- •Викладач ___________(і .В.Рубашко)
- •1.1. Визначення режимів різання та основного часу аналітичним способом при зовнішньому точінні, розточуванні, відрізанні та прорізанні канавок і фасонному точінні Порядок розрахунку:
- •Визначення режимів різання та основного часу табличним способом при зовнішньому точінні, розточуванні, відрізанні та прорізанні канавок і фасонному точінні Порядок розрахунку:
- •Визначення режимів різання та основного часу табличним способом при нарізанні різьби різцями.
- •Порядок розрахунку:
- •Порядок розрахунку:
- •Порядок розрахунку:
- •1.6 Визначення режимів різання та основного часу для верстатів з чпу на прикладі обробки на токарному верстаті з чпу мод. АтПр2м12сн
- •Порядок розрахунку
- •Ртк обробки обойми підшипника на верстаті атПр2м12сн.
- •Визначення режимів різання та основного часу аналітичним методом при фрезерній обробці
- •Визначення режимів різання та основного часу табличним методом при фрезерній обробці Порядок розрахунку:
- •2.3. Визначення режимів різання та основного часу табличним методом при фрезеруванні різьби гребінчастою та дисковою різьбовою фрезою Порядок розрахунку:
- •Визначення режимів різання та основного часу аналітичним методом при свердлінні, розгортанні та зенкеруванні Порядок розрахунку:
- •Визначення режимів різання та основного часу табличним методом при свердлінні, розгортанні та зенкеруванні Порядок розрахунку
- •4.1. Визначення режимів різання та основного часу табличним методом при нарізанні зубчастих коліс довб’яками (по методу обкатування) Порядок розрахунку:
- •4.2. Розрахунок режимів різання при нарізанні зубчастих коліс черв'ячною фрезою табличним методом ( по методу обкатування)
- •Порядок розрахунку:
- •Для круглого зовнішнього шліфування
- •Для внутрішнього шліфування
- •Для безцентрового шліфування
- •Для плоского шліфування
- •Основними вихідними даними для розрахунку являються:
- •1) Технічний проект автоматичної лінії /технологія обробки і схеми налагодження, верстати, транспортні і вантажні пристрої, наявність магазинів і т.Д.
- •I етап. Визначення часу різання То
- •1). Визначаємо ритм r роботи автоматичної лінії.
- •II етап. Визначення потрібного часу режиму обробки.
- •Ііі етап. Перевірка стійкості лімітуючого інструменту.
- •4 Етап. Перевірка прийнятого режиму по зусиллям подачі і ефективної потужності різання.
- •Додатки
- •Протягування
- •Список літератури
Визначення режимів різання та основного часу табличним методом при свердлінні, розгортанні та зенкеруванні Порядок розрахунку
1. Згідно вихідних даних вибираємо ріжучий інструмент: матеріал різальної частини - [1,с.115-118], геометричні параметри інструменту з [1,с.150-160].
2. Визначаємо глибину різання в мм
при свердлінні
при розсвердлюванні, зенкеруванні, розгортанні
Вибираємо подачу So в мм/об [1.с.277-278]
Вибране значення So коректуємо за паспортом верстата або з [3,с.422], приймаючи найближче менше.
Визначаємо швидкість різання, яка допускається ріжучими властивостями інструменту в м/хв
Визначаємо частоту обертання інструменту, відповідно знайденій швидкості різання
в
хв-1
6. Коректуємо частоту обертання шпинделя за паспортним даними верстату, приймаючи найближче менше значення і встановлюємо дійсну частоту обертання шпинделя - хв-1 [3,с. 422].
7. Визначаємо дійсну швидкість різання
м/хв
Визначаємо потужність, яка витрачається на різання з [2]
9. Вибраний режим різання перевіряємо по потужності верстату.
Обробка можлива, якщо Nріз < Nшп
Nшп – потужність на шпинделі верстату
Nшп = Nдв*η (кВт),
де Nдв – потужність електродвигуна верстату, кВт.
η- к.к.д верстату [3,с.422]
10. Визначаємо машинний час .
