Для круглого зовнішнього шліфування

- методом поздовжньої подачі з поперечною подачею за кожен хід

- методом поздовжньої подачі з поперечною подачею за подвійний хід , де

h – припуск на сторону в мм; n_д – частота обертання деталі в хв^-1; S_пз – поздовжня подача в мм/об; S_t – поперечна подача (глибина різання) в мм/хід, або в мм/подв.хід; К – коефіцієнт точності; К=1,25 1,7– при чорновій обробці; К=1,2 1,4 – при чистовій обробці.

- методом врізання та шліфування торців, де

S_p – радіальна подача в мм/об, К=1,2 1,5

Для внутрішнього шліфування

- методом поздовжньої подачі з поперечною подачею за кожен хід

- методом поздовжньої подачі з поперечною подачею за подвійний хід ,

де h – припуск на сторону в мм; n_д – частота обертання деталі в хв^-1; S_пз – поздовжня подача в мм/об; S_t – поперечна подача (глибина різання) в мм/хід, або в мм/подв.хід; К – коефіцієнт точності; К=1,25 1,7– при чорновій обробці; К=1,2 1,4 – при чистовій обробці.

- методом врізання та шліфування торців, де S_p – радіальна подача в мм/об

К=1,2 1,5

Для безцентрового шліфування

- методом поздовжньої подачі, де - кількість робочих ходів, h – припуск на сторону в мм, S_t – поперечна подача (глибина різання) в мм/хід, Lд – довжина поверхні, що шліфується, S_хв – поздовжня подача в мм/хв; n_д – частота обертання деталі в хв^-1; К=1,05 1,2.

- методом врізання, де S_p – радіальна подача в мм/об; К – коефіцієнт точності; К=1,05 1,1 – при чорновій обробці; К=1,1 1,2 – при чистовій обробці.

Для плоского шліфування

- для плоского шліфування периферією круга на верстатах з прямокутним столом, де L_д=l_д+[10 15) мм – довжина поздовжнього ходу стола; l_д – довжина поверхонь, що обробляються в мм; Н=В+В_к+5 – переміщення шліфувального кругу в напрямку поперечної подачі (див. рисунок 1); В- сумарна ширина поверхонь, що обробляються, В_к – ширина шліфувального круга; V_д – швидкість поздовжнього переміщення стола верстата з деталями в м/хв; S_п – поперечна подача в мм/об; S_t – подача на глибину (глибина різання) в мм/хід; h – припуск на сторону в мм; q – кількість деталей, що оброблюються одночасно; К – коефіцієнт точності; К=1,25 1,5 – при чорновій обробці; К=1,15 1,35 – при чистовій обробці.

l_д

L_д

Рисунок 1

- для плоского шліфування торцем круга на верстатах з прямокутним столом, де L_д=l_д+D_к – довжина робочого ходу шліфувального кругу в мм; l_д – довжина поверхонь, які шліфуються в мм ; D_к - діаметр шліфувального круга в мм; V_д – швидкість поздовжнього переміщення стола верстата з деталями в м/хв.; S_t – поперечна подача (глибина різання) в мм/хід; h – припуск на сторону в мм; q – кількість деталей, що оброблюються одночасно; К – коефіцієнт точності; К=1,2 1,5 – при чорновій обробці; К=1,2 2 – при чистовій обробці.

- для плоского шліфування периферією круга на верстатах з круглим столом, де мм – середній діаметр розташування деталей на магнітному столі в мм; D_д – зовнішній діаметр розташування деталей в мм (див. рисунок 2); D_в – внутрішній діаметр розташування деталей в мм; - довжина робочого ходу шліфувального кругу; V_д – середня швидкість обертання деталей в м/хв.; S_п – поперечна подача в мм/об; S_t –подача на глибину (глибина різання) в мм/хід; h – припуск на сторону в мм; q – кількість деталей, що оброблюються одночасно; К – коефіцієнт точності; К=1,2 1,5 – при чорновій обробці; К=1,2 2 – при чистовій обробці.

D_в

D_д

Рисунок 2

, для плоского шліфування торцем круга на верстатах з круглим столом, де мм – середній діаметр розташування деталей на магнітному столі в мм; D_д – зовнішній діаметр розташування деталей в мм; D_в – внутрішній діаметр розташування деталей в мм; V_д – середня швидкість обертання деталей в м/хв.; S_t – поперечна подача (глибина різання) в мм/хід; h – припуск на сторону в мм; q – кількість деталей, що оброблюються одночасно; К – коефіцієнт точності; К=1,2 1,5 – при чорновій обробці; К=1,2 2 – при чистовій обробці.

Різьбошліфування

, де

Розділ 6. Визначення режимів різання та основного часу на автоматичних лініях

.

Розрахунок режимів різання на автоматичних лініях є відповідальним етапом проектування їх, так як від правильного вибору режимів обробки залежить і якість продукції і ефективність роботи лінії. В основу цієї інструкції покладені принципові рекомендації ( 1,2).

Методика розрахунку режимів різання на автоматичних лініях відрізняється від розрахунку звичайних режимів різання на автоматах та напівавтоматах. Якщо при звичайних розрахунках стійкість інструменту задається наперед для розрахунку економічної швидкості, то при розрахунках режимів різання на автоматичних лініях вона визначається після розрахунку режимів по ритму і перевіряється по необхідним умовам роботи інструментів на лінії.

В цьому випадку необхідною умовою є забезпечення працездатності інструменту впродовж зміни ( пів зміни) роботи лінії з тим, щоб заміна його проходила в час перерв в роботі лінії. Це максимально скорочує простої лінії по інструменту і підвищує коефіцієнт використання лінії.

Вихідні дані: