- •1 Поняття інформаційного права.
- •2Предмет, об’єкт та метод інформаційного права.
- •3Принципи інформаційного права.
- •4 Система інформаційного права України. Джерела інформаційного права
- •5 Інформаційне законодавство.
- •6 Зв'язок інформаційного права з іншими галузями права
- •7 Поняття та ознаки інформаційних правовідносин
- •8 Структура інформаційних правовідносин
- •10 Поняття та ознаки інформації в праві
- •11Види інформації.
- •12 Джерела інформації.
- •13 Державна інформаційна політика.
- •14 Поняття та ознаки права на інформацію в системі конституційних прав людини
- •15.Гарантії права на інформацію в Україні
- •Основні принципи забезпечення захисту інформації .
- •Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- •30. Поняття та характерні риси змі.
- •Особливості діяльності друкованих змі.
- •Захист джерел інформації, що публікується в друкованих змі.
- •Правове регулювання діяльності журналістів в умовах надзвичайного стану.
- •Поняття та ознаки Інтернету
- •Субєкти та обєкти інтернет-правовідносин
- •36.Органи управління користуванням мережею Інтернет
- •38. Правове регулювання користування мережею Інтернет в сша та єс.
- •Нормативно-правове забезпечення інституту державної таємниці.
- •Поняття та ознаки державної таємниці.
- •Порядок віднесення інформації до державної таємниці.
- •42 Засекречування та розсекречування матеріальних носіїв інформації
- •43 Охорона державної таємниці.
- •44 Правове регулювання та сутніть персональних даних.
- •45 Особливості обробки персональних даних.
- •46 Правове регулювання обігу персональних даних.
- •47 Порядок доступу до персональних даних
- •48 Захист персональних даних. Уповноважений вр з прав людини в сфері захисту персональних даних.
- •49 Загальна характеристика міжнародного інформаційного права.
- •50 Міжнародне співробітництво у сфері інформаційних правовідносин.
- •51 Міжнародна діяльність України в галузі захисту інформації в автоматизованих системах.
- •52 Особливості інформаційного права в деяких зарубіжних країнах.
- •53 Особливості та види відповідальності за порушення інформаційного законодавства.
Порядок віднесення інформації до державної таємниці.
Держа́вна таємни́ця — інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорониправопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці держави і яка спеціально охороняється державою.
Державна таємниця — це відомості, які не підлягають розголошуванню, оскільки це може заподіяти шкоду безпеці та життєвимінтересам держави. Віднесення інформації до державної таємниці - процедура прийняття (державним експертом з питань таємниць) рішення про віднесення категорії відомостей або окремих відомостей до державної таємниці з установленням ступеня їх секретності шляхом обгрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення цих відомостей, включенням цієї інформації до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, та з опублікуванням цього Зводу, змін до нього;
Згідно Статті 10. Закону України «Про державну таємницю» Віднесення інформації до державної таємниці здійснюється мотивованим рішенням державного експерта з питань таємниць за його власною ініціативою, за зверненням керівників відповідних державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій чи громадян.
Державний експерт з питань таємниць відносить інформацію до державної таємниці з питань, прийняття рішень з яких належить до його компетенції згідно з посадою. У разі, якщо прийняття рішення про віднесення інформації до державної таємниці належить до компетенції кількох державних експертів з питань таємниць, воно за ініціативою державних експертів або за пропозицією Служби безпеки України приймається колегіально та ухвалюється простою більшістю голосів. При цьому кожен експерт має право викласти свою думку.
Інформація вважається державною таємницею з часу опублікування Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, до якого включена ця інформація, чи зміни до нього у порядку, встановленому цим Законом.
42 Засекречування та розсекречування матеріальних носіїв інформації
Засекречування матерiальних носiїв iнформацiї здiйснюється шляхом надання вiдповiдному документу, виробу або iншому матерiальному носiю iнформацiї грифа секретностi.
Реквiзити кожного матерiального носiя секретної iнформацiї мають мiстити гриф секретностi, який вiдповiдає ступеню секретностi iнформацiї, встановленому рiшенням державного експерта з питань таємниць, - "особливої важливостi", "цiлком таємно", "таємно", дату та строк засекречування матерiального носiя секретної iнформацiї, що встановлюється з урахуванням передбачених статтею 13 цього Закону строкiв дiї рiшення про вiднесення iнформацiї до державної таємницi, пiдпис, його розшифрування та посаду особи, яка надала зазначений гриф, а також посилання на вiдповiдний пункт (статтю) Зводу вiдомостей, що становлять державну таємницю.
Якщо реквiзити, зазначенi у частинi другiй цiєї статтi, неможливо нанести безпосередньо на матерiальний носiй секретної iнформацiї, вони мають бути зазначенi у супровiдних документах.
Забороняється надавати грифи секретностi, передбаченi цим Законом, матерiальним носiям iншої таємної iнформацiї, яка не становить державної таємницi, або конфiденцiйної iнформацiї.
Перелiк посад, якi дають право посадовим особам, що їх займають, надавати матерiальним носiям секретної iнформацiї грифи секретностi, затверджується керiвником органу державної влади, органу мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи, органiзацiї, що провадить дiяльнiсть, пов'язану з державною таємницею.
Ступенi секретностi науково-дослiдних, дослiдно-конструкторських i проектних робiт, якi виконуються в iнтересах забезпечення нацiональної безпеки та оборони держави, встановлюються державним експертом з питань таємниць, який виконує свої функцiї у сферi дiяльностi замовника, разом з пiдрядником.
Пiсля закiнчення встановлених строкiв засекречування матерiальних носiїв iнформацiї та у разi пiдвищення чи зниження визначеного державним експертом з питань таємниць ступеня секретностi такої iнформацiї або скасування рiшення про вiднесення її до державної таємницi керiвники органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй, у яких здiйснювалося засекречування матерiальних носiїв iнформацiї, або керiвники органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй, якi є їх правонаступниками, чи керiвники вищого рiвня зобов'язанi протягом шести мiсяцiв забезпечити змiну грифа секретностi або розсекречування цих матерiальних носiїв секретної iнформацiї та письмово повiдомити про це керiвникiв органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ, органiзацiй, яким були переданi такi матерiальнi носiї секретної iнформацiї.