хв, де
L – шлях інструменту в напрямку подачі в мм;
n – частота обертання інструмента ( шпинделя ) в хв.-1; S – подача в мм/об.;
,де
l – глибина отвору, який обробляється в мм; y – величина врізання мм; - 1 3 мм – вихід ріжучого інструменту ( перебіг );
При свердлуванні -
Для звичайних свердел з одинарним заточуванням при куті 2φ=116О 120О ;
Для свердел з подвійним заточуванням ;
При розсвердлюванні, зенкеруванні, розгортанні , де - глибина різання.
Розділ 4. Визначення режимів різання та основного часу табличним методом при нарізанні зубців на колесі
Нарізання зубчастих коліс залежно від конфігурації, необхідної точності, шорсткості поверхонь та виду виробництва здійснюють різноманітними методами, з яких найбільш поширеними є слідуючи.
Фрезерування по методу копіювання – здійснюється дисковими модульними фрезами на горизонтально – фрезерних верстатах з використанням ділильних улаштувань або на спеціальних зуборізних напівавтоматах. Цей метод не забезпечує високу точність та продуктивність. Його використовують при нарізанні зубчастих коліс в дрібносерійному виробництві і при чорновому нарізанні конічних зубчастого колеса.
Фрезерування по методу обкатування – виконується одно та багато західними черв’ячними фрезами на зубофрезерних верстатах для нарізання зубців на циліндричних та черв’ячних колесах; а також дисковими довб’яками для нарізання зубчастого колеса з зовнішнім та внутрішнім зачепленням на зубодовбальних верстатах.
4.1. Визначення режимів різання та основного часу табличним методом при нарізанні зубчастих коліс довб’яками (по методу обкатування) Порядок розрахунку:
1. Вибираємо ріжучий інструмент [1,с.197. табл109-113].
2. Визначаємо класифікаційну групу до якої за нормативами належить зубодовбальний верстат – [4,с.38 карта 12]
3. Знаходимо кругову подачу Sкр, залежно від групи верстатів і матеріалу, який обробляється [4,с.38-39,карта13].
На вибране значення подачі вводимо поправочні коефіцієнти [4,с.41,карта14].
Одержане значення кругової подачі коректуємо за паспортом верстата, приймаючи найближче менше значення в мм/подв.хід. [3,с.426]
Визначаємо радіальну подачу(подачу на врізання).
в
мм/подв.хід.
6. Одержане значення радіальної подачі коректуємо за паспортом верстата [3,с.426]
Призначаємо період стійкості довб'яка. [4,с.161,додаток3]
Визначаємо швидкість різання , що допускається ріжучими властивостями довб'яка,
[4,с.40-41,карта14],
де
Кмv – коефіцієнт, який враховує вплив матеріалу колеса ;
Кβv - коефіцієнт, який враховує вплив кута нахилу зубців колеса
Визначаємо частоту подвійних ходів довб'яка за хвилину, яка відповідає знайденій швидкості різання.
в
подв.хід/хв., де
L=b+l1, - довжина ходу довб'яка, де l1 – перебіг довб’яка на обидві сторони [4,с.184,карта14]
Одержане значення частоти подвійних ходів довб'яка коректуємо за паспортом верстату і встановлюємо дійсне число подвійних ходів довб'яка nвт в подв.хід/хв [3,с.426]
Визначаємо дійсну швидкість різання .
в
м/хв
12. Визначаємо потужність, що затрачується на різання.
При чистовому зубодовбанні по попередньо прорізаному зубу потужність, що затрачується на різання незначна, тому перевірка не проводиться. При чорновому зубодовбанні , а також при чистовому зубодовбанні по суцільному металу перевірку по потужності необхідно виконувати по [4,с.40-41,карта14]
в
кВт
Обробка можлива, якщо Nріз < Nшп
Nшп – потужність на шпинделі верстату
Nшп = Nдв*η в кВт,
де Nдв – потужність електродвигуна верстату, кВт.
η- к.к.д верстату.
13.Визначаємо машинного часу.
.
,
де m – модуль колеса на якому нарізаються
зубці; n – число подвійних ходів
довб‘яка
за хвилину; zк
- кількість зубців, що нарізаються на
колесі; S – кругова подача в мм/подв.хід;
t – глибина різання в мм (
);
S1
– радіальна подача при врізанні за один
подвійний хід довб‘яка
мм/подв.хід
