- •1 Поняття інформаційного права.
- •2Предмет, об’єкт та метод інформаційного права.
- •3Принципи інформаційного права.
- •4 Система інформаційного права України. Джерела інформаційного права
- •5 Інформаційне законодавство.
- •6 Зв'язок інформаційного права з іншими галузями права
- •7 Поняття та ознаки інформаційних правовідносин
- •8 Структура інформаційних правовідносин
- •10 Поняття та ознаки інформації в праві
- •11Види інформації.
- •12 Джерела інформації.
- •13 Державна інформаційна політика.
- •14 Поняття та ознаки права на інформацію в системі конституційних прав людини
- •15.Гарантії права на інформацію в Україні
- •Основні принципи забезпечення захисту інформації .
- •Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- •30. Поняття та характерні риси змі.
- •Особливості діяльності друкованих змі.
- •Захист джерел інформації, що публікується в друкованих змі.
- •Правове регулювання діяльності журналістів в умовах надзвичайного стану.
- •Поняття та ознаки Інтернету
- •Субєкти та обєкти інтернет-правовідносин
- •36.Органи управління користуванням мережею Інтернет
- •38. Правове регулювання користування мережею Інтернет в сша та єс.
- •Нормативно-правове забезпечення інституту державної таємниці.
- •Поняття та ознаки державної таємниці.
- •Порядок віднесення інформації до державної таємниці.
- •42 Засекречування та розсекречування матеріальних носіїв інформації
- •43 Охорона державної таємниці.
- •44 Правове регулювання та сутніть персональних даних.
- •45 Особливості обробки персональних даних.
- •46 Правове регулювання обігу персональних даних.
- •47 Порядок доступу до персональних даних
- •48 Захист персональних даних. Уповноважений вр з прав людини в сфері захисту персональних даних.
- •49 Загальна характеристика міжнародного інформаційного права.
- •50 Міжнародне співробітництво у сфері інформаційних правовідносин.
- •51 Міжнародна діяльність України в галузі захисту інформації в автоматизованих системах.
- •52 Особливості інформаційного права в деяких зарубіжних країнах.
- •53 Особливості та види відповідальності за порушення інформаційного законодавства.
Нормативно-правове забезпечення інституту державної таємниці.
Таємницю слід розуміти як інформацію, що не підлягає розголошенню, доступ до джерел якої повинний бути обмежений заради захисту чиїхось інтересів. Залежно від суб'єкта, інтереси якого забезпечуються такими обмеженнями, розрізняють особисту, комерційну, службову, державну таємницю.
Державна таємниця - це інформація, певні відомості, несанкціонований доступ до яких може заподіяти шкоду інтересам держави. У Законі України "Про державну таємницю"- визначено, що "державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою".
Правовою основою режиму таємності є:
1. Конституція України;
2. Закон України “Про державну таємницю”.
3. Закон України “Про інформацію”.
4. Закон України “Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України”.
5. Кримінальний кодекс України (статті 114, 328, 329, 330, 361, 362, 422).
6. Кримінально-процесуальний кодекс України (статті 178-179, 181).
7. Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 2122, 255).
8. Указ Президента України “Про деякі питання передачі державної таємниці іноземній державі чи міжнародній організації”.
9. Указ Президента України “Про Положення про порядок підготовки документів щодо надання доступу до державної таємниці іноземцям та особам без громадянства”.
10. Указ Президента України "про Перелік посадових осіб, на яких покладається виконання функцій державного експерта з питань таємниць".
11. Інструкція про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, затверджена постановою Кабінету Міністрів України .
12. Наказ Міністерства охорони здоров’я та Служби безпеки України “Про затвердження Переліку психічних захворювань (розладів), які можуть завдати шкоди охороні державної таємниці і за наявності яких допуск до державної таємниці громадянинові не надається”.
Поняття та ознаки державної таємниці.
Таємницю слід розуміти як інформацію, що не підлягає розголошенню, доступ до джерел якої повинний бути обмежений заради захисту чиїхось інтересів. Залежно від суб'єкта, інтереси якого забезпечуються такими обмеженнями, розрізняють особисту, комерційну, службову, державну таємницю.
Державна таємниця - це інформація, певні відомості, несанкціонований доступ до яких може заподіяти шкоду інтересам держави. У Законі України "Про державну таємницю"- визначено, що "державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою".
Правовою основою режиму таємності є:
1) Конституція України;
2) закони України "Про державну таємницю ", " Про Службу безпеки України", "Про інформацію";
3) також прийняті на основі цих законів акти Президента та Кабінету Міністрів України.
Державна таємниця характеризується такими ознаками:
1) це дуже важлива інформація;
2) її розголошення може завдати шкоди державним інтересам;
3) перелік інформації, що може бути віднесеним до державної таємниці, закріплюється законом;
4) вона охороняється засобами адміністративної і кримінальної відповідальності;
5) для її охорони створений спеціальний адміністративно-правовий режим - режим таємності.