- •1 Поняття інформаційного права.
- •2Предмет, об’єкт та метод інформаційного права.
- •3Принципи інформаційного права.
- •4 Система інформаційного права України. Джерела інформаційного права
- •5 Інформаційне законодавство.
- •6 Зв'язок інформаційного права з іншими галузями права
- •7 Поняття та ознаки інформаційних правовідносин
- •8 Структура інформаційних правовідносин
- •10 Поняття та ознаки інформації в праві
- •11Види інформації.
- •12 Джерела інформації.
- •13 Державна інформаційна політика.
- •14 Поняття та ознаки права на інформацію в системі конституційних прав людини
- •15.Гарантії права на інформацію в Україні
- •Основні принципи забезпечення захисту інформації .
- •Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- •30. Поняття та характерні риси змі.
- •Особливості діяльності друкованих змі.
- •Захист джерел інформації, що публікується в друкованих змі.
- •Правове регулювання діяльності журналістів в умовах надзвичайного стану.
- •Поняття та ознаки Інтернету
- •Субєкти та обєкти інтернет-правовідносин
- •36.Органи управління користуванням мережею Інтернет
- •38. Правове регулювання користування мережею Інтернет в сша та єс.
- •Нормативно-правове забезпечення інституту державної таємниці.
- •Поняття та ознаки державної таємниці.
- •Порядок віднесення інформації до державної таємниці.
- •42 Засекречування та розсекречування матеріальних носіїв інформації
- •43 Охорона державної таємниці.
- •44 Правове регулювання та сутніть персональних даних.
- •45 Особливості обробки персональних даних.
- •46 Правове регулювання обігу персональних даних.
- •47 Порядок доступу до персональних даних
- •48 Захист персональних даних. Уповноважений вр з прав людини в сфері захисту персональних даних.
- •49 Загальна характеристика міжнародного інформаційного права.
- •50 Міжнародне співробітництво у сфері інформаційних правовідносин.
- •51 Міжнародна діяльність України в галузі захисту інформації в автоматизованих системах.
- •52 Особливості інформаційного права в деяких зарубіжних країнах.
- •53 Особливості та види відповідальності за порушення інформаційного законодавства.
38. Правове регулювання користування мережею Інтернет в сша та єс.
США
16 липня 1997 р. президент Б. Клінтон і віце-президент А. Гор обнародували стратегію, спрямовану на створення в Інтернеті "сімейно-дружньої атмосфери"*97. Згідно з цією стратегією, батькам і викладачам мають бути надані необхідні засоби для обмеження доступу дітей до небажаних матеріалів в Інтернеті і для спрямування їх до високоякісних освітніх ресурсів. Керівники й асоціації галузі дійшли угоди про необхідність ужити заходів з розвитку систем фільтрації і рейтингової оцінки і підвищенню поінформованості про можливості глобальної мережі.
У жовтні 1998 року Конгресом США було ухвалено законопроект, який стосується обмеження поширення матеріалів у мережі Інтернет серед неповнолітніх користувачів. Закон про захист особистого життя неповнолітніх ("Children's Online Privacy Protection Act") передбачає, що поширення інформації особистого характеру щодо дітей, молодших 16 років, є можливим лише за надання на це згоди їх батьків. Також в ньому передбачається, що особи, котрі не досягли повноліття, не можуть мати власної адреси, персонального каналу в Інтернеті. Конгрес США також ухвалив Акт про захист прав неповнолітніх ("Child Online Protection Act", 1998), в якому передбачаються значні штрафні санкції (до 50 тис. дол. США) та інші міри покарання (ув'язнення терміном до 6 місяців) за поширення матеріалів без обмеження доступу в мережі, які можуть завдати шкоди дітям.
Європейський Союз
Суттєвим комплексом нормативних документів, що справляють вирішальний вплив на правові норми європейських країн в області Інтернету, є нормативні документи Європарламенту і Ради Європи. Серед цих документів необхідно виділити Директиву "Про обробку персональних даних і захист приватних інтересів в області телекомунікації", Директиву СОМ (1998)586 "Про ряд правових аспектів електронної комерції на внутрішньому ринку".
"План заходів щодо забезпечення безпечного користування Інтернет" (1997р.) є важливою складовою боротьби з матеріалами протизаконного і неналежного (непристойного) змісту в Інтернеті.
Європейська Конвенція з кіберзлочинності (2001 р.) є необхідною умовою запобігання правопорушенням, спрямованим проти конфіденційності, цілісності і доступності комп'ютерних систем, мереж і даних, а також неправомірному використанню зазначених систем, мереж і даних через надання цим діям статусу злочину в термінах, передбачених цією Конвенцією, а також шляхом застосування владних повноважень, достатніх для ефективної протидії зазначеним правопорушенням шляхом полегшення виявлення, розслідування і судового переслідування зазначених правопорушень.
У Конвенції визначаються такі види злочинів:
· злочини проти конфіденційності, цілісності і доступності комп'ютерних даних і систем (незаконний доступ, незаконне перехоплення, втручання в дані, втручання в систему, неналежне використання пристроїв);
· злочини, пов'язані з комп'ютерами (підробка комп'ютерних даних, комп'ютерне шахрайство);
· правопорушення, пов'язані зі змістом (перш за все це злочини, пов'язані з дитячою порнографією);
· злочини, пов'язані з порушеннями авторського права і суміжних прав.
Щодо покарання за порушення то, передбачається що кримінальні злочини будуть каратися діючими, розмірними і переконливими санкціями, які включають позбавлення волі. Кожна зі сторін має гарантувати, що на юридичних осіб, які несуть відповідальність, будуть накладатися діючі, розмірні і переконливі санкції або міри кримінального і некримінального характеру, у тому числі грошові стягнення.
