- •1 Поняття інформаційного права.
- •2Предмет, об’єкт та метод інформаційного права.
- •3Принципи інформаційного права.
- •4 Система інформаційного права України. Джерела інформаційного права
- •5 Інформаційне законодавство.
- •6 Зв'язок інформаційного права з іншими галузями права
- •7 Поняття та ознаки інформаційних правовідносин
- •8 Структура інформаційних правовідносин
- •10 Поняття та ознаки інформації в праві
- •11Види інформації.
- •12 Джерела інформації.
- •13 Державна інформаційна політика.
- •14 Поняття та ознаки права на інформацію в системі конституційних прав людини
- •15.Гарантії права на інформацію в Україні
- •Основні принципи забезпечення захисту інформації .
- •Система забезпечення інформаційної безпеки держави
- •30. Поняття та характерні риси змі.
- •Особливості діяльності друкованих змі.
- •Захист джерел інформації, що публікується в друкованих змі.
- •Правове регулювання діяльності журналістів в умовах надзвичайного стану.
- •Поняття та ознаки Інтернету
- •Субєкти та обєкти інтернет-правовідносин
- •36.Органи управління користуванням мережею Інтернет
- •38. Правове регулювання користування мережею Інтернет в сша та єс.
- •Нормативно-правове забезпечення інституту державної таємниці.
- •Поняття та ознаки державної таємниці.
- •Порядок віднесення інформації до державної таємниці.
- •42 Засекречування та розсекречування матеріальних носіїв інформації
- •43 Охорона державної таємниці.
- •44 Правове регулювання та сутніть персональних даних.
- •45 Особливості обробки персональних даних.
- •46 Правове регулювання обігу персональних даних.
- •47 Порядок доступу до персональних даних
- •48 Захист персональних даних. Уповноважений вр з прав людини в сфері захисту персональних даних.
- •49 Загальна характеристика міжнародного інформаційного права.
- •50 Міжнародне співробітництво у сфері інформаційних правовідносин.
- •51 Міжнародна діяльність України в галузі захисту інформації в автоматизованих системах.
- •52 Особливості інформаційного права в деяких зарубіжних країнах.
- •53 Особливості та види відповідальності за порушення інформаційного законодавства.
30. Поняття та характерні риси змі.
У політичній системі демократичного суспільства засоби масової інформації (ЗМІ) відіграють важливу роль. Засоби масової інформації це розгалужена мережа установ, що займаються збором, обробкою, поширенням інформації. У цю мережу входять телерадіопрограми, газети, журнали, інформаційні агенства, кінодокументалістика. Сьогодні в українському політичному процесі активно починає використовуватися Інтернет, який дозволяє політикам встановити зворотний зв'язок зі своїми виборцями. Сучасні ЗМІ с установами, створеними для відкритої публічної передачі за допомогою спеціального технічного інструментарію різноманітних відомостей будь-яким особам.
Політика як сфера суспільної діяльності найбільше потребує засобів масової інформації для встановлення і підтримки постійних зв'язків між її суб'єктами. Політика є неможлива без опосередкованих форм спілкування і спеціальних засобів зв'язку між різними носіями влади, а також між державою та громадянами. У сучасному суспільстві ЗМІ все більше виступають не лише необхідною передавальною ланкою у складі механізмів політики, але й її творцем.
Характерні риси засобів масової інформації:
• публічність (необмежене, неперсоніфіковане коло споживачів);
• наявність спеціальних технічних засобів;
• непряма, розділена в просторі та часі взаємодія комунікаційних парт1 нерів;
• непостійний характер аудиторії;
• переважна односпрямованість впливу від комунікатора до реципієнта.
Найбільш масовий і сильний політичний вплив на суспільство мають аудіовізуальні засоби масової інформації, насамперед телебачення. Думку про першість телебачення за ступенем охоплення населення України підтверджують результати опитування "Української маркетингової групи"
Особливості діяльності друкованих змі.
Правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації в Україні визначені в Законі «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», в якому встановлені основні положення їх організації і діяльності відповідно до Конституції, Закону «Про інформацію» та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових договорів.
Так, статтею 34 Конституції України кожному громадянинові України незалежно від його професії гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
За ст. 1 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.
Таким чином, основними характеристиками друкованих ЗМІ є:
- періодичність видання (щонайменше один раз на рік);
- постійна назва, що об'єднує всі випуски;
- державна реєстрація як друкованого ЗМІ.
Відповідно під діяльністю друкованих засобів масової інформації, цей Закон (ст. 6) визначає такі дії, як:збирання, творення, редагування, підготовка інформації до друку та видання друкованих засобів масової інформації з метою її поширення серед читачів.
При цьому продукцією друкованого ЗМІ с виготовлений видавцем тираж окремого випуску видання, підписаний редактором (головним редактором) на вихід у світ.
Законодавство визначає перелік суб'єктів діяльності друкованих ЗМІ, кожен з яких має свій правовий статус і відповідно є носієм комплексу специфічних прав та обов'язків. До основних суб'єктів діяльності друкованих ЗМІ належать:
- засновник (співзасновники) - особа, яка заснувала засіб масової інформації, або особи, які об'єдналися з мстою спільного заснування видання;
- редактор (головний редактор) - керівник редакції, уповноважений на те засновником;
- редакція - установа, що здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації за дорученням засновника;
- журналіст - творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудових чи інших договірних відносин з його редакцією або займається такою діяльністю за її уповноваженням;
- видавець - суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює функції матеріально-технічного забезпечення видання друкованого засобу масової інформації на підставі пред'явлення засновником (співзасновниками) свідоцтва про його державну реєстрацію і укладеного між ними договору;
- розповсюджувач - суб'єкт підприємницької діяльності, який продає, надсилає за передплатою чи іншим способом розповсюджує виданий тираж періодичного і такого, що продовжується, видання, є розповсюджувачем продукції друкованого засобу масової інформації.
Слід зазначити, що деякі суб'єкти діяльності друкованих ЗМІ можуть одночасно поєднувати в одній особі функції декількох інших суб'єктів. Так, засновник або співзасновники друкованого ЗМІ може поєднувати в одній особі редакцію, видавця, розповсюджувача. А редакція друкованого ЗМІ має право виступати засновником або співзасновником,видавцем, розповсюджувачем.
Однією з особливостей створення друкованих ЗМІ є достатньо широкий, порівняно з іншими видами ЗМІ, перелік осіб, які мають право виступати як засновники. Так, право на заснування друкованого засобу масової інформації можуть мати:
- громадяни України, громадяни інших держав та особи без громадянства, не обмежені в цивільній правоздатності та цивільній дієздатності;
- юридичні особи України та інших держав;
- трудові колективи підприємств, установ і організацій на підставі відповідного рішення загальних зборів (конференції).
