2. Визначення режимів різання та основного часу табличним методом при фрезерній обробці Порядок розрахунку:

1. Згідно вихідних даних вибираємо тип фрези, її конструктивні елементи – діаметр фрези (D), число зубців (Z). Вказати ГОСТ фрези та матеріал різальної частини. [1,с.174-178].

2. Визначаємо глибину різання t, мм згідно схемам [1,с.282,рис.3].

3. Вибираємо подачу.

Назначають подачу:

на зуб фрези – S_z в мм/зуб при чорновому фрезеруванні [1,с.283-285,табл.33-36];

на один оберт – S₀, мм/об, при чистовому фрезеруванні [1,с.285,табл.36-37].

4. Визначаємо швидкість різання

, м/хв. [2,с.183-351]

5. Визначаємо частоту обертання фрези відповідно знайденій швидкості різання

, хв^-1

6. Коректуємо частоту обертання шпинделя за паспортним даними верстату і встановлюємо дійсну частоту обертання шпинделя - хв^-1 [3,с. 422].

7. Визначаємо дійсну швидкість різання

м/хв

7. Визначаємо хвилинну подачу

, мм/хв

7. Коректуємо хвилинну подачу за паспортними даними верстату і встановлюємо дійсну подачу ,мм /хв. [3,с.422].

7. Визначаємо дійсне значення подачі на зуб фрези.

мм/зуб

7. Визначаємо окружну силу різання

[2,с183-351]

7. Визначаємо потужність, що витрачається на різання.

, кВт

Обробка можлива, якщо N_різ < N_шп

N_шп – потужність на шпинделі верстату

N_шп = N_дв*η (кВт),

де N_дв – потужність електродвигуна верстату, кВт.

η- к.к.д верстату.

7. Визначаємо машинний час

, де

L – шлях, пройдений інструментом у напрямі руху подачі, мм

, де

l – довжина поверхні, яка оброблюється мм

у – величина врізання інструменту, мм

Δ – величина перебігу, мм.

- при симетричному фрезеруванні торцевими фрезами в мм;

або y = 0.3D - при несиметричному фрезеруванні торцевими фрезами в мм ;

- при циліндричному фрезеруванні та фрезеруванні дисковими фрезами в мм;

- при фрезеруванні кінцевими фрезами в мм.

n – частота обертання шпинделя в хв^-1;

 - 1 5мм – вихід ріжучого інструменту ( перебіг );

В – ширина поверхні, що фрезерується в мм визначається згідно схемам [1.с.282.рис.3];

t – глибина різання в мм;

i – кількість проходів фрези.

2.3. Визначення режимів різання та основного часу табличним методом при фрезеруванні різьби гребінчастою та дисковою різьбовою фрезою Порядок розрахунку:

1. Вибираємо фрезу та її конструктивні елементи: зовнішній діаметр (D), число зубів(Z) та ширину фрези (В) з [1,с.229], де В – залежить від довжини різьби.

В = 1 + [2…3]Р, де Р – крок різьби, мм;

Знайдене значення округлюють до найближчого більшого значення за стандартом.

2. Встановлюємо подачу на зуб фрези в мм/зуб [1,с.295.табл.48].

3. Призначаємо період стійкості фрези [1,с.296.табл.49].

4. Вибираємо швидкість різання, допустиму ріжучими властивостями фрези [2,с.345,с350].

5. Визначаємо частоту обертання фрези, яка відповідає знайденій швидкості різання:

, хв^-1

6. Коректуємо частоту обертів шпинделя за даними верстату та встановлюємо дійсну частоту обертання хв^-1 [3,с.422-424].

7. Визначаємо дійсну швидкість головного руху різання:

м/хв

8. Визначаємо машинний час.

- для дискових фрез

- для гребінчастих фрез, де

S_z – подача на один зуб фрези; z - кількість зубців фрези; n – частота обертання шпинделя в хв^-1;

k – число заходів фрези;

+ ; - для дискових фрез;  - 1 3 мм – вихід ріжучого інструменту (перебіг);

- для гребінчастих фрез; d – діаметр обробки в мм.

Розділ 3. Визначення режимів різання та основного часу при свердлінні, розгортанні та зенкеруванні

Основними видами обробки, які виконуються на свердлильних верстатах є свердління, розсвердлювання, зенкерування та розгортання в основному циліндричних, іноді конічних отворів. Крім цього на свердлильних верстатах можна нарізати різьби, підрізати торці, розточувати отвори З інструменту на свердлильних верстатах найбільш широко використовуються спіральні свердла, зенкери та розгортки.