Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
азі підготовка.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
219.97 Кб
Скачать

48. Призначення протоколу mac-Рівня

Протокол MAC рівня керує доступом до зворотного каналу. Іноді дані для передачі є в декількох модемів одночасно. У цих випадках MAC протокол надає критерії, відповідно до яких системний термінал визначає послідовність доступу модемів до зворотного каналу, а також час доступу для кожного модему.

49. Що розуміють під процесом підсумовування шумів

Під процесом підсумовування шумів додавання рівнів шумів з кожного підсилювача в мережі.

50. Основні вузли супутникової системи зв’язку

В системі супутникового зв’язку можна виділити чотири основних частини :

1. космічний сегмент

2. сигнальна частина

3. наземний сегмент

4. користувацький сегмент

Космічний сегмент охоплює питання проектування супутника, розрахунку орбіти і запуску супутника. Сигнальна частина включає питання використовуваного спектру частот, впливу відстані на організацію і підтримку зв'язку, джерела інтерференції сигналу, схеми модуляції і протоколи передачі. Наземний сегмент включає розміщення і конструкцію наземних станцій, типи антен, використовуваних для різних додатків, схеми мультиплексування, що забезпечують ефективний доступ до каналів супутника. До користувацького сегменту входить абонентське устаткування.

51. Класифікація супутникових систем зв’язку за характером та висотою орбіти

За характером і висотою орбіти розрізняють 4 типи систем супутникового зв'язку:

1. Низькоорбітальні системи (LEO - Low Earth Orbіt) - із круговими орбітами висотою 700-2000 км. Супутник, що знаходиться на низькій орбіті, перебуває в зоні прямої бачимості з певної точки земної поверхні лише на протязі 8-12 хв. Тому, для забезпечення неперервного зв’язку, необхідна велика кількість супутників, які взаємодіятимуть за допомогою шлюзових станцій або міжсупутникового зв’язку. Такі системи мають гарні енергетичні характеристики радіоліній. Приклади систем: Глобалстар, Ірідіум, Теледесік, Сигнал, Гонець.

2. Середньоорбітальні (MEO -Medіum Earth Orbіt) - із круговими орбітами 10 000 км. Затримка розповсюдження сигналу складає приблизно 130 мс, і дозволяє використовувати такі системи для радіотелефонного зв’язку.

3. Високоорбітальні чи геостаціонарні (GEO -Geostatіonary Earth Orbіt) - із круговими екваторіальними орбітами висотою близько 40 000 км. При цьому період обертання супутника навколо Землі дорівнює 24 год. Тобто, супутник завжди знаходиться над певною точкою Землі. Перевагою таких систем є можливість покриття всієї земної поверхні невеликою кількістю супутників (від трьох). Основний недолік - великий час розповсюдження радіосигналів (затримка радіосигналу). Прикладами систем є: ІNMARSAT (міжнародна організація морського супутникового зв'язку), OmnіTRACKS (північноамериканська система для передачі даних і визначення місця розташування), EUTELTRACKS (західноєвропейська з тими ж функціями), Mobіlesat (австралійська система для мобільного і фіксованого зв'язку) , "Сокіл" (російська).

3. Високоеліптичні (HEO - Hіghly Ellіptіcal Orbіt) - з витягнутими еліптичними орбітами, що мають радіус перигею порядку тисячі кілометрів і радіус апогею порядку одного чи декількох десятків тисяч кілометрів. Приклади систем: Tundra, Molnіa.

Висоти орбіт системи супутникового зв’язку визначаються виходячи з цілого ряду факторів, таких як: близькість радіаціійних поясів Ван Алена, характеристики радіосигналу (затримка розповсюдження), розміри обслуговуваної території та ін.