- •1.Сутність облікової політики
- •2. Принципи формування та вимоги до облікової політики
- •3. Перегляд та розкриття облікової політики підприємства
- •4. Оформлення наказу про облікову політику
- •1. Загальні положення
- •2. Принципи, оцінки і методи обліку активів, зобов’язань, капіталу, доходів та витрат
- •2.1. Основних засобів
- •2.2. Нематеріальних активів
- •2.3. Запасів
- •2.4. Дебіторської заборгованості
- •2.5. Зобов’язань
- •2.6. Доходу
- •2.7. Витрат
- •2.8. Фінансових витрат
1. Загальні положення
1.1. Застосовувати при відображенні в бухгалтерському обліку господарських операцій та подій норми відповідних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених Міністерством фінансів України на виконання Програми реформування бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.98 р. № 1706.
1.2. За відсутності необхідних норм П(С)БО застосовувати аналогічні норми системи міжнародних стандартів фінансової звітності МСБО-МСФО (IAS-ІFRS) на підставі того, що національні П(С)БО не можуть суперечити МСБО-МСФО (IAS-ІFRS).
1.3. При веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності застосовувати ті професійні думки та положення систем обліку, які дозволяють однозначно тлумачити інформацію фінансової звітності.
1.4. Установити межу суттєвості для:
— окремих об’єктів обліку, що належать до активів, зобов’язань та власного капіталу підприємства — 5 % підсумку всіх активів, усіх зобов’язань та власного капіталу відповідно;
— окремих видів доходів та витрат — 2 % чистого прибутку (збитку) підприємства;
— з метою проведення переоцінки або зменшення корисності об’єктів основних засобів застосовувати відхилення залишкової вартості від їх справедливої вартості, у розмірі 10 % такого відхилення;
— визначення подібних активів — різниця між справедливою вартістю об’єктів обміну не повинна перевищувати 10 %;
— статей фінансової звітності — 500 гривень.
1.5. Установити тривалість операційного циклу для:
— виробництва мостових та козлових кранів — шість місяців;
— виробництва талів електричних — три місяці;
— виробництва іншої продукції та надання послуг промислового характеру — два місяці;
— реалізації продукції їдальні — один місяць.
1.6. Відображати відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов’язання в річній фінансовій звітності.
1.7. Для перерахунку доходів, витрат та руху грошових коштів, виражених в іноземній валюті, середньозважений валютний курс не застосовувати.
1.8. Затвердити доданий перелік пов’язаних сторін .
2. Принципи, оцінки і методи обліку активів, зобов’язань, капіталу, доходів та витрат
2.1. Основних засобів
2.1.1. Для визнання основних засобів та інших необоротних матеріальних активів (далі — основні засоби) і нематеріальних активів такими, визначення строку корисного використання об’єктів та вибору методу нарахування амортизації створити постійно діючу експертну технічну комісію у складі:
Голова комісії: технічний директор
Члени комісії: |
головний енергетик; головний механік; головний зварник; начальник транспортного цеху; начальник відділу експлуатації будівель, споруд та комунікацій. |
2.1.2. Вважати матеріальні активи зі строком корисного використання (експлуатації) понад один рік, вартістю менше 1000 грн. (без урахування ПДВ) іншими необоротними матеріальними активами.
2.1.3. Застосовувати при нарахуванні амортизації основних засобів методи амортизації та ліквідаційну вартість, установлені та затверджені протоколом засідання постійно діючої експертної технічної комісії і погоджені з фінансовим директором, установивши при цьому такі методи нарахування амортизації для:
— об’єктів основних засобів (крім вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 2 т) — прямолінійний метод;
— вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 2 т — виробничий метод;
— малоцінних необоротних матеріальних активів та бібліотечних фондів — у розмірі 100 % їх вартості в першому місяці використання таких об’єктів;
— усіх інших необоротних матеріальних активів — прямолінійний метод;
2.1.4. Проводити переоцінку тих об’єктів основних засобів, залишкова вартість яких відрізняється від їх справедливої вартості на дату балансу більше ніж на 10 %.
2.1.5. Перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості переоціненого об’єкта основних засобів уключати до складу нерозподіленого прибутку при вибутті такого об’єкта.
