

Методичні рекомендації

З навчальної дисципліни

ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ XVIIІ СТ.

для студентів 2 курсу

Напрям підготовки:

6.020303 Філологія. Мова і література (англійська, німецька),

Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Укладачі : проф. Ніколенко О.М., ст. викл. Фісак І.В.

Полтава − 2015

ВСТУП

Вивчення історії зарубіжної літератури є важливою складовою професійної підготовки вчителя-словесника. Значення цієї дисципліни у вищих педагогічних закладах освіти надзвичайно велике: вона дає уявлення про перебіг літературного процесу в різних країнах, розуміння місця рідної літератури у світовому контексті, формує філологічну культуру, широкий світогляд, уміння й навички літературознавчого аналізу.

XVIIІ століття – яскрава й неповторна сторінка в історії зарубіжної літератури. У цей час розвивалися різні літературні напрями – просвітницький реалізм, просвітницький классицизм, сентименталізм, рококо, які дали неперевершені зразки словесного мистецтва. Такі могутні постаті, як Д. Дефо, Дж. Свіфт, Ж.-Ж. Руссо, Д. Дідро, Ф. Шиллер, Й.-В. Гете, М. Ломоносов, М. Карамзін, Д. Фонвізін та інші, вважаються класиками світової літератури, й сьогодні їх спадщина є напрочуд актуальною. Цей період розвитку літератури потужно репрезентований у чинних програмах для середньої загальноосвітньої школи, що зумовлює необхідність глибокого знання здобутків XVIIІ століття студентами-філологами.

Компетенції, які необхідно розвивати в результаті вивчення навчальної дисципліни:

• розуміння основних тенденцій та закономірностей літературного процесу XVIII століття;

• усвідомлення місця й значення зарубіжної літератури XVIII століття в історії світової літератури та культури;

• розуміння національної специфіки різних літератур;

• розуміння зв’язків розвитку літератури, мистецтва й філософської думки;

• знання провідних літературних напрямів і течій, їх характерних ознак та форм прояву в літературі;

• здатність аналізувати художні твори, визначати особливості їх змісту й форми, жанру, стилю митця;

• знання українських перекладів та українських перекладачів творів зарубіжної літератури;

• здатність порівнювати художні твори в різних аспектах;

• виконання усних і письмових робіт, різних за обсягом, характером і жанром (аналіз ліричного твору, твір на літературну тему, характеристика художнього образу, аналіз оригіналу та перекладу тощо);

• складання плану, тез, конспекту літературно-критичної праці.

Види навчальної діяльності студентів

Робота студентів протягом вивчення курсу «Історія зарубіжної літератури XVIIІ століття» повинна бути свідомою і систематичною. Щодня треба виділяти час для читання художніх творів, рекомендованих програмою. Щодня треба тренувати пам’ять і вчити напам’ять уривки з художніх творів, збагачувати свій культурний досвід. 2-3 рази на тиждень обов’язково слід приділити час роботі в бібліотеці для опрацювання необхідної монографічної та науково-критичної літератури. Перевірка знань художніх творів напам’ять здійснюється викладачем під час практичного заняття або в позаудиторний час.

Лекція. На лекціях викладач дає студентам головні напрями вивчення теми, пропонує основну й додаткову літературу з тими, висвітлює найбільш важливі питання, показує приклад аналізу літературних явищ, скеровує процес подальшого самостійного осмислення студентами матеріалу. Лекція не є пасивним для студента видом навчальної діяльності. Вона потребує спеціальної підготовки (читання художніх текстів, уміння поставити запитання, вести діалог з викладачем та ін.).

Практичне заняття – один із видів навчальної діяльності студента. На практичному занятті поглиблюються знання, отримані під час лекції та самостійного опрацювання мтеріалу. До практичного заняття студент повинен опрацювати необхідну наукову та науково-методичну літературу з теми, відобразити це у своєму конспекті у зошиті для практичних занять. Це можуть бути опорні схеми, таблиці, тези, план відповіді і т. ін.

Обов’язковим є читання пропонованих до практичного заняття художніх творів, а також ведення читацького щоденника. Художні твори потрібно вміти аналізувати із застосуванням певного виду аналізу, визначеного в плані практичного заняття.

На практичному занятті студент повинен вільно й розлого висловлюватися щодо того чи іншого питання теми, спираючись на художній текст, а також на знання наукової (основної і додаткової) літератури до теми.

Важливим є уміння студента брати участь у дискусії, аналізувати відповідь товариша, робити узагальнення й висновки.

Таким чином, повна готовність студента до практичного заняття передбачає опрацювання основної літератури у визначеному обсязі, вибіркове знайомство з додатковою літературою, оцінюються знання питань практичного заняття, повнота їх викладу, виконання передбачених планом завдань. До уваги береться також активність студентів під час занять, участь у дискусіях.