62. Види та характеристика діяльності галузевих міжнародних організацій.

Галузеві торгівельні організації (ГТО), об'єктом діяльності яких є окремі галузі світової торгівлі. Галузеві торгівельні організації поділяють на міжурядові і неурядові організації. До міжурядових галузевих організацій належать:

- у промисловості – організація країн експортерів нафти (ОПЕК), Міжнародна рада з олова, Асоціація країн-експортерів залізної руди (АПЕФ), Міжурядова рада країн-експортерів міді (СНПЕК), Світова енергетична конференція;

· -у сільському господарстві – Міжнародна комісія з рису, міжнародна угода з зерна, Міжнародний комітет з чаю, Міжнародна угода з цукру;

-у транспорті і зв'язку – міжнародний комітет залізничного транспорту, Арабський поштовий союз.

До недержавних галузевих організацій, що існують у формі міжнародних спілок належать:

Міжнародна конференція виробників електроенергії: Міжнародна спілка підприємств газової промисловості;Міжнародна федерація торговців сталлю, трубами і металами; Міжнародна організація з виробництва мила і миючих засобів;Картель з радіоапаратури; фосфатний; содовий; сірниковий; калійний; азотний; нафтовий; алюмінієвий; трубний; електроламповий картелі та сотні аналогічних об’єднань в усіх сферах виробництва.

Найбільших успіхів у регулюванні товарного ринку досягли практично тільки члени ОПЕК. Головними цілями організації є захист інтересів країн-учасниць, уніфікація політики щодо нафти, забезпечення стабільності цін, охорона навколишнього середовища.

До регіональних організацій торгівельного спрямування належать усі регіонально-економічні угрупування, оскільки вони у своїй еволюції проходять обов'язкові стадії торгівельної інтеграції: зону преференційної торгівлі; зону вільної торгівлі; митний союз (спільний ринок, валютний союз, політичний союз). З поміж регіональних організацій з найбільш розвинутою торгівельною функцією можна назвати: ЄС; НАФТА (Північноамериканська зона вільної торгівлі); МЕРКОСУР; ЛАГІ; МЕСЦА (Митний та економічний союз Центральної Африки); ЄАВТ; СНД; КАРІКОМ; АСЕАН; АТЕК.

До глобально-універсальних торгівельних організацій належать:

Конференція ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), (1964 р), включає 185 держав-членів і яка є головний орган ГА з питань міжнародного економічного співробітництва. Головними завданнями ЮНКТАД є розвиток міжнародної торгівлі, підтримка країн, що розвиваються в налагодженні торгівельно-економічних відносин. Ці завдання ЮНКТАД реалізуються шляхом розробки конвенцій і принципів розвитку світової торгівлі, розробки заходів з регулювання міжнародної торгівлі та сприяння економічному співробітництву між країнами, що розвиваються.

· Комісія ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) була створена в 1966 році для зменшення і ліквідації перешкод, що заважають розвиткові міжнародної торгівлі. Функціями ЮНСІТРАЛ є координація роботи міжнародних організацій з правових питань, розробка конвенцій, сприяння широкій участі країн у міжнародних конвенціях, підготовка кадрів. Україна є членом ЮНСІТРАЛ і приєдналася до багатьох конвенцій.

· Міжнародний торгівельний центр (МТЦ) був створений в 1964 році як допоміжний орган ГАТТ та ООН. МТЦ допомагає країнам, що розвиваються вирішувати питання розширення експорту, надає інформацію і консультації з питань ринків і методів збуту експортної продукції, допомагає у створенні експортних служб і підготовці кадрів.

· Всесвітня митна організація (ВМО) (1995 р). Головними завданнями ВМО є: уніфікація номенклатури для класифікації товарів у митних тарифах; узагальнення митного досвіду різних країн; організація митного співробітництва; технічне співробітництво і навчання. Найвідоміший результат ВМО Конференція з гармонізованої системи опису і кодування товарів (ГС).

· Міжнародна торгівельна палата (МТП) є об’єднанням національних організацій ділових кіл, зацікавлених у розвиткові міжнародної торгівлі (1920 р). Включає в себе 1,6 тис. об’єднань підприємців (федерацій, спілок), 6 тис. великих промислових і торгівельних компаній. Головними напрямами діяльності організації є сприяння розвитку підприємництва і торгівлі, вжиття заходів в економічних і правових сферах, для сприяння міжнародній торгівлі, гармонізація торгової практики, надання рекомендацій урядам країн.

62. Участь України у міжнародних організаціях глобального типу. Організація Об’єднаних націй – ООН була утворена в 1945 р. Дата ратифікації її Статуту – 24 жовтня – відзначається як День ООН Україна неухильно дотримується цiлей та принципiв Статуту Органiзацiї, робить суттєвий вклад у її дiяльнiсть усферах пiдтримання мiжнародного миру та безпеки, роззброєння, економiчного та соцiального розвитку, захисту прав людини, змiцнення мiжнародного права тощо.. Засновниками була 51 держава, серед яких й Україна. Головною метою ООН при її заснуванні вважалось збереження миру і демократизація міжнародних відносин. Вона й зараз посідає чільне місце в діяльності організації. Але вже дуже швидко сфера діяльності почала поширюватись, і ООН перетворилася на багатофункціональний міжнародний організм.

МВФ засновано в 1945 р. згідно з рішенням Бреттон-Вудської конференції. Членами Фонду є 186 держави, в тому числі й Україна. цілі,:  спостереження за станом міжнародної валютної системи;  сприяння стабільності обмінних курсів валют та упорядкування валютних взаємовідносин;  надання короткострокових і середньострокових кредитів .

Світова організація торгівлі СОТ - головний міжнародний регулятор світової торгівлі. Вона перетворена з Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) в 1995 році.

Головною метою СОТ є лібералізація міжнародної торгівлі, усунення дискримінаційних перешкод на шляху потоків товарів та послуг, вільний доступ до національних ринків і джерел сировини. Основними завданнями СОТ є: сприяння досягненню цілей та виконання багатосторонніх торговельних угод; нагляд за станом функціонування світової торгівлі та надання консультацій з питань управління у галузі міжнародної торгівлі; виконання ролі форуму для проведення багатосторонніх торговельних переговорів і консультацій між країнами-членами; вирішення торговельних спорів; нагляд за національними торговельними політиками країн-членів; технічне сприяння країнам, що розвиваються, з питань, які належать до компетенції СОТ. Вступ до СОТ означає для України: інтеграцію до міжнародної ринкової економіки, створення правових засад для стабільного і передбачуваного ведення бізнесу і міжнародної торгівлі; доступ до міжнародного механізму врегулювання торговельних суперечок; створення сприятливого клімату для іноземних інвестицій; більш широкий вибір товарів і послуг; отримання Україною статусу повноправного учасника міжнародної торгівлі, що збільшить її можливості брати участь у регіональних союзах і об’єднаннях/